Рішення № 103288242, 17.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2022 року Справа№200/14526/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бєломєстнова О.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), у якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057250003781 від 09.09.2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з урахуванням висновків суду у справі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2021 року про призначення пенсії, із зарахуванням: періоду з 01.09.1996 року по 24.05.2000 року до спеціального (пільгового) стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; періоду з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року до страхового та спеціального (пільгового) стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; періоду з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року до страхового стажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.09.2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням відповідача №057250003781 від 09.09.2021 року йому було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років. Згідно спірного рішення та документу про розрахунок стажу під час розгляду його заяви відповідач не зарахував до його пільгового стажу період навчання, до страхового та пільгового стажу період строкової військової служби та до страхового стажу період його роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року. Вважає дії відповідача щодо незарахування спірних періодів до страхового, пільгового стажу протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства, скільки зазначені періоди підтверджується записами у трудовій книжці. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.11.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив, у якому просить замінити належного відповідача у справі з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оскільки спірне рішення винесено саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15) до участі у справі у якості другого відповідача.

30.12.2021 року відповідач-2 через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, з якого слідує, що Головним управлінням в Івано-Франківській області було виявлено розбіжності в персональних даних позивача, а саме - в прізвищі (у військовому квитку “ ОСОБА_2 ”, а у паспорті - “ ОСОБА_3 ”). Період проходження військової служби з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року не зарахований до страхового стажу позивача, оскільки неможливо встановити, що військовий квиток НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 . Крім того зазначає, що в індивідуальних відомостях позивача відсутня інформація про сплату страхових внесків за період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, тому підстав для його зарахування до страхового стажу немає. Також документів, які підтверджують прийняття на роботу протягом трьох місяців після закінчення навчання, позивачем до заяви про призначення пенсії не додано. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) громадянином України, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідачі – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є суб`єктами владних повноважень, основним завданням яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Позивач 02.09.2021 року за допомогою Веб-портал Пенсійного фонду звернувся із заявою про автоматичне призначення пенсії.

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України” після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішенням відповідача-2 № 057250003781 від 09.09.2021 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах (а.с. 19-20).

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не враховано:

період проходження військової служби з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року згідно військового квитка НОМЕР_2 , оскільки прізвище у військовому квитку “ ОСОБА_2 ” не відповідає паспортним даним – “Миряшин”;

період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка форми ОК-5) відсутня інформація про сплату страхових внесків.

У рішенні відповідача-2 № 057250003781 від 09.09.2021 року відсутнє окреме мотивування щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання, однак наданий останнім пакет документів до заяви про призначення пенсії містив документи для розгляду зазначеного питання.

Не погодившись із даним рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до положень статті 43 цього Закону перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначено статтею 44 Закону №1058. Так, частиною 1 вказаної статті встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 1 статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Положеннями статті 20 Закону №1058, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця нею сплачені страхові внески.

Судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_3 позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у спірний період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Судом також встановлено, що відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” у зв`язку з відсутністю відомостей про щомісячне утримання суми страхових внесків до управління Пенсійного фонду України.

У зв`язку з наведеним суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а(2а/208/245/16)), від 24 травня 2018 року (справа № 490/12392/16-а), від 20 березня 2019 р. (справа №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

Отже, відповідач-2 неправомірно відмовив у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля” до страхового стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до його страхового та пільгового стажу періоди служби в армії з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року (оскільки прізвище у військовому квитку “ ОСОБА_2 ” не відповідає паспортним даним – “Миряшин”) суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Дана обставина підтверджується наданими копіями трудової книжки та військового квитка НОМЕР_2 .

За приписами ч. 3, 1 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-2 на різне написання прізвища позивача у паспорті та військовому квитку, оскільки факт військової служби позивача підтверджується його трудовою книжкою, а також співпадінням інших персональних даних позивача у паспорті та військовому квитку (дата народження, ім`я, по-батькові, місце народження, тощо).

Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

На період проходження позивачем військової служби діяло “Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій”, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом “к” частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти “а” та “б” пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в” пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах “к” та “л”, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Безпосередньо після періоду військової служби позивач працював на посаді підземного гірничого майстра, що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці. Отже суд не приймає до уваги посилання відповідач на розбіжності в персональних даних позивача, оскільки це спростовується записами у трудовій книжці ОСОБА_1 .

Тому період служби позивача в Збройних Силах України з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року може бути зарахований до пільгового стажу.

Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно незарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1996 року по 24.05.2000 року у зв`язку з відсутністю підтвердження того, що протягом трьох місяців після закінчення навчання позивача було прийнято на роботу за набутою (пільговою) професією, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, за положеннями частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

Приписами п.109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року №590, передбачено, що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: згідно п. «з» - навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються в порядку й на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Згідно з п. «д» ст. 56 Закону №1788 до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.

Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, що застосовується до правовідносин, які виникли після 10.03.1998 року, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У зв`язку з наведеним суд зазначає, що період навчання позивача з 01.09.1996 року по 24.05.2000 року в Селидівському гірничому технікумі може бути включений до пільгового стажу роботи, оскільки 04.07.2000 року останній був прийнятий підземним гірничим майстром.

Зважаючи на це суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При обранні суб`єкта владних повноважень, який після скасування рішення відповідача-2 має повторно розглядати питання призначення пенсії позивачеві, суд виходить з відсутності підстав для відступлення від визначеного законодавством порядку такого розгляду.

Так, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України

25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктами 4.3, 4.10 того самого Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З наведеного слідує, що саме відповідач-2 уповноважений законодавством приймати рішення про призначення пенсії за заявою позивача. Невиправдане перекладення такого обов`язку на інший орган ПФУ становитиме порушення визначеного порядку, порушуватиме принцип правової визначеності та не сприятиме ефективному відновленню прав позивача.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 057250003781 від 09.09.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням:

до страхового стажу період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля”;

до страхового та пільгового стажу період строкової військової служби в Збройних Силах України з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року;

до пільгового стажу період навчання з 01.09.1996 року по 24.05.2000 року в Селидівському гірничому технікумі.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.

Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який повинен бути стягнутий на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, внаслідок неправильних дій якого виник даний спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 057250003781 від 09.09.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 02.09.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з зарахуванням:

до страхового стажу період роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП “Шахта “Україна” ДП “Селидіввугілля”;

до страхового та пільгового стажу період строкової військової служби в Збройних Силах України з 23.06.1997 року по 28.11.1998 року;

до пільгового стажу період навчання з 01.09.1996 року по 24.05.2000 року в Селидівському гірничому технікумі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.