Рішення № 103280629, 11.02.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3398/21Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу № 916/3398/21

за позовом Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, код ЄДРПОУ 00191329)

до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 4 400, 45 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" суми нестачі вантажу 4 400, 45 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

15.11.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз`яснено про наявність можливості звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

02.12.2021р. за вх.№32414/21 господарським судом одержано відзив на позовну заяву. 28.12.2021р. за вх.№35218/21 господарським судом одержано відповідь на відзив на позовну заяву.

13.01.2022р. за вх.№953/22 господарським судом одержано пояснення відповідача.

03.02.2022р. від 03.02.2022р. господарським судом одержано додаткові письмові пояснення позивача.

08.02.2022р. за вх.№3563/22 господарським судом одержано пояснення відповідача (заперечення на додаткові письмові пояснення).

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача:

- 27.01.2020 між ПрАТ «СУХА БАЛКА» та підприємством «DUFER.CC) БА» було укладено контракт № 2020-08А-17012020 (про поставку продукції (залізної руди). На виконання зазначеного Контракту 15.05.2021 ПрАТ «СУХА БАЛКА» на підставі залізничної

накладної № 47896428 позивач завантажив вантаж, зокрема, у вагон №55120463 та подав його до забирання ПАТ «Українська залізниця» (на ст. Року вата (м. Кривий Ріг). Графа 7 залізничної накладної № 47896428 додатково підтверджує, що Вантаж перевозився згідно контракту № 2020-Э8А-17012020 від 27.01.2020 (для вивезення водним транспортом в Сербію);

- маса вантажу визначена відправником на 150-тонному вагонному ваговому пристрої заводський № 14836000008 СВ 150000 В/2- склала 70000 кг, про що зазначено у відомості вагонів до залізничної накладної № 47896428. Вищезгаданий вантаж був навантажений у вагон власності ПАТ «Українська залізниця» та закріплений згідно з п. 3.1. гл. 14 Схема г ТУ Додатка № 3 до СМГС;

- залізниця прийняла до перевезення вагони, поставивши в графі № 38 накладної № 47896428 електронний цифровий підпис (касир товарний Зимовець Дар`я Володимирівна);

- 19.05.2021 на ст. Ізмаїл Од. залізниці було складено комерційний акт № 404503/57, в описовій частині якого зазначено, що за результатами контрольної перевірки (переважування), яке проводилося двічі на справних 150 тонних залізничних статичних вагонних вагах № 005 (повірка 03.03.2021) встановлено, що фактична маса вантажу менша на 1850 кг, ніж та, що зазначена у залізничній накладній № 47896428 (вагон № 55120463). Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась.

- вартість вантажу - 3 826,48 грн. (142,39 доларів США) за 1 т (вартість 1 т продукції визначена відповідно Доповненню N91 Додатку N9 6 до Контракту № 2020-В8А- 17012020 від 27.01.2020). Відповідно до даних, розміщених на офіційному веб-сайті Національного банку України станом, на 15.05.2021 один долар США становить 27,63 грн. Загальна кількість нестачі вантажу за накладною N947896428 - 1,85 т.

- позивач зауважує, що переуступний напис засвідчений директором ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» Андрієм Єрохіним. Згідно Статуту підприємства дана особа має право вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи без обмежень, зокрема і підписувати переуступні написи.

- твердження Залізниці щодо недодання оригіналів накладної та комерційного акту є неправдивим, тому що позивачем при подачі позовної заяви було додано дані документи, що вбачається з переліку додатків до позовної заяви та опису вкладення у цінний лист;

- з боку відповідача були відсутні будь-які нарікання щодо порушення порядку навантаження. оформлення передбачених Статутом документів, а також відомостей зазначених відповідачем у відповідних графах залізничної накладної №47896428, в тому числі маси вантажу, що перевозиться. При огляді вагонів за накладною №47896428 вантажовідправник не мав приводу відмовитися від поданих Залізницею вагонів, а тому вантаж був завантажений та переданий на відправлення Залізниці

- саме на залізницю покладається відповідальність за незбереження (втрату, нестачу) прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди;

- про наявність Контракту від 27.01.2020 №202008А-17012020, що підтверджує відправку вантажу (руди залізної агломераційної (Графа 20 залізничної накладної) зазначено у графі 8 залізничної накладної, яка знаходиться у графі 7 цієї накладної;

