Рішення № 103288678, 20.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа№200/10449/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника відповідача Яковлєвої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» (ідентифікаційний код 42296469, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Кальміуська, буд.143, офіс 1К) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2021 №0082371813, яким збільшено суму грошового зобов`язання, в т.ч. за податковим зобов`язанням на суму 1384450 грн., за штрафними санкціями 346112,50 грн. В обґрунтування зазначено, що акт перевірки не містить визначеного конкретного порушення податкового законодавства, при цьому, наявний лише перелік норм Податкового кодексу України. Зазначає, що виявлені під час камеральної перевірки розбіжності між поданою декларацією з податку на додану вартість за березень 2021 року та відомостями Єдиного реєстру податкових накладних (в т.ч. відсутність в реєстрі податкових накладних ТОВ «МОРГАНІТ+» (код ЄДРПОУ 43746397)) не свідчать про заниження податкового зобов`язання.

20 вересня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду надійшов відзив, в якому зазначено, що керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.200.10 ст.200 пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75, п.76.3 ст.76 ПК України ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КТК – ЧИСТКА» за березень 2021 року. За результатом перевірки встановлено порушення п.201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету, на 1384450 грн. за березень 2021 року. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

04 листопада 2021 року ухвалою суду призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

17 листопада 2021 року ухвалою суду за клопотанням позивача відкладено розгляд справи до 07 грудня 2021 року.

07 грудня 2021 року ухвалою суду за клопотанням позивача відкладено розгляд справи до 17 грудня 2021 року.

17 грудня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12 січня 2022 року.

12 січня 2022 року ухвалою суду оголошено перерву до 20 січня 2022 року.

У судове засідання призначене на 20 січня 2022 року представник відповідача з`явився, заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на обставини аналогічні тим, що викладені у відзиві, позивач до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

13 травня 2021 року ТОВ «КТК-ЧИСТКА» до ГУ ДПС у Донецькій області подана звітна податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2021 року, в якій задекларовані наступні показники: рядок 9 «податкові зобов`язання» - 4163601; рядок 17 «податковий кредит» - 4163601; рядок 18 (рядок 9 – рядок 17) – 0. З додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість вбачається, що до податкового кредиту включені суми податку, в т.ч. по постачальнику з індивідуальним номером «437463905813» у сумі 6831750 грн., ПДВ – 1366350 грн., період складання – 3/2021.

18 червня 2021 року за результатом камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «КТК-ЧИСТКА» за березень 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено акт №297/05-99-18-13/42296469.

В акті зафіксовано, що в декларації за березень 2021 року платником податків зазначені у рядках 9 («податкове зобов`язання») та 17 («податковий кредит») наступні значення: «4163601» та «4163601» відповідно. Однак, згідно з порядком заповнення значення в рядках 9 та 17 повинні бути «4181701» та «2797251» відповідно. Позитивне значення різниці між сумою «податкового зобов`язання» та сумою «податкового кредиту поточного звітного періоду» (рядок 9 – рядок 17), яке сплачується до державного бюджету у випадку в такому випадку повинно дорівнювати «1384450», однак за даними платника податків дорівнює «0». Під час перевірки встановлено та зафіксовано порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в частині не включення до податкового зобов`язання податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року податкових накладних на суму ПДВ 18100 грн. та порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту 1366350,00 грн. - суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «МОРГАНІТ+» (ідентифікаційний код 43746397), які не зареєстровані в ЄРПН, що призвело до заниження податкового зобов`язання на суму 1384450 грн. Висновок: на порушення п.201.10 ст.201 ПК України підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1366350 грн. та, як наслідок, занижено податкові зобов`язання у березні 2021 року.

22 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №0082371813, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 1730562,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями «1384450 грн.», за штрафними санкціями «346112,50 грн.».

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 1. 1 статті 1 Податкового кодексу України, нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 5 пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

З акту камеральної перевірки від 18.06.2021 вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів п.198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у березні 2021 року, стало те, що податковий кредит у сумі 1366350 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, які не були зареєстровані в ЄРПН. Суд зазначає, що встановлені відповідачем обставини, свідчать про наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій. Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Зазначене доводить протиправність податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа №804/6286/17), від 1 жовтня 2018 року (справа №821/1648/17), від 29 серпня 2019 року (справа 808/818/15), від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 22 грудня 2020 року (640/15334/19).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що відповідачем проведено перевірку не у спосіб, визначений законодавством, суд приходить до висновку про протиправність податкового-повідомлення рішення прийнятого на підставі такого акту перевірки та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір підлягає стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 22700 грн., сплата якого підтверджується платіжним дорученням №119 от 31.08.2021.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,6,90,132,139,193,242-244,246,255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 22.07.2021 №0082371813.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-ЧИСТКА» (ідентифікаційний код 42296469, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Кальміуська, буд.143, офіс 1К) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд.59) судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20.01.2022. Повний текст рішення складено 27.01.2022.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош