Ухвала суду № 103288651, 27.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 січня 2022 року Справа №200/14892/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, висновку службового розслідування, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, згідно тексту якого просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ від 02.08.2021 №1548 “Про порушення службової дисципліни поліцейським ВРПП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування”;

визнати протиправним та скасувати наказ від 09.06.2021 №1185 “Про призначення службового розслідування”;

визнати протиправним і скасувати висновок службового розслідування за фактом події внаслідок, якої поліцейський відділу реагування патрульної служби Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження;

зобов`язати відповідача переглянути висновок службового розслідування за фактом події, внаслідок, якої поліцейський відділу реагування патрульної служби Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, затвердженого 09.07.2021 та провести службове розслідування у відповідності до чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 вказана позовна заява залишена без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі, клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом та відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано таким.

ОСОБА_1 пропущено, визначений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) строк звернення до суду з поважних причин, а саме позивача не було ознайомлено з наказами від 02.08.2021 № 1548, від 09.06.2021 № 1185 та висновком службового розслідування за фактом події, внаслідок, якої поліцейський відділу реагування патрульної служби Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, затвердженого 09.07.2021.

18 серпня 2021 року укладено договір про надання правової допомоги з захисником ОСОБА_2 та того ж дня захисник звернулась до відповідача із адвокатським запитом для ознайомлення з наказами від 02.08.2021 № 1548, від 09.06.2021 № 1185 та висновком службового розслідування за фактом події, внаслідок, якої поліцейський відділу реагування патрульної служби Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. 27 вересня 2021 року запитувані документи отримані ОСОБА_2 . Після чого у місячний строк позовна заява була направлена до суду.

Крім того, звертається увага на наявні карантинні обмеження з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, які позбавили позивача можливості вчинити відповідні дії у визначений строк.

Ухвалою суду від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику сторін у справі. Питання про поновлення строку на звернення до суду залишено відкритим та вирішено розглянути під час розгляду справи по суті.

Клопотань про розгляд справи з викликом до судового засідання сторонами у справі до суду не подавалось.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , де відповідач спростовує доводи позовної заяви та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Щодо питання пропуску строку звернення до суду зазначено таке.

З наказом ГУ НП в Донецькій області від 02.08.2021 № 1548 «Про порушення службової дисципліни поліцейським ВРПП Волноваського РВП ГУ НП в Донецькій області та заходи реагування» ОСОБА_1 був ознайомлений 13.08.2021, про що ним власноруч зроблено відмітку та висловлено непогодження з прийнятим рішенням. Про проведення службового розслідування позивач був обізнаний, що підтверджується його поясненнями від 14.06.2021 та пам`яткою щодо його прав та обов`язків під час проведення службового розслідування, з якою ОСОБА_1 ознайомився 14.06.2021.

У зв`язку із викладеним, відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду, правовим наслідком вказаного є залишення позову без розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом установлено такі фактичні обставини у спірних правовідносинах.

08 червня 2021 року до УКЗ ГУНП в Донецькій області з ЧЧ ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про подію, внаслідок якої поліцейський ВРПП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. З метою з`ясування усіх обставин наказом ГУ НП в Донецькій області від 09.06.2021 № 1185 «Про призначення службового розслідування», зокрема, наказано призначити службове розслідування за вказаним фактом; для проведення службового розслідування створити дисциплінарну комісію; дисциплінарній комісії провести службове розслідування за результатами якого підготувати висновок та за наявності підстав проєкт дисциплінарного наказу.

Того ж дня позивачем складено на ім`я ТВО начальника Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області рапорт за фактом події від 07.06.2021, внаслідок якої старший сержант ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

14 червня 2021 року ОСОБА_1 надано пояснення за фактом події від 07.06.2021, внаслідок якої старший сержант ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Пояснення надано старшому інспектору відділу підтримки УГІ ГУНП в Донецькій області капітану поліції Р. Жуку (голова дисциплінарної комісії згідно наказу від 09.06.2021 № 1185)

Також 14.06.2021 ОСОБА_1 підписано пам`ятку (витяг з Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»)

Відповідно довідки КНП «Волноваська центральна лікарня» від 08.06.2021 № 37 видана ОСОБА_1 про те він отримав травму струс головного мозку, звільнений з роботи з 08.06.2021 (амбулаторно), стати до роботи 30.06.2021.

02 серпня 2021 року ГУ НП у Донецькій області прийнято наказ «Про порушення службової дисципліни поліцейським ВРПП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування» № 1548, яким за порушення службової дисципліни притягнуто до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , але ураховуючи позитивну характеристику відсутність до цього порушень службової дисципліни попередити останнього про необхідність дотримання службової дисципліни.

