Рішення № 103287110, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Справа № 160/16765/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства "ІРІЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов"язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ІРІЙ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 року №2962885/38106868 та від 09.08.2021 року № 2962884/38106868, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 15.07.2021 року №1 та від 22.07.2021 року №2, подані Фермерським господарством «ІРІЙ» для реєстрації в ЄРПН, днем їх отримання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ФГ «ІРІЙ» направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, але їх реєстрацію зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001,1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Такі пояснення та документи надано позивачем до контролюючого органу, однак останнім прийнято відповідні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних та, як наслідок, відмову в їх реєстрації. Зазначені рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що порушують норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі №160/16765/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

13.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області.

Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову, вказує на необхідність підтвердження Товариством господарських операцій первинними документами відповідно до п.п.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов"язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причини такого зупинення. Податковий орган при направленні квитанції дотримався абзацу 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246.

Відповідач вважає, що податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 13.10.2021 звернулось також до суду з клопотанням про заміну його на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 клопотання відповідача-1 задоволено.

До суду 13.10.2021 надійшов також відзив на позовну заяву від Державної податкової служби України.

Відповідач-2 зазначає, що Порядок№1246 визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов"язковому порядку повинна пройти перевірки у разі її надходження до ЄРПН.

Відповідач вважає, що у разі ухвалення рішення про зобов"язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб"єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у данному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

22.10.2021 позивачем до суду надано відповідь на відзиви відповідачів.

Позивач наголошує, що він не відповідає жодному критерію ризиковості визначеного Порядком №1165 та повідомленнями від 03.08.2021 №1 та від 04.08.2021 №2 були направлені пояснення для розблокування податкових накладних №1 від 15.07.2021 та №2 від 22.07.2021 разом із первинним документами, що підтверджують реальність господарських операцій, рух активів, зберігання та транспортування товару.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача-1 не містить чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, у зв"язку з чим воно підлягає скасуванню.

Судом встановлено наступні обставини справи:

Позивач -Фермерське господарсво «ІРІЙ» зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і є платником податку на додану вартість.

До видів діяльності господарства за кодом КВЕД віднесено:

01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.13. вирощування овочів і баштанових культур, кореноплодів і бульбоплодів;

0.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід;

10.32.виробництво фруктових і овочевих соків;

10.51 перероблення молока, виробництво масла та сиру;

46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

15.07.2021 між Фермерським господарсвом «ІРІЙ» (постачальник) і ТОВ Фірмою «АДВЕРС» (покупець) було укладено договір поставки №15/07Р-ПІІІ, за яким постачальник зобов"язався передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві пшеницю врожаю 2021 власного виробництва, а покупець зобов"язався прийняти товар та оплатити його в порядку,у строки та на умовах, встановлених цим договором.

Загальна кількість товару та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент,кількість, якість, упаковка та маркування, умови та строк поставки,гривнева ціна товару, порядок та строк оплати й інші умови, визначаються специфікаціями (п. 1.2. договору).

За п. 2.3. договору, датою поставки та переходу права власності на товар єдата відвантаження товару в місці поставки, відповідно до п.1.1. договору, що відповідає даті видаткової накладної.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна партії товару, що підлягає поставці, вказується в специфкації на кожну конкретну партію поставки товару.

За специфікацією №1 від 15.07.2021 до договору поставки №15/07Р-ПІІІ: строк поставки до 15.07.2021 року, місце поставки:СРТ Зерновий склад ТОВ Фрма «АДВЕРС», Дніпропетровська область,Синельниківський район, с.Роздори, по заліковій вазі елеватора, загальна ціна товару за специфікацією становить 193980,10 грн., в тому числі ПДВ 23822,12 грн. Умови оплати: 166822,89 грн., що становить 86% від загальної вартості товару здійснюється покупцем протягом 5 днів з моменту підписання договору, специфікації. 27157,21 грн., що становить 14% від загальної вартості товару сплачується покупцем після поставки в повному обсязі та реєстрації податкової накладної протягом 2-х банківських днів.

Поставка товару позивачем 31,80 тн. пшениці 3 класу, врожаю 2021 підтведжується видатковою накладною №РН-0000001 від 15.07.2021.

Перевезення здійснено фізичною особою ОСОБА_1 відповідно товарно-транспортної накладної від 15.07.2021 №0001 та попередньо укладеним договором надання послуг від 14.07.2021 і актом приймання-передачі наданих послуг.

Покупець здійснив оплату товару у розмірі 86% -166822,89 грн., в тому числі ПДВ 20487,02 грн., що вбачається з банківської виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк»

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за наслідками продажу товару за договором, у зв"язку з виникненням податкових зобов"язань позивачем складено податкову накладну №1 від 15.07.2021 на суму193980,10, з врахуванням податку на додану вартість в розмірі 23822,12 грн. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.07.2021 між Фермерським господарсвом «ІРІЙ» (постачальник) і ТОВ «ВО «АГРОСЕРВІС»(покупець) було укладено договір поставки №АС 83-КБ, за умовами якого постачальник зобов"язався поставити, а покупець оплатити сільськогосподарську продукцію,українського походження, врожаю 2021.

Базисні показники, кількість, асортимент, ціна товару, інші умови, зазначено у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору дата переходу права власності на товар зазначено у специфікаціях,що є невідьємною частиною цьогодогвору.

За специфікацією №1 від 21.07.2021 до договору поставки №АС83-КБ: строк поставки до 23.07.2021, місце поставки: склад покупця:ТОВ «Імперія Грандіс», Балівський елеватор розташований:Дніпропетровська область,Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Заводська, 18А; загальна ціна товару за цією специфікацією становить 185600,03 грн., в тому числі ПДВ 22792,99 грн.; умови оплати:80% від загальної вартості товару сплачується покупцем протягом 2 банкіівських днів після поставки товару і надання всіх необхідних документів згідно п. 2.4. договору; 20% від загальної вартості товару сплачуться покупцем протягом 2 банківських днів після реєстрації податкової накладної в програмі «М.Е.Dос».

На виконання вказаного договору постачальником поставлено 32,91 тон ячміня 3 класу врожаю 2021 за видатковою накладною №РН0000002 від 22.07.2021.

Перевезення пшениці здійснювалось фізичною особою ОСОБА_1 відповідно товарно-транспортної накладної №0001 від 16.07.2021 та попередньо укладеним договором надання послуг від 16.07.2021 і актом приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2021.

Покупець здійснив оплату товару у розмірі 80% -52702,42 грн., в тому числі ПДВ 18752,93 грн., що вбачається з банківської виписки по рахунку АТ КБ «Приватбанк»

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за наслідками продажу товару за договором, у зв"язку з виникненням податкових зобов"язань позивачем складено податкову накладну №2 від 22.07.2021 на суму190878,03, з врахуванням податку на додану вартість в розмірі 23441,16 грн. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після направлення вказаних податкових накладних позивачем було отримано квитанції від 28.07.2021 про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що документ прийнято, але реєстрація податкових накладних, що надійшли -зупинена.

В якості підстави зупинення накладних зазначено: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, 1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1Критерію ризиковості здійснення операцій».

Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Для розблокування податкових накладних Фермерським господарством "ІРІЙ" були направлені до податкової служби пояснення від 03.08.2021 №1 і від 04.08.2021 №2.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області 09.08.2021 були прийняті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2962884/39106868 і №2962885/39106868, відповідно до яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 15.07.2021 та №2 від 22.07.2021.

В рішеннях зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг,зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Рішення були оскаржені позивачем шляхом подання скарг від 18.08.2021 і від 19.08.2021 до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг Державною податковою службою України прийняті рішення №38250/38106868/2 від 25.08.2021 і №38488/38106868/2 від 26.08.2021, якими скарги ФГ «ІРІЙ» залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, з метою їх скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного:

Пунктом 44.1 Податкового кодексу України на платників податків покладено обовьязок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, рігістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.

Пунктом185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно дост. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обьєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексувважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу, база опадаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Відповідно допункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (даліПорядок № 1246).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимогЗаконів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг`та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.12.2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.(п.4 Порядку №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За ч.1 п. 10 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

За вимогами п. 10., п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додаток 1 до Порядку №1165 наведений перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, до яких відносять:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормампідпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту16.1.3пункту 16.1 статті 16тапункту46.2статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

В квитанціях, як підстави для зупинення реїстрації податкових накладнихзазначено п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій.

Даний критерій, відповідно до Додатку 3 Порядку №1165 являє собою відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Тобто, для посилання на визначений критерій ризиковості мають існувати зазначені в критерії передумови та повинен бути обгругрунтований розрахунок за цим критерієм відповідно до п. 11 Порядку №1165.

Проте, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Зупиняючи реєстрацію податкових накладних орган державної податкової служби вказав на відсутність в таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 (пшениця i сумiш пшеницi та жита (меслин) і 1003 (ячмінь), як товарів/послуг, що постачаються (виготовляються) на постійній основі.

З цього приводу позивачем були надані письмові пояснення, підкриплені документами, що підтверджують реальність господарських операцій.

Так, як було зазначено вище до видів діяльності ФГ «ІРІЙ» віднесено, зокрема 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Фермерське господарство на сьогоднішній день здебільшого займається обробкою землі та посівом озимих і ярих культур зерна, для чого господарство має земельну ділянку для ведення господарства, що підтверджується правовстановлюючими документами на землю та техніку на балансі для обробітку землі, що підтверджується актами приймання-передачі майна.

Господарством були надані також правовстановлюючі документи на складське приміщення, документи на купівлю посівних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, гербіцидів та добрив.

Матеріали справи свідчать про укладення договору поставки пшениці №15/07Р-ПШ від 15.07.2021, укладеного з ТОВ фірмою «АДВЕРС» і договору поставки ячміню №АС83-КБ від 21.07.2021, укладеного з ТОВ ВО «АГРОСЕРВІС».

Перевезення пшениці і ячменю здійснено на підставі договору про надання послуг від 14.07.2021, актом приймання-передачі наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Суд також звертає увагу на те, що контролюючий орган, зупинивши реєстрацію податкової накладної і запропонувавши платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Реєстрі, не вказав конкретний перелік таких документів.

При цьому, перелік таких документів визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (даліПорядок № 520).

Вказаним Порядком №520 визначений механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень п. 2, п. 3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №560/435/19 конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У разі спору щодо правомірності рішення субьєкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обгрунтованості.

Приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 09.08.2021 року №2962885/38106868 та від 09.08.2021 року № 2962884/38106868 податковий орган також не навів конкретного переліку документів, не вказав причин відхилення наданих позивачем доказів, зокрема не зазначив про недостатність таких документів або/та сумнів у достовірності наданої в них інформації.

Таким чином, відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021, який вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів - дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

У Рішенні ("Lelas v. Croatia"). Європейський суд з прав людини зазначив, що Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Оскільки рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнані судом протиправними, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні днем їх отримання контролюючим органом.

Доводи відповідача-2 у відзиві на позовну заяву, що вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями відповідача, не приймаються судом зважаючи на наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

За правилами правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Положеннями КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладеного слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Крім того, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

За пунктами 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 15.07.2021 року №1 та від 22.07.2021 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх отримання.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №412 від 15.09.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд, зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом п.3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката та витрати на проведення експертизи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Станом на день звернення з позовом до суду позивач вказав про понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн. та повідомлено, що при розгляді справи будуть понесені додаткові витрати на правничу допомогу загальною орієнтовною вартістю 12000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2021 між ФГ «ІРІЙ»(Довіритель) і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги. Довіритель доручив, а Адвокат зобовьязався представляти інтереси Довірителя в судах усіх юрисдикцій (районних, господарських, адміністративних) та інстанцій (в тому числі апеляційної та касаційної), у всіх установах, підприємствах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності, в органах державної влади та місцевого самоврядування.

За погодженням сторін в п. 4.1. договору вартість послуг Адвоката за:

-складання та подання адміністративного позову щодо оскарження рішень про реєст рацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 року №2962885/38106868 та №2962884/38106868, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо податкових накладних Довірителя від 15.07.2021 року №1, від 22.07.2021 року №2 та зобов"язання ДПС України зареєструвати податкові накладні Довірителя від 15.07.2021 року №1, від 22.07.2021 року №2 -8000,00 грн.;

-представлення інтересів Довірителя у Дніпропетровському окружному адміністративному суді -2500 грн. за кожне судове засідання.;

-складання, подання, відправлення відповіді на відзив на позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС УКРАЇНИ або відповіді на заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України -3000 грн.

Розрахунки за договором здійснюються Довірителем шляхом передоплати 100% на підставі рахунку Адвоката не пізніше 5 календарних днів, з дати отримання рахунку.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. позивачем надано акт виконаних робіт до договору від 10.09.2021.

Актом підтверджується надання Адвокатом Довірителю наступних послуг:

-аналіз первинних документів, скдладання та подання адміністративного позову щодо оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 року №2962885/38106868 та №2962884/38106868, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо податкових накладних Довірителя від 15.07.2021 року №1, від 22.07.2021 року №2 та зобов"язання ДПС України зареєструвати податкові накладні Довірителя від 15.07.2021 року №1, від 22.07.2021 року №2 – витрачено 4 години;

Вартість наданих послуг складає 8000,00 грн.

Оплата витрат позивачем на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №411 від 13.09.2021.

Крім того, під час розгляду справи позивачем додатково були понесені витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., а саме за складання, подання, відправлення відповіді Довірителя на відзиви ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, що зафіксовано в акті виконаних робіт по договору від 20.10.2021.

Оплата наданих послуг позивачем підтверджується копією платіжного доручення №416 від 21.10.2021.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.

Частиною 7 ст. 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 6 ст. 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

В матеріалах справи відсутнє клопотання від відповідачів про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи відсутність заперечень від відповідачів, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг, є доведеним належними доказами, а отже з відповідачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 11000,00 грн.

Керуючись ст.ст.139,242-246,250,255,257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «ІРІЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення , зобов"язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.08.2021 року №2962885/38106868 та від 09.08.2021 року № 2962884/38106868, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні від 15.07.2021 року №1 та від 22.07.2021 року №2, подані Фермерським господарством «ІРІЙ» (51254, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Миколаївка, вул. Фрунзе, буд. 35А, ЄДРПОУ 38106868) для реєстрації в ЄРПН, днем їх отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Фермерського господарства «ІРІЙ» (51254, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Миколаївка, вул. Фрунзе, буд. 35А, ЄДРПОУ 38106868) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Фермерського господарства «ІРІЙ» (51254, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Миколаївка, вул. Фрунзе, буд. 35А, ЄДРПОУ 38106868) витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона