Ухвала суду № 103287904, 02.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2022 року Справа №160/3453/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року по справі №160/3453/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.

21.10.2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 року скасовано; позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-271361-13 від 19.11.2020 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

26.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від ОСОБА_1 , в порядку ст.383 КАС України, надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21. У вказаній заяві позивач просить: визнати протиправними дії відповідача, які повязані з виготовленням та направленням до Державної виконавчої служби заяви для примусового виконання вимоги про сплату боргу від 16.02.2021 року № Ф -71361-13 У на суму 7 469, 50 грн. від 02.01.2022 року вх. номер № 340/5/04/-36-13-07-11; зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання постанови Третього апеляційного суду від 21.10.2021 року справа № 160/3453/21, звернутися до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з приводу закриття виконавчого провадження ВП № 68221232 від 19.01.2022 року за фактом стягнення з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 7 495, 50 грн.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Одним із обов`язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.

Однак до заяви не додано квитанцію про сплату судового збору.

При цьому, суд не бере до уваги постанову Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 440/207/19 на яке посилається заявник, обґрунтовуючи відсутність підстав для сплати судового збору за подання заяв, які передбачені статтями 382-383 КАС України, оскільки зазначена постанова стосується питання сплати судового збору за заявами, поданими у порядку статті 382 КАС України, а спірні правовідносини виникли з інших питань.

Суд звертає увагу, що п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено надання документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у цій справі, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв, за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, видно, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача, закріплених у ст. 5 Закону "Про судовий збір", пільг представник позивача не надав.

Таким чином, враховуючи те, що подана позивачем, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням чого останню слід повернути позивачу, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України відображені також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі № 807/220/18 (провадження №К/9901/6667/19) та у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 0240/2226/18-а (провадження №К/9901/32201/19).

З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає критеріям, визначеним в п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Враховуючи, що заявником не дотримано в повній мірі вимоги ч.ч. 2-3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що така заява підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/3453/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги - повернути заявнику.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська