Рішення № 103287937, 26.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року Справа№200/17035/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2021 року до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 6 800грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в сумі 6 800грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 16 червня 2021 року за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 6800грн зі сплати штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи /а.с.21/.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст. 162 КАС України, або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження направлялась поштою на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку 08 січня 2022 року із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 4 частини 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження направлялась на адресу його реєстрації однак, поштове відправлення повернулось з позначкою "за закінченням терміну зберігання", ОСОБА_1 , вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року по справі №К/9901/35851/20.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статті 162 КАС України, та не подав до суду відзив на позовну заяву. Пояснень щодо поважних причин його неподання – до суду не подано.

Отже, відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Позивач – Головне управління ДПС у Донецькій області, є органом державної влади. Статус державної фіскальної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Перебуває на обліку в Селидівській ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області в якості фізичної особи-підприємця.

Судом встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків, у відповідача виникли податкові зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (код бюджетної класифікації 21081500) в сумі 6800грн/а.с.13-14/.

Так, на підставі адміністративного матеріалу (протокол ГП 211100 від 05.08.2019) Мангушським ВП ЦВП ГУ НП в Донецькій області ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 17.12.2019 №000072/05-99-32- 01/2766108196 на суму штрафу в розмірі 6800грн./а.с.12/ Рішення 17.12.2019 направлено на податкову адресу платника податків, та отримано відповідачем 16.01.2020 /а.с.15-17/.

Відповідачем, вищезазначене рішення не оскаржувалося в адміністративному чи в судовому порядку.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 05.03.2020 №9725-56, яка направлена поштою на податкову адресу платника податків, та згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримана платником податку 07 квітня 2020 року /а.с.12/.

Вказана податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Згідно ІКП платника за кодом платежу 21081500 (штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну) за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 6800грн/а.с.13-14/.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України(далі - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 15.1статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим зобов`язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156п.14.1ст.14 ПК України).

У відповідності до підпункту14.1.39 пункту 14.1 статті14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пгі.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до приписів п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Крім того, на відміну від учасників (засновників) підприємства, установи, організації фізична особа - підприємець, відповідно до ч. 2 ст. 128 ГК України, відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.

Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462 (далі - Порядок).

Так, у відповідності до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Положеннями пп. 6 п. 1 1.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підпунктом14.1.175 пункту 14.1 статті14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Заборгованість відповідача у сумі 20400грн виникла в зв`язку з не сплатою узгодженого податкового зобов`язання.

Підстави виникнення податкової заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі підтверджені також інтегрованою карткою платника податків та матеріалами справи.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, підтверджується податковою вимогою.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу у розмірі 20400грн, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, 787515, ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу– задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 6800(шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок зі сплати штрафних санкцій за порушення закону в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (код бюджетної класифікації 21081500).

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження. Повне судове рішення складено та підписано 26 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга безпосередньо подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов