Рішення № 103288039, 25.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
25.01.2022
Номер справи
200/13298/21
Номер документу
103288039
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року Справа№200/13298/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

до відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи, згідно трудової книжки від 03.08.1981 року серії НОМЕР_1 .

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи, згідно трудової книжки від 03.08.1981 року серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2021 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-ХІІ від 05.11.1991 року, однак рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 йому відмовлено у призначенні такого виду пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 26 років 06 місяців. Позивач зазначає, що до його спеціального стажу не були зараховані періоди роботи згідно трудової книжки від 03.08.1981 НОМЕР_1 , у зв`язку з ненаданням уточнюючих довідок. Позивач вважає прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, та наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, отже, спірні періоди роботи повинні бути зараховані на підставі записів у трудовій книжці. Враховуючи викладені обставини, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року суд вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у даній справі на 13 грудня 2021 року та залучив в якості другого відповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

13.08.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 07.07.2014 року № 13-1 після реєстрації заяви та скасування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.08.2021 року № 056650006200 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку відсутністю необхідного спеціального стажу роботи та факту роботи на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років. 17.09.2021 року позивач повторно звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України № 1788-ХІІ. Відповідач 1 зазначив, що при повторному зверненні за призначенням пенсії за вислугу років, позивачем не надано додаткових документів. Рішенням головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 55 Закону України № 1788-ХІІ, у зв`язку з відсутністю підстав зарахувати до спеціального стажу періодів роботи згідно з трудовою книжкою від 03.08.19811 року № НОМЕР_1 , оскільки відсутні документи які підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня та інформації про результати атестації робочих місць за умовами праці. Відповідач 1 звернув увагу суду на те, що Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті і в метрополітені, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583. До пільгового стажу зараховано періоди роботи з 09.07.1985 року по 25.09.1987 року на посаді помічника електровоза згідно довідки уточнюючої пільговий характер роботи виданої Покровським локомотивним депо АТ «Українська залізниця» від 19.07.2021 року № 227. Жодних інших документів, що підтверджують пільговий характер роботи передбачених Порядком № 637 позивачем не надано. Відповідач 1 вказав, що підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1981 року відсутні, оскільки відсутні документи, що підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня та інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці. Відповідач 1 наголосив, що в наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо у зв`язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно доданого документу немає. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 0056650006200 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років відповідач зазначив, що відповідно до п.4.10 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1, після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. У зв`язку з чим відповідач 1 вважає, що підстав для визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.09.2021 року № 0056650006200 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву.

Відповідач 2 не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач 2 посилається на те, що ОСОБА_1 17.09.2021 року звернувся через вебпортал Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 роки 07 місяців 11 днів. Пільговий стаж роботи за вислугу років становить 02 роки 02 місяці 17 днів. До стажу роботи за вислугу років не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 03.08.1981 року НОМЕР_1 . Відповідач 2 вказує на те, що для зарахування до спеціального стажу періодів роботи згідно трудової книжки, позивачу необхідно надати уточнюючи довідки відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637. З огляду на те, що на день звернення позивача за призначення пенсії на думку відповідача 2 були відсутні необхідні документи, що підтверджують пільговий характер роботи, було прийнято спірне рішення про відмову в призначенні пенсії. З огляду на викладене, відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року закрив підготовче провадження та призначив справу № 200/13298/21 до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач та представники відповідачів у судове засідання не з`явились, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с. 5-6).

З матеріалів справи встановлено, що 13.08.2021 року ОСОБА_1 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 61-63).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 09.09.1998 року, заяву про призначення/перерахунок пенсії від 13.08.2021 року, паспорт, трудову книжку, військовий квиток № НОМЕР_4 , диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , довідку про зміну назви № 229, довідку, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 227, свідоцтво про переміну прізвища, імені, по батькові № НОМЕР_7 (а.с. 61 – зворотній бік).

19.08.2021 року за екстериторіальним принципом Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 056650006200 від 19.08.2021 року (а.с. 59).

Зі змісту рішення встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 42 років 7 місяці 10 днів, необхідний пільговий стаж – 12 років 6 місяців, пільговий стаж – 2 роки 2 місяці 15 днів. Відповідно п. «а» ст. 55 Закону України «про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію переведень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах. Чоловіки – після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. З 10.08.2023 року ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату (а.с. 59).

17.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 84).

До заяви про призначення пенсії позивачем були надані наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, заяву про призначення пенсії, паспорт (а.с. 85)

19.08.2021 року за екстериторіальним принципом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 056650006200 від 23.09.2021 року (а.с. 79).

Зі змісту рішення встановлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудової книжкою від 03.08.1981 року НОМЕР_1 , оскільки відсутні документи, що підтверджують роботу у важких і шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня та інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці. Вказано, що для зарахування до спеціального стажу періодів згідно з трудової книжкою від 03.08.1981 року НОМЕР_1 , необхідно надати уточнюючі довідки відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 та відповідні накази про атестації робочих місць за умовами праці. Відповідно до пунктів 2-1, 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11.10.2017 року, право на пенсію за вислугу років мають особи, які на день набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачені статтями 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Спеціальний стаж визначений відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 2 роки 2 місяці 17 днів. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату – 10.08.2023 року (а.с. 79).

Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 056650006200 від 23.09.2021 року, звернувшись до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктами 2, 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

За змістом пункту 16 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідно до статті 51 Закону №1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно зі статтею 52 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.

Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі – Закон №213-VIII), Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі – Закон № 911-VIII) право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону №1788-XII (у редакції Закону №213-VIII та Закону №911-VIII) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

04.06.2019 рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 у справі №1-13/2018 (1844/16, 3011/16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законами №213-VIII, №911-VIII.

Відповідно до абзацу 2 вищевказаного рішення положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законами №213-VIII, №911-VIII визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з 05.06.2019 положення пункту «а» частини 1 статті 55 Закону №1788-XII діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами №213-VIII, №911-VIII, а саме: «право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі».

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви відповідачем 1 від 23.09.2021 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років як працівнику локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, з огляду на відсутність необхідного спеціального стажу роботи – 12 років 6 місяців.

При цьому, за здійсненим органом пенсійного фонду розрахунком стажу роботи позивача загальний стаж роботи позивача становить: 42 роки 7 місяців 11 днів; спеціальний стаж роботи за вислугою років – 2 роки 2 місяці 17 днів.

Отже, спірним у даній справі є наявність у позивача необхідного спеціального стажу роботи - 12 років 6 місяців, що визначений пунктом «а» частини 1 статті 55 Закону №1788-XII, для призначення пенсії за вислугу років.

У позовній заяві наголошено на тому, що позивач має більш ніж 12 років 6 місяців спеціального стажу роботи. Такі доводи позивача ґрунтуються на тому, що до його спеціального стажу роботи безпідставно не зараховано період роботи позивача згідно трудової книжки від 03.08.1981 року НОМЕР_1 , оскільки не надано уточнюючі довідки.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №212/4534/16-а (2-а/212/136/16).

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.10.2019 у справі №348/2249/16-а, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення відповідно до статті 55 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки).

Суд зазначає, що згідно записів трудової книжки позивача № НОМЕР_8 від 03.08.1981 року ОСОБА_3 16.10.1987 року прийнятий до Локомотивного депо Ясинувата східна на посаду помічника машиніста тепловоза локомотивного депо Красноармійськ; 07.06.1989 року переведений машиністом тепловоза; 23.04.1993 року переведений машиністом електровоза; 01.09.1996 року у зв`язку з ліквідацією Локомотивного депо Ясинувата «Східна» прийнятий за переведенням до Локомотивного депо Ясинувата - Західна машиністом електровоза; 12.11.1996 року звільнений за власним бажанням; 03.12.1996 року на ПТГ «Красноармійськпогрузтранс» на посаду помічника машиніста тепловоза; 04.02.1997 року ПТГ «Красноармійськпогрузтранс» перейменовано в Державне відкрите акціонерне товариство «Димитроввуглевантажтранс»; 12.06.1997 року переведений машиністом тепловоза; 01.07.2001 року ДВАТ «Димитроввуглевантажтранс» реорганізовано в ТОВ «Димитроввантажтранс»; 01.11.2006 року переведений монтером шляхів; 10.06.2013 року переведений стажером машиніста тепловозу; 22.06.2013 року переведений машиністом тепловозу (а.с. 7-8).

У свою чергу, відповідно до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, машиністи і помічники машиністів тепловозів, електровозів користуються правом на пенсію за вислугу років.

З огляду на викладене, суд зазначає, що, оскільки в трудовій книжці позивача вказано про його роботу на посаді машиніста і помічника машиністу тепловозу, електровозу, які включена до Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах, то періоди роботи позивача згідно трудової книжки № НОМЕР_1 безпідставно не зарахований до спеціального стажу роботи з 16.10.1987 року по 12.11.1996 року, з 03.12.1996 року по 31.10.2006 року, з 10.06.2013 року по 30.06.2021 року, який дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи вищенаведені записи у трудовій книжці, доводи відповідача про те, що позивачем не надано уточнюючої довідки, судом відхиляються.

В контексті вищенаведеного, суд також звертає увагу на те, що за змістом пункту 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру, крім іншого, надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку про те, що виконуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом роз`яснення порядку підтвердження страхового стажу та витребування необхідних документів для призначення пенсії, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що при прийомі документів позивача для призначення пенсії за вислугу років, пенсійний орган повідомляв позивача про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки для підтвердження стажу роботи за періоди за трудовою книжкою НОМЕР_1 за професією помічника машиніста та машиніста тепловоза, електровоза.

З огляду на вказане, посилання відповідача на відсутність такої довідки, як на підставу для не зарахування до спеціального трудового стажу періоду роботи позивача за трудовою книжкою НОМЕР_1 , за відсутності факту повідомлення про необхідність усунення такого недоліку від органу, що призначає пенсію, є неприйнятними та суперечать принципу належного урядування щодо повного, всебічного та обґрунтованого розгляду документів позивача, необхідних для призначення пенсії.

Таким чином, суд приходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, у зв`язку з чим є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи те, що усі матеріали за результатами розгляду заяви позивача передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 17.09.2021 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи, згідно трудової книжки від 03.08.1981 року серії НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії, суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи, згідно трудової книжки від 03.08.1981 року серії НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду – задовольнити.

Визнанти протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2021 року № 056650006200 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 17.09.2021 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із зарахуванням до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи, згідно трудової книжки від 03.08.1981 року серії НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницьк, 29013) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2022 року.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська

Часті запитання

Який тип судового документу № 103288039 ?

Документ № 103288039 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 103288039 ?

Дата ухвалення - 25.01.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 103288039 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 103288039 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 103288039, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 103288039, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 103288039 відноситься до справи № 200/13298/21

Це рішення відноситься до справи № 200/13298/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 103288038
Наступний документ : 103288040