Ухвала суду № 103288041, 26.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26 січня 2022 року Справа №200/14383/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

до відповідача 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.07.2014 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнюючої позовної заяви, позивач посилається на те, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як внутрішньо переміщена особа. Позивач зазначає, що без повідомлення причини та прийняття відповідного рішення їй було припинено виплату пенсії. Вказує, що представник позивача звернувся до відповідача з вимогою виплатити заборгованість з пенсії, але відповідач проігнорував адвокатський запит. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушують вимоги Конституції України та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058). З огляду на викладене позивач просив суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року позивачу поновлено строк звернення до суду, відстрочено сплату судового збору, прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем 1 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач 1 вказує, що ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області не перебуває, пенсійна справа позивача відсутня. Зазначив, що у вересні 2021 року представник позивача звернувся до управління з адвокатським запитом щодо підстав припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , надання копії документів з пенсійної справи. 23.09.2021 року управлінням було надано відповідь на вказаний запит, згідно якого представника позивача повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації у зв`язку з відсутністю перебування пенсіонера на обліку, однак, незважаючи на дані обставини представник позивача звернувся до суду з позовної заявою, у якій зазначив Головне управління. Відповідач 1 звернув увагу суду на те, що призначення, нарахування та виплата пенсії проводиться з використанням програмного комплексу «Призначення та виплата пенсій», який забезпечує роботу ПФУ на всій території України. Факт знаходження пенсіонера на обліку в іншому органі Фонду позбавляє права доступу до пенсійної справи особи, та як наслідок, можливості вчиняти будь-які дії щодо нарахування та виплати пенсії у відношенні цієї особи. Вчинити зазначені дії може лише те управління Фонду, на обліку у якому на теперішній час перебуває особа. Вказує, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Пологівський район), яке і повинно бути належним відповідачем у даній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року зобов`язано Державну прикордонну службу України надати суду в строк до 13 грудня 2021 року інформацію стосовно перетину державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 14.04.2014 року по даний час ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_2 ), у разі відсутності інформації щодо перетину ОСОБА_1 кордону у вказаній період надати суду інформацію стосовно останнього перетину кордону особою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року залучено до участі у справі № 200/14383/21 другим відповідачем – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ: 20490012) та вирішено справу № 200/14383/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2014 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.07.2014 року призначити до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 13 грудня 2021 року.

Відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач 2 зазначає, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні з листопада 2014 року. При зверненні до управління ОСОБА_1 надала заяву на запит пенсійної справи від 30.10.2014 року, паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, пенсійне посвідчення. Розпорядженням № 3493 від 17.11.2014 року позивачу поновлено виплату пенсії з 01.08.2014 року (суму пенсії за липень 2014 року позивач отримала в УПФУ в Петровському р-ні м. Донецька). Виплату заборгованості за період з 01.08.2014 року по 31.10.2014 рік у сумі 9268,05грн. та пенсії за листопад місяць 2014 року у розмірі 3089,35грн. було здійснено у листопаді 2014 року. В подальшому виплата пенсії позивачу здійснювалась щомісячно по 01.02.2015 рік. Починаючи з 01.02.2015 року виплата пенсії була припинена за результатами інформаційного обміну бази даних вимушено переміщених осіб з управлінням соціального захисту Пологівської райдержадміністрації. Не погоджуючись з діями управління ОСОБА_1 звернулась до Пологівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом про зобов`язання управління поновити нарахування та виплату пенсії з моменту її припинення та здійснити виплату заборгованості за весь час затримки. Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 31.05.2018 року у справі №324/1321/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано управління поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 11.03.2017 року та допущено негайне виконання рішення суду у межах місяця суми стягнення за один місяць. В частині виплати заборгованості за період з 01.02.2015 року по 10.03.2017 рік залишено без розгляду. Рішення суду від 31.05.2018 року у справі №324/1321/17 набрало законної сили 03.07.2018 року. Відповідач 2 вказав, що на виконання даного рішення суду в частині виконання у межах стягнення за один місяць 12.06.2018 року управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.03.2017 року по 10.04.2017 рік та розраховано заборгованість у розмірі 4028,05грн. Проте здійснити виплату не було можливості, оскільки на вимогу Постанови Кабінету Міністрів України №167 від 14.03.2017 року, ОСОБА_1 на той час не надала заяву щодо здійснення виплати її пенсії через відділення «Ощадбанку». Після набрання рішенням суду законної сили, управлінням 18.07.2018 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.04.2017 року по 31.07.2018 рік та розраховано заборгованість з виплати пенсії у сумі 74550,48 грн. Виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.08.2018 року та в серпні 2018 року ОСОБА_1 отримала поточну пенсію у розмірі 5065,78 грн. Відповідач 2 посилаючись на п.4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України просив суд провадження у справі № 200/14383/21 в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення за період з 01.07.2014 року по 31.07.2018 року закрити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року зобов`язано Державну прикордонну службу України надати суду в строк до 10 січня 2022 року надати інформацію стосовно перетину державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 14.04.2014 року по даний час громадянкою України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_2 ), у разі відсутності інформації щодо перетину громадянкою України ОСОБА_1 кордону у вказаній період надати суду інформацію стосовно останнього перетину кордону особою.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкладено підготовче засідання по справі № 200/14383/21 до 11 січня 2022 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 200/14383/21 до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 12-15).