- Залізниця після проставлення відповідної відмітки в залізничній накладній №47896428 підтвердила, що вагони за вказаними накладними придатні до перевезення і в комерційному, і в технічному стані, та взяла на себе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а також підтвердила, що саме вона несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу. Відтак, якщо б вагони були непридатними для перевезення вантажу, Залізницею при огляді вагону з вантажем на станції відправлення вже було б виявлено витікання вантажу. Втім залізниця прийняла вагони по залізничній накладній №47896428 на ст. Рокувата без зауважень, а тому ПрАТ «СУХА БАЛКА» здійснювалось навантаження вантажу у технічно та комерційно справні вагони, що було підтверджено працівниками Залізниці;

- під час комерційного огляду прийомоздавальники перевіряють наявність і збереження вантажів, ЗПП та пломб, правильність розміщення та кріплення вантажу, чистоту порожніх вагонів, визначають придатність порожніх вагонів під навантаження у комерційному відношенні. На вагони з комерційними несправностями оформлюється акт загальної форми. Спірні вагони було подано під навантаження зі станції Рокувата. Тобто, відповідно до вимог підрозділу 2.1. ЄТП, під навантаження спірний вагон було подано після його комерційного і технічного огляду працівниками Залізниці та після встановлення його придатності під навантаження. Жодних актів загальної форми щодо комерційних несправностей Залізницею не оформлювалось, а також зауважень до технічного та комерційного стану вагонів не виникало і на попутних станціях на шляху слідування поїздів.

Стислий виклад позиції відповідача:

- позивачем до позовної заяви не надано оригіналів накладної, комерційного акта та належного документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу;

- відповідно до копії накладної від 15.05.2021 № 47896428, вантажовідправником вантажу є позивач, вантажоодержувачем - ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». На зворотному боці накладної зроблено переуступний напис, засвідчений підписами головного бухгалтера Галини Ранкової та директора Андрія Єрохіна, проте не додано ніяких документів для підтвердження повноважень зазначених осіб на здійснення такого переуступного напису від імені одержувача ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»;

- нестача вантажу виникла виключно з вини вантажовідправника, через невиконання ним вимог п.п. 31, 32 Статуту, п. 2.3 Правил перевезення вантажів навалом та насипом, п. 7 Технічних умов розміщення та кріплення вантажів Додатку 3 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення. Окрім цього, з матеріалів справи не відомо який час пройшов між навантаженням вагону № 55120463 та його відправленням, у зв`язку з чим можна припустити, що нестача вантажу мала місце ще до його здачі до перевезення;

- посилання позивача на графу 7 залізничної накладної не заслуговує на увагу через те, що відповідно до Додатку 3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, графа № 7 призначена для заповнення відправником при наявності заяв, обов`язкових для залізниці (щодо провідника вантажу, швидкості доставки, відмітки про охорону чи супровід фахівця, дані про вантаж для вузькоколійних вагонів), до яких відомості щодо Контракту, зазначені у графі 7 накладної № 47896428 від 15.05.2021 не відносяться. Отже, ПрАТ «СУХА БАЛКА» не надано належних доказів, які б підтвердили вартість відправленого за накладною № 47896428 у вагоні № 55120463 вантажу, а надане позивачем Доповнення № 1 Додатку № 5 до Контракту від 27.01.2020 № 2020Р8А-17012020 є неналежним доказом по справі;

- вагон № 55120463 прибув на станцію призначення Ізмаїл у технічно справному стані, що підтверджується актом про технічний стан вагону № 10 від 19.05.2021, наявність щілин свідчить про комерційну непридатність вагону для перевезення агломерату дрібної фракції, яку повинен був та мав можливість встановити відправник вантажу при навантаженні та відмовитися від вагону чи вжити належних заходів для усунення щілин. Враховуючи що зазори між люками вагону та хребтовими балками мають довжину 400 - 500 мм та ширину 20 - 30 мм, вантажовідправник повинен був їх помітити при огляді вагону та прийнятті рішення про можливість його використання для перевезення аглоруди;

- умовами ЄТП не встановлений обов`язок залізниці щодо визначення можливості транспортування конкретного виду вантажу, з урахуванням його фракційності та стану (сипучість, вологість тощо) в конкретному вагоні, тому твердження позивача з цього приводу не заслуговують на увагу;

- щодо огляду порожніх вагонів залізницею згідно п. 2.1 ЄТП, на який посилається позивач, то залізниця під час огляду порожніх вагонів при приймання поїздів, що прибувають на станцію, не може передбачити якої саме фракції вантаж буде завантажено відправником (ані накладна, ані будь-який інший документ такої інформації не містить). Вагон № 55120463 є придатним для перевезення аглоруди, як такої, проте комерційна придатність вагона до перевезення залежить від її фракційності. Завантаження аглоруди фракцією до 10 мм без прийняття відправником додаткових заходів ущільнення конструктивних зазорів вагона для запобігання просипанню вантажу під час руху поїзду має наслідком його втрату під час перевезення, що є комерційною несправністю, обов`язок передбачення та усунення якої покладено саме на відправника.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено:

На підставі залізничної накладної №47896428 у вагоні №55120463 ПрАТ «СУХА БАЛКА» 15.05.2021 відправлено вантаж насипом: руда залізна агломераційна (аглоруда). Fe-60% волога -4%. Власні вагони. Зі станції РОКУВАТА ПРИДН. до станції призначення – ІЗМАІЛ (експ.) ОД., одержувач – ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». Маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150 т.). Заводський №1483600008 СВ-150000 В/2 150. Правильність внесених відомостей підтверджено вагарем Молосілко А.Г. 15.05.2021р. о 17:16 год.

У графі 7 залізничної накладної №47896428 «Заяви відправника» містяться відомості, які зазначені вантажовідправником «згідно контракту №2020-№2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р. Для вивезення водним транспортом у Сербію: …».

На звороті залізничної накладної наявний переуступний напис за підписами директора ДП «Ізмаїльський МТП» Андрія Єрохіна та головного бухгалтера ДП «Ізмаїльський МТП» Галини Рачкової, який засвідчений печаткою, про надання права ПрАТ «СУХА БАЛКА» на пред`явлення претензії та позову.

19.05.2021р. спірний вагон з вантажем надійшов на станцію призначення ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», який прийнято 19.05.2021р., що підтверджується відповідною відміткою у графі 53 накладної № 478964285.

Також судом встановлено, що 19.05.2021р. після прибуття вагону на станцію призначення, за участю начальника станції Бабійчук Б.В., ДСЗМ Ніколаєва А.Є., комерційного агента Переверзева С.Ф., представника ДП «Ізм МТП» Котляревської О.В. складено Комерційний акт №404503/57 від 19.05.2021р. (форма ГУ-22), в якому встановлено, що вагон №55120463 вантажопідйомністю 70,0 т., який прибув 19.05.2021р. контейнер з поїздом №1607 без охорони та без пломб. Вагон у технічному стані виявився справним, про що складено акт №10 від 19.05.2021р. Вантаж завантажено засобами відправника, маса вантажу при завантаженні визначена відправником на вагонних вагах (150т).

В комерційному акті в розділі “Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку” вказано, що при комісійному переважуванні на підставі АЗФ ГУ-23 №1895 ст. Ізмаіл Од. від 19.05.2021р. на справних 150 т. тензометричних вагонних вагах №005 (повірка 03.03.2021р.) по відправці зазначеній на звороті цього акту за документом значиться нетто 70000 кг, тара 23600 кг, вага брутто не зазначена, фактично виявилось брутто 91750 кг, тара 23600 кг, нетто 68150 кг, що менше документу на 1850 кг. Навантаження у вагоні холмоподібне, нижче бортів на 1000-1200 мм. По середині над 1-2-3 люками воронкоподібне заглиблення довжиною 2000 мм., шириною 600 мм, глибина до пола вагона. Маються залишки вантажу на хребетовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл нема. Вагон технічно справний, про що складений акт №10 від 10.05.2021р. В вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 400 мм, шириною 30 мм, нещільне прилягання 3-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 500 мм, шириною 20 мм. При переважуванні були присутні ДСЗМ Ніколаєва А.Є., агент комерційний Переверзева С.Ф., представник ДП «Ізм МТП» Котляревська О.В. Переважування проводилось двічі, недостача підтвердилась.

У претензії вих.№69.1/1782 від 02.09.2021р. ПрАТ «СУХА БАЛКА» вимагало АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" перерахувати на поточний рахунок ПрАТ «СУХА БАЛКА» суму нестачі вантажу на загальну суму 4 400, 45 грн.

У відповіді від 29.09.2021р. на претензію позивача, АТ "Українська залізниця" повідомлено, що вказана претензія розглянута та задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність вагоні для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами. Відповідно до залізничної накладної навантаження проведене засобами вантажовідправника. Згідно з комерційним актом ф.ГУ-22 станції Ізмаїл від 19.05.2021 №404503/57 та актом про технічний стан вагона ф. ГУ-106 станції Ізмаїл від 19.05.2021 №10, вагон №55120463 технічно справний, втрата вантажу сталася з причини нещільного прилягання 2 люка до хребтової балки, у разі чого виникла щілина 400 мм х 30 мм, нещільне прилягання 3-го люка до хребтової балки-зазор 500 мм х 20 мм. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник не прилягання люків до завантаження бачити міг, але відповідних заходів не прийняв.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості втраченого вантажу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу у вагоні №55120463 в розмірі 4 400, 45 грн.

Також позивачем надано до суду доповнення №1 Додатку №6 до контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р., які укладені між ПрАТ «СУХА БАЛКА» (продавець) і «DUFERCO SA» (покупець), та згідно з якими сторони внесли зміни до п. 7.2. розділу 7 контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р., а саме: Ціна товару, що поставляється продавцем у квітні-травні та аж до 20.07.2021р. (згідно дати річкової накладної), встановлена за метричну тонну в сухій вазі, на базі вмісту заліза 60, 00 відсотків і становить 138.49 дол. США.

В свою чергу відповідачем надано до суду акт №10 про технічний стан вагона (контейнера) від 19.05.2021р.

Висновки суду.

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.2 ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до п.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Отже, в силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна № 47896428 від 15.05.2021р., свідчить про укладення між відправником (позивач) і залізницею (відповідач) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»).

При цьому, на зворотній стороні залізничної накладної наявний переустипний напис вантажоодержувача на право пред`явлення позовів до залізниці вантажовідправнику, яким і поданий позов до суду, що відповідає вимогам ст.133, п. «б» ст.130 Статуту залізниць України.

У залізничній накладній № 47896428 від 15.05.2021р., в графі 26 вказано, що завантаження вантажу здійснювалося вантажовідправником, маса визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150-тонних), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. Аналогічні вимоги щодо обов`язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 N\542 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за N 796/5987, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам`яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Вантажі, пойменовані та не пойменовані в додатку до цих Правил, можуть перевозитись у вагонах відкритого типу в разі застосування відправниками засобів пакування (м`які контейнери, спеціалізовані контейнери, ящики та інші засоби упаковки або тари, маса брутто яких більше 500 кг) або навалом/насипом з використанням вагонного вкладиша, якщо такий спосіб перевезення допускається стандартом або технічними умовами на продукцію.

Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Судом встановлено, що відповідачем здійснювалось перевезення вантажу руда залізна агломераційна (аглоруда). Fe-60% волога -4%, у вантажному вагоні №55120463 за залізничною накладною № 47896428 від 15.05.2021р.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України (частина перша статті 26 Закону).

Відповідно до п.2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відомості, які зазначені у комерційному акті свідчать, що у спірному вагоні було виявлено нестачу у розмірі 1850 кг та встановлено, що навантаження у вагоні холмоподібне, нижче бортів на 1000-1200 мм. Посередині над 1-2-3 люками воронкоподібне заглиблення довжиною 2000 мм., шириною 600 мм, глибина до пола вагона. Маються залишки вантажу на хребетовій та поперечній балках. Течі по ст. Ізмаїл нема. Вагон технічно справний, про що складений акт №10 від 10.05.2021р. В вагоні нещільне прилягання 2-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 400 мм, шириною 30 мм, нещільне прилягання 3-го люку до хребтової балки: зазор довжиною 500 мм, шириною 20 мм.

Отже, господарський суд вважає, що обставини, які свідчать про наявність воронкоподібного заглиблення довжиною 2000 мм, шириною 600 мм, глибиною до пола вагону посередині над 1,2-3 люками є наявними ознаками втрати вантажу, що в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для відповідальності залізниці за нестачу вантажу у цьому вагоні.

Посилання відповідача на те, що саме вантажовідправником не вжито заходи забезпечення схоронності вантажу у процесі перевезення, про що свідчить нещільне прилягання люків вагонів до хребтових балок, господарський суд до уваги не приймає, з наступних мотивів.

Згідно з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив, у вантажовідправника при огляді вагонів за залізничною накладною № 47896428 були відсутні підстави відмовлятися від поданих залізницею під завантаження вагонів, а тому вантаж був завантажений та переданий на відправлення залізниці.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Пунктом 1 ст. 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Отже, саме на перевізника покладено обов`язок доведення відсутності його вини у нестачі вантажу, що сталася під час перевезення.

Між тим, відповідач не надав до суду будь-яких доказів у спростування посилань позивача на те, що ним здійснено завантаження вантажу у вагони справні, як у технічному, так і у комерційному відношенні. Тобто, відповідачем не доведено, що позивач під час завантаження вантажу міг бачити не щільне прилягання люків. Водночас наявність воронкоподібного заглиблення довжиною 2000 мм, шириною 600 мм, глибиною до пола вагону №55120463 виключають можливість звільнення залізниці від відповідальності за нестачу вантажу.

