Ухвала суду № 103288177, 25.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2022 року Справа №200/19104/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Льговська Ю.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9937 (код ЄДРПОУ: 14321726, місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 150А, м. Маріуполь, Донецька область, 87521) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15 грудня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 9937 про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби за 5 повних календарних років військової служби.

Крім того, просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

За приписами частини першої 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати згідно з частиною другої статті 131 КАС України встановлюються законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI ) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору відносяться до виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Отже, вихідна допомога при звільненні не належить до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.

За правовою позицією, неодноразово висловленою Верховним Судом, поняття «оплата праці», «заробітна плата» та «грошове забезпечення» є рівнозначними, тому одноразову грошову допомогу при звільненні можна прирівняти до вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Під вихідною допомогою розуміють грошову виплату працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами.

Таким чином, вимоги, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не охоплюються поняттям «законодавства про оплату праці», що виключає можливість застосування до них приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Тому судовий збір за ці вимоги має бути сплачений на загальних підставах.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2 270 гривень.

Таким чином, за вимоги немайнового характеру, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, слід сплатити судовий збір в розмірі 908 грн.

Тому цей недолік підлягає усуненню шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 908 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов`янське МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UA 308999980313111206084005658, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу*;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд.

Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Із змісту наведеної норми суд вбачає, що сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій не звільняє її від сплати судового збору, конструкція норми вимагає встановлення характеру порушених прав. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало пільги щодо звільнення від сплати судового збору, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

При застосуванні пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI судом враховано правові позиції, які викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 805/3982/17-а, Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.

Вказані правові позиції враховано в аспекті застосування процесуальних норм, які поширюються на всі предмети спорів, без прив`язки до фактичних обставин різних справ.

Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, яке він вважає порушеним, є похідним від його статусу військовослужбовця, а статус позивача як учасника бойових дій не впливає як на підстави виникнення, так і на зміст чи обсяг права на отримання оспорюваної виплати, а тому підстави для застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI відсутні.

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи […] строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивача виключено із списків особового складу військової частини з проведенням розрахунку з 27 вересня 2021 року, проте до суду позовна заява подана лише 15 грудня 2021 року без обґрунтування причин пропуску місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

З огляду на викладену вище позицію про те, що вимоги, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не охоплюються поняттям «законодавства про оплату праці», суд не застосовує до них приписів частини другої статті 233 КЗпП України, згідно з якими у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд не приймає до уваги протилежні висновки, висловлені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року справа № 807/363/18, з огляду на правову позицію, викладену пізніше Великою Палатою Верховного Суду у справі № 711/4010/13-ц.

Суд також при визначенні строку звернення до суду з вимогою, пов`язаною з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні, не застосовує частину восьму статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, згідно з якою особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права, оскільки, по-перше, вказана норма стосується виплат інших видів допомог у разі загибелі, інвалідності, тощо, а по-друге, визначає преклюзивний трирічний строк на звернення до уповноваженого органу для осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, тобто строк, з яким пов`язане існування (виникнення або припинення) права і закінчення якого тягне за собою втрату такого права, а не строку позовної давності.

Викладена позиція свідчить про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки про невиплату одноразової грошової допомоги повинно бути відомо позивачеві з дня звільнення та проведеного розрахунку.

Отже, вказані недоліки підлягають усуненню позивачем шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам частин третьої, шостої статті 161 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Донецького окружного адміністративного суду доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн; доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду разом із заявою про поновлення цього строку.

Роз`яснити позивачеві, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.М. Льговська