Ухвала суду № 103283992, 15.02.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.02.2022

Справа № 642/9024/14-ц

Провадження №6/642/36/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 р. Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого-судді Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Мананкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання поважними причини пропуску строку та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

боржник – ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» направив до суду 03 лютого 2022 року заяву про визнання поважними причини пропуску строку та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 65 563 грн. 90 коп. та понесених судових витрат на оплату судового збору у розмірі 655,64 грн., на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

В обґрунтування заяви послався на те, що 29 листопада 2021 року Ленінським районний суд м. Харкова постановив ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження про стягнення з боржника вказаної суми на користь - стягувача ПАТ «Дельта Банк» правонаступником - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». При укладенні між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Договору про відступлення прав вимоги № 249/К від 20.02.2018 р., згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 003-20664-230113 від 23.01.2013 року. 06.01.2022 року Ленінським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист №642/9024/14-ц по справі за позовом до ОСОБА_1 .

Станом на дату постановлення ухвали про заміну стягувача, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не було відомо про стан виконавчого провадження за виконавчими листами №642/9024/14-ц. Новий кредитор не отримував від Первісного кредитора виконавчі листи у цій справі.

З огляду на зазначене, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вважає, поважною причиною пропуск ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому звертається до суду за отриманням їх дублікатів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів для виконання.

Ухвалою суду від 04 лютого 2022 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про визнання поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та поновлення пропущеного строку призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлений належним чином за місцем проживання.

Відповідно до ст. 223, ч.3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви, тому суд вирішив розглядати вищевказану справу у їх відсутності по наявних у ній матеріалах.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволений повністю. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 003-20664-230113 від 23.01.2013 в розмірі 65 563 грн. 90 коп грн., та судовий збір в розмірі 655грн 64 коп. Рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.112021 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»» про заміну стягувача, замінено сторону виконавчого провадження - вибулого стягувача – Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.11.2014 (справа № 642/9024/14-4) на правонаступника – Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відносно боржника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

06.01.2022 року Ленінським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист №642/9024/14-ц по зазначеній справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає в повному обсязі з таких підстав.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV Закону Закону(у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення, на момент відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 22 ЗУ " Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-X1V передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду 18 січня 2021 року № 2-20/11, вищевказаний припис Закону застосовується до виконавчих документів, строк пред`явлення яких до виконання не сплив на час набрання ним чинності.

Статтею 12 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зокрема передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а вразі повернення виконавчого документу у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта і п`ята).

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Зокрема, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці установив, що вирішення питання щодо поновлення процесуального строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що з заявою про видачу виконавчих листів стягувач взагалі не звертався та такі листи не видавались. Фактичні обставини справи свідчать про пасивну позицію ПАТ «Дельта Банк» (як первісного стягувача), який протягом тривалого часу байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як стягувач, несумлінно користувався усіма наданими правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, не вживав заходів щодо виконання рішення суду, й вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав стягувача щодо виконання рішення суду.

Перехід права вимоги від ПАТ «Альфа Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» не може вважатися поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки права та обов`язки заявника, як нового кредитора та стягувача випливають і є похідними від правосуб`єктності первісного стягувача ПАТ «Альфа Банк».

Суд критично ставиться до аргументів заявника про відсутність інформації про стан виконавчого провадження за виконавчими листами №642/9024/14-ц, тим більше, що вся необхідна для отримання цих документів інформація була в розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Довіра та гарантія» ще з 20.02.2018 року, коли між Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого банк відступив права вимоги належні йому до боржника ОСОБА_1 .

Виконавчий лист був виготовлений 06.01.2022 року, лише після звернення заявника до суду шляхом направлення відповідної заяви на адресу суду 24.12.2021 року, тому є сумнівними посилання заявника про відсутність інформації щодо стану виконавчого провадження за рішенням суду по справі №642/9024/14-ц.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в серпні 2016 року було створено АСВП, комп`ютерну програму, яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників. Отже, з цього часу у стягувачів розширилися можливості отримати відомості про своїх боржників за кредитними договорами та відповідно збільшилися можливості щодо захисту своїх прав та інтересів у встановленому законом порядку.

Незважаючи на вказане, первісним кредитором не вжито жодних заходів щодо виконання вказаного рішення, а заявником не наведено будь-яких обставин, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, зокрема, і первісним кредитором.

Такий правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).

Отже, станом на час набуття заявником права вимоги строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання вже сплинув.

Підстав для його поновлення не вбачається.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Заява стягувача про визнання поважними причинами пропуску строку та поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа не містить жодного обґрунтування щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення їх до виконання.

Отже, заявником не надано доказів поважності причин пропуску строків на пред`явлення виконавчих документів до виконання, тому відсутні і підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 89, 258-261, 263, 433 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання поважними причини пропуску строку та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів для виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 65 563 грн. 90 коп. та понесених судових витрат на оплату судового збору у розмірі 655,64 грн, правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ленінський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Л.Л. Шрамко