На копії вказаного наказу, що надана відповідачем, міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення та висловлено незгоду з таким рішенням.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. (ч. 1 ст. 122 КАС України)

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ст. 4 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 17 вказаного Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, даний спір є спором щодо проходження публічної служби, тому строк звернення до суду із цим позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 640/15832/19.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне вказати, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 справа № 340/1225/20.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, позивач посилається на нижчеперелічені обставини.

Позивач з наказом ГУНП у Донецькій області «Про порушення службової дисципліни поліцейським ВРПП Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області та заходи реагування» від 02.08.2021 № 1548, наказом «Про призначення службового розслідування» від 09.06.2021 № 1185 та Висновком службового розслідування за фактом події, внаслідок якої поліцейський відділу реагування патрульної служби Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області старший сержант поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження не ознайомлений, повідомлення про ознайомлення з наказами службового розслідування позивачу не надходило.

Відповідні накази позивачем отримано 27.09.2021 у відповідь на адвокатський запит та після оплати 03.09.2021, згідно вимоги ГУ НП у Донецькій області, витрат на відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк запитуваної інформації.

Зі свого боку суд зазначає таке.

Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

7 жовтня 2018 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». (далі – Дисциплінарний статут)

Пунктом 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський має право: 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

За змістом ст. 18 Дисциплінарного статуту серед способів забезпечення поліцейському права на захист передбачено таке: 1. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. 2. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 3. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Пунктом 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. (п. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту)

Наказом Міністерства внутрішніх справі України «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок - № 893)

Пункт 2 розділ IV. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Пункт 7 розділ V. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

Пункт 2. Розділ VII. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У матеріалах справи наявні: пояснення, що надавались позивачем 14.06.2021 голові дисциплінарної комісії Р. Жуку за фактом події, що сталась 08.06.2021 внаслідок якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження; пам`ятка (витяг з Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018) про забезпечення поліцейському права на захист, підписана позивачем 14.06.2021.

Перелічені документи, на думку суду свідчать, що станом на 14.06.2021 позивач (як поліцейський) мав усвідомлювати, що відносно нього проводиться службове розслідування. Фактом підписання вказаної вище пам`ятки позивач засвідчив обізнаність, зокрема, із правом ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів.

Доводи позивача про необізнаність із наказом від 02.08.2021 № 1548 спростовані відповідачем шляхом надання суду письмової копії даного наказу, де міститься підпис ОСОБА_3 про ознайомлення із вказаним наказом та незгоду із таким рішенням.

Більше того, у преамбулі цього наказу міститься вказівка на наказ від 09.06.2021 № 1185.

У свою чергу аналіз положень Порядку № 893 дає підстави для висновку, що на відповідача покладено обов`язок ознайомити поліцейського відносно якого провадиться службове розслідування із наказом про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, шляхом особистого ознайомлення поліцейського з ним. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Водночас ознайомлення з іншими наказами та документами службового розслідування у тому числі й висновком службового розслідування є правом поліцейського. Порядок № 893 не містить положень щодо зобов`язання територіального органу поліції особисто ознайомлювати поліцейського з названими документами.

Верховним Судом у постанові від 29.09.2021 справа №420/334/19 вказано: «вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від порядку отримання наказів, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.».

Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 813/3756/17 та від 24.11.2021 у справі № 560/4570/21 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Таким чином, день ознайомлення із наказом від 02.08.2021 № 1548 – 13.08.2021 є днем, коли особа дізналась про порушення її права (застосовна й щодо висновку службового розслідування), аналогічно щодо наказу від 09.06.2021 – 14.06.2021, однак із врахуванням перебування на лікарняному 30.06.2021.

Щодо посилання на наявність карантинних обмежень, як підстави, що унеможливила своєчасність звернення до суду.

Верховним Судом у постановах від 17.06.2021 справа №570/4516/19 та від 24.11.2021 справа № 560/4570/21 вказано, що саме посилання на існування карантину та запроваджених у зв`язку із цим обмежень, без аргументованих та обґрунтованих доказів, не може вважатись поважною причиною пропуску строку для оскарження судового рішення.

Жодних доказів того, що наявні карантинні обмеження вплинули на реалізацію позивачем права на судове оскарження перелічених у позовній заяві наказів й висновку службового розслідування позивачем не наведено.

Ураховуючи усе викладене, станом на 13.08.2021 позивач мав бути обізнаний із наявністю усіх оскаржуваних у даній справі наказів й висновку службового розслідування, отже присічний строк звернення до суду у даній справі є 14.09.2021. До суду позивач звернувся 28.10.2021, про що свідчить конверт поштового відправлення 8570014367020.

Звідси суд констатує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, причин, визнаних судом поважними, не наведено.

Стаття 123 КАС України.

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав залишити позовну заяву ОСОБА_1 у даній справі без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказів, висновку службового розслідування, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.В. Буряк