Окрім того, відповідач не надав до суду доказів, в підтвердження посилань на те, що вантаж, який прийнятий до перевезення у вагоні №55120463 – руда залізна агломераційна (аглоруда) містить дрібні фракції, а наданий відповідачем до письмових пояснень за вх.№953/22 від 12.01.2022р. додаток №6 до контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р. не приймається до уваги господарським судом в якості доказів перевезення вантажу у вагоні №55120463 з дрібними фракціями, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст.91 ГПК України, відповідний додаток №6 до контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р. надано до суду у копії, яка не засвідчена належним чином.

Також господарський суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів впливу на вантаж та вагони з боку позивача чи інших сторонніх осіб з часу подавання вагонів, а відтак, доводи відповідача щодо причини нестачі внаслідок вини позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо посилань відповідача на неподання позивачем документів для підтвердження повноважень осіб, якими здійснено переуступний напис на залізничній накладній, господарський суд до уваги не приймає, оскільки переуступний напис на зворотньому боці залізничної накладної здійснений директором ДП «Ізмаїльський МТП» Андрія Єрохіна та головним бухгалтером ДП «Ізмаїльський МТП» Галини Рачкової, який засвідчений печаткою підприємства. Подання будь-яких інших документів, в підтвердження повноважень вказаних осіб, не передбачено ані Статутом залізниць, ані Правилами оформлення перевізних документів. Окрім того, відповідно до Статуту Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", який знаходиться у загальному доступі в мережі Інтернет, керівник Підприємства, зокрема діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його в усіх установах і організаціях.

Посилання відповідача на неподання позивачем до позовної заяви оригіналів накладної та комерційного акту, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказані документи подані позивачем до суду в оригіналах, про що зазначено самим позивачем у позові та наявні в оригіналах у матеріалах справи.

Разом з тим, господарським судом не приймаються до уваги докази, які надані позивачем до додаткових письмових пояснень за вх.№3140/22 від 03.02.2022, а саме витяг з ЄТП роботи під`їзної колії ВАТ «Суха Балка» і станції примикання Рокувата та Придніпровської залізниці, який затверджений першим заступником начальника ДП «Придніпровська залізниця» та генеральним директором ВАТ «Суха Балка», адже відповідні докази надані позивачем до суду із пропуском встановленого вимогами ч.2 ст.80 ГПК України строку, без обґрунтування причин неможливості їх подання до суду у встановлений законом строк.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що нестача вантажу у вагоні № 55120463 при його перевезенні виникла з причин, що залежать саме від залізниці, що є підставою для покладення відповідальності за нестачу на залізницю, як перевізника.

Згідно зі ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

У п. 1 доповнення №1 Додатку №6 до контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р. встановлено, що ціна за метричну тонну в сухій вазі, на базі вмісту заліза 60, 00 відсотків становить 138.49 дол. США.

Перевіривши розрахунок вартості нестачі вантажу, який здійснений позивачем. та згідно з яким вартість втраченого вантажу становить 4 400, 45 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку вартості вантажу (138, 49 доларів США*27,63 грн. курс валют НБУ станом на 15.05.2021р.), яка встановлена у п. 1 доповнення №1 Додатку №6 до контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р., із врахуванням при цьому 1% норми природної втрати вантажу.

При цьому, господарський суд вважає, що доповнення №1 Додатку №6 Контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р., яке підписано продавцем ПрАТ «СУХА БАЛКА» в особі директора останнього, та в якому наявні умови щодо вартості вантажу 138. 49 дол. США, є допустимим доказом, що підтверджує вартість відправленого позивачем у вагоні №55120463 вантажу.

Більш того, зазначення самим позивачем у графі 7 залізничної накладної відомостей про контракт №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р. надає можливість суду встановити, що кількість відправленого позивачем згідно залізничної накладної №47896428 у вагоні №55120463 вантажу – руда залізна агломераційна (аглоруда). Fe-60% волога -4%, становила 23600 кг.

Обставини щодо зазначення позивачем відповідних відомостей про контракт у графі 7, замість графи 8 залізничної накладної, не спростовують обставин відправлення відповідного вантажу у вагоні №55120463 за залізничною накладною №47896428 згідно контракту №2020-DSA-17012020 від 27.01.2020р.

Таким чином сукупність наданих позивачем доказів, дозволяє суду встановити кількість і вартість відправленого вантажу.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 4 400, 45 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 5, код ЄДРПОУ 00191329) 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн. 45 коп. вартості нестачі вантажу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 лютого 2022 р.

Суддя Г.Є. Смелянець