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 31 травня 2018 року у справі №324/1321/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління праці та соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, управління праці та соціального захисту населення Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату заборгованості пенсії з 01 лютого 2015 року по 10 березня 2017 року включно – залишено без розгляду.

Визнано противоправною бездіяльність Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 11 березня 2017 року.

Зобов`язано Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , нарахування та виплату пенсії з 11 березня 2017 року.

Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Вказане рішення суду набрало законної сили 03.07.2018 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що на виконання даного рішення суду в частині виконання у межах стягнення за один місяць 12.06.2018 року управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.03.2017 року по 10.04.2017 рік та розраховано заборгованість у розмірі 4028,05 грн. Проте здійснити виплату не було можливості, оскільки на вимогу Постанови Кабінету Міністрів України №167 від 14.03.2017 року, ОСОБА_1 на той час не надала заяву щодо здійснення виплати її пенсії через відділення «Ощадбанку». Після набрання рішенням суду законної сили, управлінням 18.07.2018 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.04.2017 року по 31.07.2018 рік та розраховано заборгованість з виплати пенсії у сумі 74550,48 грн. Виплату пенсії позивачу було поновлено з 01.08.2018 року та в серпні 2018 року ОСОБА_1 отримала поточну пенсію у розмірі 5065,78 грн.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.12.2021 року судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Пологівське) і отримує пенсію за віком. Нарахування пенсії здійснювалось за період з серпня 2014 року по січень 2015 року (включно) та за період з березня 2017 року по серпень 2018 року (включно). Сума пенсії за період з 11.03.2017 року по 31.07.2018 року у розмірі 78578,53 грн. не виплачена (а.с. 97).

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини частково виникли з приводу невиплати відповідачем нарахованої на підставі рішення суду суми пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 N11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 31.05.2018 року у справі № 324/1321/17 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із вимогами, щодо визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року, а також зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року, слугувала незгода позивача із діями та бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час виконання рішень Пологівського районного суду Запорізької області від 31.05.2018 року у справі № 324/1321/17.

Тобто, заявлені позовні вимоги в цій частині стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області фонду України Донецької області під час виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 31.05.2018 року у справі № 324/1321/17.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов`язання відповідача поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.07.2014 року - є одним із способів виконання рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 31.05.2018 року у справі № 324/1321/17.

Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.

Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 243, 248, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за періоди з 01.02.2015 року по 31.07.2018 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 січня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя В.В. Олішевська