Рішення № 103288154, 19.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року Справа№200/11704/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила суд:

визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо не зарахування періоду строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року до пільгового стажу чоловіка ОСОБА_2 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»,

визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо не зарахування періодів роботи з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року за фактичними спусками в шахту до пільгового стажу чоловіка ОСОБА_2 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»,

зобов`язати з урахуванням висновків суду у справі зробити перерахунок пенсії по втраті годувальника з 21.04.2021 року із зарахуванням до пільгового стажу чоловіка ОСОБА_2 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів:

строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року;

роботи з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року за фактичними спусками в шахту.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що отримує пенсію по втраті годувальника з 29.09.2010 року. 21.04.2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з якою подала додаткові документи про зарахування до підземного стажу періоду роботи з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року. Відповідачем здійснено перерахунок. В подальшому, відповідно до роз`яснення відповідача від 09.08.2021, стало відомо про не зарахування до пільгового стажу періодів проходження строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року, роботи на підприємстві (мовою оригіналу) «ШСУ треста «КУС» у якості «прохідника підземного» з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, роботи на підприємстві (мовою оригіналу) ОАО «Горняцкий шахтострой» у якості «прохідника підземного» з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року.

Позивач не погоджується з вказаним, оскільки наданими до Пенсійного фонду документами підтверджується стаж роботи у спірний період на пільгових умовах, а зарахування періоду строкової військової служби у лавах збройних сил СРСР до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду можливе на підставі Постанови Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1956 року № 1044 «Об утверждении положения о порядке назначения и выплаты государственных пенсий» (мовою оригіналу). На підставі наведеного позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 10 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження по справі без виклику сторін.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив викладені позивачем обставини справи та наголосив, що не зарахував до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року, у зв`язку з тим, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_2 не навчався за фахом та не працював за професією, що передбачала право на пільгову пенсію. Період роботи з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року на підприємстві «ШСУ треста «КУС» та з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року на підприємстві ОАО «Горняцкій строй» не зараховано до пільгового стажу в зв`язку з відсутністю записів у трудовій книжці, а довідки про спуски в шахту не прийнято до уваги, оскільки позивачем не було надано жодних доказів, що підтверджують право видавати ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» довідки за періоди роботи на підприємстві «ШСУ треста «КУС» та підприємстві ОАО «Горняцкій строй». З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.9-10).

08 липня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про причини не зарахування до страхового та пільгового стажу роботи її чоловіка - ОСОБА_2 , періодів роботи з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року та служби в армії з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року, на підставі наданих довідок (а.с.17).

09 серпня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом за №9402-8731/Н-15/8-0500/21 повідомило, що з 20.02.2018 року ОСОБА_1 переведено на пенсію по втраті годувальника. В зв`язку з відсутністю записів в трудовій книжці не зараховано періоди роботи померлого годувальника з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року. Запропоновано звернутись з документами на підтвердження пільгового стажу роботи. Період проходження строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року не зараховано у зв`язку з тим, що на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_2 не навчався за фахом та не працював за професією, що передбачала право на пільгову пенсію (а.с.16).

На підтвердження проходження ОСОБА_2 строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року надано довідку Покровсько-Ясинуватського об`єднаного міського військового комісаріату № 30 від 06.02.2018 року (а.с.10).

Факт роботи ОСОБА_2 в спірні періоди з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року та з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року підтверджується довідкою про фактичні спуски в шахту ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» за №1-1081 від 15.04.2021 року (а.с.12).

Згідно з архівними довідками Селидівської міської ради за №66-59 від 24.03.2021 року та №66-120 від 31.05.2021 року про заробітну плату ОСОБА_2 , 1951 року народження, останній працював «проходчиком «ШСУ треста «КУС»» (мовою оригіналу) з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року та «проходчиком 5 разряда «ОАО «Горняцкий шахтострой» з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року (а.с.11, 13).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування спірних періодів роботи до страхового та пільгового стажу померлого годувальника, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає про таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі – Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.6, 1.7 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Крім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано архівні довідки Селидівської міської ради за №66-59 від 24.03.2021 року та №66-120 від 31.05.2021 року, що підтверджують роботу ОСОБА_2 «проходчиком «ШСУ треста «КУС»» з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року та «проходчиком 5 разряда «ОАО «Горняцкий шахтострой» з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року (а.с.11, 13), які не враховані відповідачем через відсутність записів у трудовій книжці.

Також відповідачем не враховані надані позивачем уточнюючи довідки про спуски в шахту за період роботи померлого годувальника з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року.

За наслідками розгляду цих документів відповідач не скористався правом, передбаченим частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV, та не виконав вимог пункту 4.7 Порядку № 22-1 в частині перевірки обґрунтованості їх видачі та достовірності поданих відомостей.

Проте, перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

За таких обставин суд зауважує, що механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1(далі - Порядок № 18-1).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (пункт 3 Порядку № 18-1).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).

Для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (п. 12 Порядку № 18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління приймають документи, необхідні для підтвердження стажу роботи, перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 13 Порядку № 18-1).

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку № 18-1).

Отже, підтвердження пільгового стажу у разі ліквідації підприємства здійснюється у відповідному порядку, рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів Пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

Судом встановлено, що у своїй відповіді відповідач запропонував позивачу надати заяву та пакет документів для розгляду Комісією щодо зарахування до пільгового стажу годувальника періодів з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року, з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року.

Проте, позивач не скористався правом на звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність у трудовій книжці відомостей про роботу померлого годувальника в період з 25.03.1976 року по 03.09.1979 року та з 17.03.1993 року по 01.07.1994 року, суд не має втручатися в дискреційні повноваження позивача шляхом зарахування судовим рішенням вказаних періодів до пільгового стажу роботи.

Враховуючи можливість позивача звернутися до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у вказаній частині заявлені передчасно та задоволенню не підлягають.

Водночас, суд також зазначає, що на період проходження позивачем військової служби діяла Постанова Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1956 року № 1044 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій».

Пунктом “к” частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти “а” та “б” пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт “в” пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах “к” та “л”, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Відповідно до запису дублікату трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 30.01.2018 року, останній з 09.09.1971 року прийнятий учнем підземного плитового на дільницю шахтного транспорту на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» яка зарахована відповідачем до спеціального стажу позивача (а.с.6).

Отже позовні вимоги щодо періоду проходження строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року є обґрунтованими, оскільки вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За обставинами справи суд не має вирішувати питання призначення пенсії та втручатися у дискреційні повноваження відповідача, через що вимоги про зобов`язання зробити перерахунок пенсії задоволенню не підлягають.

Оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду та перевірки наданих позивачем відомостей щодо перерахунку пенсії, що викладено у листі відповідача 09 серпня 2021 року за №9402-8731/Н-15/8-0500/21, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачем під час розгляду справи сплачено судовий збір у сумі 908 грн., на її користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню пропорційно задоволеній частині позову сума судового збору 454 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо відсутності належної перевірки обґрунтованості видачі та достовірності поданих відомостей про умови праці ОСОБА_2 при розгляді заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 08.07.2021 року (вх.№8731/Н-0500-21 від 13.07.2021 р.) з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу померлого, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоду проходження ОСОБА_2 строкової військової служби з 19.05.1969 року по 19.06.1971 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 січня 2022 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов