Рішення № 103288648, 24.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2022 року Справа№200/11450/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому просить суд:

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради Донецької області призначити ОСОБА_1 , щомісячну адресну допомогу, нарахувати та сплатити розмір заборгованості щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 14 травня 2020 року (з моменту працевлаштування) по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території та до 2015 року їй призначалась адресна допомога.

20 квітня 2020 року та 21 квітня 2021 позивач звертався до Управління з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк. Відповідач відмовив у призначені допомоги на підставі п. 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505.

Позивач з вказаними рішеннями не погодився, оскільки вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі № 200/11450/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 01 грудня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 23 грудня 2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/11450/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Приморському УПСЗН м. Маріуполя, як отримувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово — комунальних послуг з 04.11.2014 по 01.01.2018. З 01.12.2014 по 03.03.2015 отримувала допомогу з зменшенням розміру, як фактично непрацююча, 3 04.03.2015 допомога на ОСОБА_1 була припинена. 14.04.2021 позивачка звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Центрального та Приморського району за подовженням щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На звернення допомога призначена з 20.04.2021 по 19.10.2021 у розмірі 1000,00 грн на дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 надана довідка, про працевлаштування з 14.05.2020 року. Права на допомогу не має з таких причин особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг №505 від 01.10.2014 року, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Строк виплати грошової допомоги в раніше встановленому розмірі продовжувався на період карантину та на один місяць після його скасування без звернення особи. Відповідно до п. 7 Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 року №505, у разі звільнення та подальшого не працевлаштування працездатного члена сім`ї, грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці після звільнення зменшується на 50%, а через чотири місяці припиняється. Позивачем не враховано, що відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить відповідна довідка від 21 жовтня 2014 року №1414000106, адреса фактичного місця проживання/перебування позивача: АДРЕСА_2 .

Позивач перебуває на обліку в департаменті, як отримувач адресної допомоги.

Допомога була призначена тільки на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 квітня 2021 року позивача звернулися до територіального відділу по роботі з громадянами Центрального та Приморського районів департаменту з заявою щодо подовження адресної допомоги на наступний період, зазначивши в заяві себе (як працездатну працюючу особу) та дитину ОСОБА_2 .

У відповіді від 25 травня 2021 року на звернення позивача зазначено, що рішенням міської комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 21.04.2021 №176, було вирішено призначити адресну допомогу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (зі змінами) затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі Порядок).

Відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, якщо у складі сім і, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю І групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період -припиняється.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

У період з 04.11.2014 по 03.03.2015 позивач отримував адресну допомоги зі зменшенням як працездатна непрацююча особа.

Враховуючи вищезазначене, в призначені допомоги на позивача було відмовлено, допомога призначена з 20.04.2021 по 19.10.2021 у розмірі 1000,00 грн. тільки на дитину.

З матеріалів особової справи позивача встановлено, що позивач звернулась до відповідача із заявою від 21 квітня 2021 року в якій повідомила, що з 21 квітня 2021 року відбулись зміни в сім`ї, що впливають на призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме те, що позивач працює у ФОП ОСОБА_3 від 14 травня 2020 року. Просила врахувати це при призначенні адресної допомоги. До заяви було додано Довідку б/н та б/д про те, що позивач дійсно працює в ФОП ОСОБА_3 на посаді продавець непродовольчих товарів з 14 травня 2020 року. Дані обставини також підтвердженні трудовою книжкою позивача НОМЕР_2 від 02 лютого 2004 року.

Перевіряючи правомірність рішення відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII; тут і надалі законодавство у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з пунктами 2, 3 статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 (далі - Порядок №505).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у передбачених цієї постановою розмірах.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність (абзац 10 пункту 3 Порядку №505).

Так, пунктом 7 Порядку №505 визначено, що якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Пунктом 12 Порядку №505 передбачено, що виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Аналіз наведеного нормативно-правового регулювання свідчить, що у разі припинення виплати особі працездатного віку грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку №505 така допомога їй в подальшому не призначається. Положення абзацу 10 пункту 3 Порядку №505 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не містить приписів щодо неможливості призначення грошової допомоги саме на наступний шестимісячний строк, як зазначає позивач, а містять пряму заборону на призначення такої допомоги особі в подальшому, без обмеження такої заборони певним строком.

При цьому, Порядком №505 передбачено можливість поновлення виплати грошової допомоги за умови якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

Звертаючись до фактів цієї справи, позивач отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Проте, у зв`язку із непрацевлаштуванням позивача, з 04.03.2015 виплату адресної допомоги було припинено. У місячний строк з місяця припинення її виплати позивач не повідомляла уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Відтак, підстави для призначення позивачу такої допомоги відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 689 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» було внесено зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, якими абзац 10 пункту 3 Порядку №505 викладено у такій редакції: «особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається».

Тобто, з прийняттям таких змін грошова допомога у разі припинення її виплати відповідно до пункту 7 Порядку не призначається не лише на наступний строк, а в подальшому взагалі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 248, 256, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, прос. Миру, б. 70) про зобов`язання призначити, щомісячну адресну допомогу, нарахувати та сплатити розмір заборгованості щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 14 травня 2020 року (з моменту працевлаштування) по теперішній час – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 24 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова