Ухвала суду № 103282796, 15.02.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15844/15-ц

провадження № 2-п/753/36/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Вітомському О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ТОВ „Фінансова компанія „Алькор Інвест" Голуб Ірини Анатоліївни про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2021 року було визнано правочин ТОВ „Фінансова компанія „Алькор Інвест" щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в порядку ст.37-38 Закону України „Про іпотеку" вчинений шляхом направлення листа - вимоги від 16.01.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., ОСОБА_1 недійсним (т.2, а.с.167-169).

Копію даного заочного рішення було направлено відповідачу 24.05.2021 року за місцем знаходження юридичної особи, що вбачається з супровідного листа суду (т.2, а.с.172). Відомості про його вручення в матеріалах справи відсутні.

18.08.2021 року представник відповідача Голуб І.А. направила до суду заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2021 року, що підтверджується відбитком штампу на конверті відділення зв`язку (т.2, а.с.216), яка була зареєстрована в канцелярії суду 20.08.2021 року, що вбачається з першого аркушу заяви (т.2, а.с.201), мотивуючи її тим, що представник відповідача не з`явився у судові засідання, оскільки відповідач за своїм місцем знаходження не отримував судові повідомлення, а матеріали справи не містять даних про отримання ним судових повідомлень, таким чином, відповідач був позбавлений права на судовий захист. Крім того, відповідач мав долучити документи, які мають істотне значення для справи. За таких обставин просить скасувати заочне рішення і призначити справу до судового розгляду, так як вказані обставини впливають на процесуальну та матеріальну законність винесення судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту заяви про перегляд заочного рішення.

Представник позивача Скуратівський С.І. в судовому засіданні вимоги заяви не визнав, пояснивши, що судом було винесено заочне рішення, яке повністю відповідає вимогам діючого законодавства, крім того представник відповідача не надав належних доказів, що мають істотне значення для справи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ч.3, ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1, ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 10.09.2015 року було відкрито провадження у справі (т.1, а.с.72).

Останніх два судових засідання були призначені на 21.04.2020 року та 16.02.2021 року. В обох випадках напередодні вказаних дат двічі представник відповідача ОСОБА_5 звертався до суду з клопотаннями від 21.04.2020 року та 16.02.2021 року про відкладення розгляду справи на інші дати (т.2, а.с.124; 157). Вказані обставини дають можливість зробити висновок, що відповідач був двічі ознайомлений про останні дві дати судових засідань і не був позбавлений права забезпечити явку до суду будь-якого представника, з урахуванням тривалих перерв між засіданнями.

Тобто вказані вище ствердження представника відповідача ОСОБА_3 про порушення судом процесуальних норм прав, пов`язаних з викликом відповідача до суду, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки судом направлялись судові повідомлення за місцем знаходження відповідача в порядку ст.93 ЦК України.

За змістом ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Як наголошує ч.3, ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Ствердження представника відповідача про те, що відповідач мав документи, які істотно впливали на винесене рішення, суд не може покласти в основу даної ухвали, оскільки вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем були пропущені строки подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення. Як вбачається з матеріалів справи представник відповідача Голуб І.А. 24.06.2021 року склала апеляційну скаргу на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2021 року (т.2, а.с.180), яку того ж дня направила до Дарницького районного суду м. Києва, що підтверджується поштовою карткою на конверті (т.2, а.с.192). Тобто, суд робить висновок, що відповідач знав про існування заочного рішення 24.06.2021 року, але направив заяву про перегляд заочного рішення тільки 18.08.2021 року (т.2, а.с.216), значно порушивши положення ст.284 ЦПК України, що є підставою для залишення даної заяви без задоволення.

За описаних вище обставин суд вважає необхідним залишити без задоволення заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки представник(ки) відповідача не з`явився(лись) до суду без поважних підстав, крім того представник відповідача не надав(ли) судові доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.27; 44; 127; 284; 287-288 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ТОВ „Фінансова компанія „Алькор Інвест" Голуб Ірини Анатоліївни про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2021 року залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя :