Ухвала суду № 103288410, 26.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

26 січня 2022 року Справа №200/1235/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо невиконання в повному обсязі рішення суду та постановлення окремої ухвали у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0989 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 200/1235/21-а, яке набрало законної сили, задоволений частково позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А0989 (код ЄДРПОУ 26615223, 87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Комишова, 1) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0989 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано Військову частину А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А0989 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року включно з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 18 травня 2021 року виправлено допущену описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року по справі № 200/1235/21-а, шляхом зазначення в абзаці 5 резолютивної частини: Зобов`язати Військову частину А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Ухвалою суду від 30 грудня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду залишено без задоволення.

18 січня 2022 року суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд:

визнати протиправними дії військової частини А0989 невиконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 200/1235/21-а та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

визнати протиправними дії військової частини А0989 невиконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 200/1235/21-а та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідальності командира військової частини А0989 ОСОБА_2 , який відповідальний за нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі № 200/1235/21-а;

встановити військовій частині А0989 місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.

Заявник вважає, що відповідачем не виконано рішення суду в повному обсязі.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.

31 травня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи щодо: зобов`язання Військової частини А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов`язання Військової частини А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Постановою державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.11.2021 закінчено виконавче провадження № 66020634 у зв`язку з виконанням виконавчого документа до його виконання.

Виконавчий лист від 31.05.2021 повернуто державним виконавцем до Донецького окружного адміністративного суду 01.12.21, зареєстрований під № 62883/21.

Постановою державного виконавця Кальміуського відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03.11.2021 закінчено виконавче провадження № 66020209 у зв`язку з виконанням виконавчого документа до його виконання.

Виконавчий лист від 31.05.2021 повернуто державним виконавцем до Донецького окружного адміністративного суду 01.12.21, зареєстрований під № 62879/21.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Статтею 383 КАС України, а саме ч. 1 передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Зазначені у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.

Разом з тим, суд зауважує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 03.11.2021 закінчено виконавче провадження № 66020634 з примусового виконання виконавчого листа від 31.05.2021, виданого в цій справі, щодо зобов`язання Військової частини А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.10.2020 року з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця від 03.11.2021 закінчено виконавче провадження № 66020209 з примусового виконання виконавчого листа від 31.05.2021, виданого в цій справі, щодо зобов`язання Військової частини А0989 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження заявником вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження.

Станом на день подання позивачем заяви в порядку ст. 383 КАС України у справі № 200/1235/21 виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 200/1235/21 від 31.05.2021 закінчені, а виконавчі листи повернуті до суду.

Порядок звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України. Ця стаття встановлює відповідні обов`язкові відомості, які має містити така заява.

Зокрема, законодавець передбачив, що заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а (провадження №К/9901/52038/18).

Зі змісту вказаної заяви зрозуміло, що позивач фактично не згоден з закінченням примусового виконання рішення суду, оскільки вважає таке рішення ще невиконаним відповідачем.

Враховуючи вимоги ст. 383 КАС України суд не знаходить правових підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки на цей час завершена процедура виконання рішення суду. На думку суду, позивачем обрано хибний спосіб захисту щодо звернення з такою заявою за відсутності відкритого виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду.

Частинами 1-5 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Суд зазначає, що окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи у публічно-правових відносинах.

Крім того, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 січня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя Толстолуцька М.М.