Рішення № 103288309, 26.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року Справа№200/19241/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військова частина А 2120 про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772, -

У С Т А Н О В И В:

На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військова частина А 2120 про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

На виконанні Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) перебував виконавчий лист № 200/7730/21-а, виданий Донецьким окружним адміністративним судом про зобов`язання боржника нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року.

08.12.2021 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 67806772 та була прийнята відповідна постанова.

20.12.2021 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження ВП № 67806772 на підставі п.9 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням боржником вимоги про нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року.

Позивач вважає що ця постанова прийнята державним виконавцем передчасно за відсутністю в матеріалах виконавчого провадження доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття виконавцем вичерпних заходів з його виконання.

Із розрахунку наданого військовою частиною А 2120 вбачається що ним не було проведено індексацію з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

Позивач просить суд:

Скасувати постанову державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Репіна Костянтина Анатолійовича від 20 грудня 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі № 200/7730/21.

11 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує наступне.

07.12.2021 року на примусове виконання до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) надійшов виконавчий документ № 200/7730/21 від 20.08.2021 року щодо зобов`язання Військової частини А2120 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.

08.12.2021 року державним виконавцем на підставі ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.

15.12.2021 року Краматорським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) отримано повідомлення боржника № 692/7287 щодо сплати боргу ОСОБА_1 та виконання судового рішення № 200/7730/21 від 20.08.2021 з додатками: Розрахунок індексації грошового забезпечення; розрахунково-платіжна відомість № 671 від 08.12.2021; платіжне доручення № 2970 від 08.12.2021.

Відповідно до п. 9 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На цих підставах в позові просить відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року провадження по справі відкрито за правилами глави 11 розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено справу до розгляду на 14 січня 2022 року.

Суддя головуючий Хохленков О.В. в період з 05 січня 2022 року по 14 січня 2022 року знаходився на лікарняному.

Після виходу з лікарняного суд відклав розгляд справи на 26 січня 2022 року.

26 січня 2022 року позивач в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача 26 січня 2022 року в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України відповідно до паспорту № НОМЕР_1 виданого 02.05.2019 року, орган що видав № 1455. РНОКПП № НОМЕР_2 (а.с.15-16).

Відповідачем є Краматорській відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) який є юридичною особою код ЄДРПОУ 34991191 та суб`єктом владних повноважень.

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серія НОМЕР_3 виданого 15 вересня 2016 року (а.с.14).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі № 200/7730/21 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 2120 Збройних сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину А 2120 Збройних сил України (місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18; ЄДРПОУ: 26614998) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 15 вересня 2017 по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А 2120 Збройних сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а у період з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише невиплати, індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березень 2018 року.

Зобов`язано Військову частину А 2120 Збройних сил України (місцезнаходження: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18; ЄДРПОУ: 26614998) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березень 2018 року.

В задоволенні іншої частині позовних вимог – відмовлено.

Донецьким окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 200/7730/21-а про зобов`язання боржника нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року.

Постановою від 08.12.2021 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 67806772 (а.с.7).

Згідно з розрахунків суми коштів індексації грошових доходів за період з березня 2018 року по вересень 2020 року ОСОБА_1 за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року індексація не була нарахована та не була виплачена (а.с.9-10).

Відповідно до розрахункової платіжної відомості ОСОБА_1 було нараховано індексації грошового забезпечення в сумі 26648,58 грн. (а.с.13).

20.12.2021 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772 на підставі п.9 ст.39, ст..40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням боржником вимоги про нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Щодо строків звернення до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України , позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову державного виконавця від 20.12.2021 року.

Строк звернення до суду спливає 30 грудня 2021 року.

До суду позивач звернувся 24 грудня 2021 року, тобто в строк встановлений законом.

Таким чином, строк на звернення до суду позивачем не пропущений.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою та третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною першою, другою статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», що є спеціальним у відношенні виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частинами 1 та п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 1 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до розрахункової платіжної відомості ОСОБА_1 було нараховано індексації грошового забезпечення в сумі 26648,58 грн. (а.с.13).

Згідно з розрахунків суми коштів індексації грошових доходів за період з березня 2018 року по вересень 2020 року ОСОБА_1 за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року індексація не була нарахована та не була виплачена (а.с.9-10).

Цей розрахунок прямо суперечить рішенню суду, резолютивна частина якого чітко вказує, про те, що суд зобов`язує військову частину А 2120 Збройних сил України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, а з 01 листопада 2018 року по 15 вересня 2020 року лише виплатити, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) – березень 2018 року.

Пунктом 9 частини першої ст..39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404 виконавче провадження підлягає закриттю у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Саме на підставі цієї статті Закону № 1404 державний виконавець закрив виконавче провадження.

Суд зазначає, що в даному випадку рішення суду в повному обсязі не виконано, індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 жовтня 2018 року не нараховано та не виплачено, а державний виконавець помилково вважав його виконаним та передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, рішення суду в даному випадку є не виконаним, державним виконавцем повторно не перевірено його виконання боржником, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2021 року ВП №№ 67806772 підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язкам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб кореспондує право фізичних та юридичних осіб очікувати що ці органи та посадові особи будуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип юридичної визначеності в свою чергу, є складовій принципу верховенства права.

Тому, правомірні очікування позивача на те, що орган державної влади буде діяти тільки на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, не здійснилися.

І таким чином, його право було порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат судом не розглядається.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача військова частина А 2120 про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772, задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків) Репіна Костянтина Анатолійовича від 20 грудня 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 67806772 з примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі № 200/7730/21.

Рішення складене та підписано суддею головуючим 26 січня 2022 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков