Ухвала суду № 103280189, 02.02.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 лютого 2022 року Справа № 5016/2351/2012(18/58)

м. Миколаїв

Кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Курс-Авто” (площа Заводська, 1, м. Миколаїв, 54050);

2) Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030);

3) Публічне акціонерне товариство “Кристалбанк” (вул. Кудрявський узвіз, 2, м. Київ, 04053);

4) Акціонерне товариство “Банк Кредит Дніпро” (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033);

5) Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001);

6) Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030);

7) Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Аннона” (вул. Соборна, 14, офіс 315, м. Миколаїв, 54017);

8) Публічне акціонерне товариство “Чорноморський суднобудівний завод” (вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011);

9) Компанія “Lexia Shipping Limited” (вул. Стрейт, 12/13, VLT 08, м. Валетта, Мальта; адреса для листування: а/с 595, вул. Леніна, 1/42, м. Чорноморськ, 68001);

10) Компанія “Janimar Shipmanagement LTD” (вул. Стрейт, 12/13, VLT 08, м. Валетта, Мальта; адреса для листування: а/с 595, вул. Леніна, 1/42, м. Чорноморськ, 68001);

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (вул. Шевченко, 42/18, м. Миколаїв, 54030).

Ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка С.В. (а/с № 8, м. Миколаїв, 54017).

Суддя Давченко Т.М.

при секретарі Кнауб А.А.

представники кредиторів та ліквідатор у судове засідання не з`явилися

суть спору: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс”

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 5016/2351/2012(18/58) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (ТОВ “Порт-Сервіс”); постановою від 02.11.2017 визнано товариство банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пляку С.В.

Розгляд справи № 5016/2651/2012(18/67) здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Наразі провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідації.

На розгляд суду 02.02.2022 було призначено заяву Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (далі АТ “Банк Кредит Дніпро”) про заміну первісного кредитора його правонаступником у порядку ч. 1 ст. 52 ГПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ч.ч. 1-2 ст. 43 КУзПБ, шляхом заміни кредитора – АТ “Банк Кредит Дніпро” його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Конкорд Факторинг” (далі ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг”).

Заяву мотивовано тим, що 27.12.2018 між Банком та ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” укладено договір факторингу № 271218, в межах якого останнім набуто права вимоги за кредитними договорами, укладеними між Банком та ТОВ “Порт-Сервіс”.

Ухвалою від 25.05.2021 судом було прийнято до розгляду вказану заяву, розгляд призначено у судове засідання на 30.06.2021.

У зв`язку із необхідністю з`ясування у правонаступника - ТОВ “Фінансова компанія “Конкорд Факторинг” наміру скористатися наданим йому правом на звернення до суду за захистом своїх прав на грошові вимоги до банкрута ухвалою суду від 30.06.2021 розгляд даної заяви було відкладено на 07.09.2021 та запропоновано ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” надати суду свої пропозиції щодо заяви Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” від 25.05.2021 про заміну первісного кредитора.

У судовому засіданні 07.09.2021 судом було встановлено іншу адресу ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг”, аніж вказану у заяві Банку - вул. Михайлівська, 21Б, нежитлове приміщення № 34, м. Київ, 01001. Так, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг станом на 07.09.2021) юридичною адресою ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” (код ЄДРПОУ 40487592) зазначено: вул. Мечнікова, буд. 2, м. Київ, 01601. Для повного і всебічного розгляду заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” про здійснення в даній справі процесуального правонаступництва судом було надіслано на вказану адресу ухвалу від 07.09.2021 для з`ясування позиції правонаступника щодо наміру скористатися наданим йому правом на звернення до суду за захистом своїх прав на грошові вимоги бо банкрута. Тому, ухвалою суду від 07.09.2021 розгляд заяви банку було відкладено на 02.11.2021.

У вказану дату судове засідання не відбулося, тому ухвалою суду від 19.11.2021 судом було призначено розгляд заяви банку про правонаступництво на 02.02.2022 та запропоновано ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” надати суду свої пропозиції щодо заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” від 25.05.2021 про заміну первісного кредитора його правонаступником шляхом заміни кредитора – Акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” його правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Конкорд Факторинг”.

Ухвалу ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг”отримано 29.11.2021 (том 27, а.с. 29), більше 2 місяців тому, проте, жодної заяви чи клопотання суду не надано.

Від АТ “Банк Кредит Дніпро” 01.02.2022 суду надійшла заява про розгляд заяви про правонаступництво без участі представника банку.

У судове засідання учасники у справі про банкрутство, повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, своїх представників не скерували, про причини неявки суд не повідомили.

Слід зазначити, що за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України”.).

З огляду на вказане, судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду заяви банку АТ “Банк Кредит Дніпро” щодо правонаступництва.

Подальше відкладення розгляду заяви АТ “Банк Кредит Дніпро”, на думку суду, призведе до затягування розгляду справи, порушення строків, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, порушення майнових прав кредиторів, нарощування розміру винагороди арбітражного керуючого.

Дослідивши матеріали справи зокрема заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” про здійснення в даній справі процесуального правонаступництва, суд дійшов наступних висновків.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.43 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі 910/2541/18, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Як роз`яснив Конституційний Суд України у своїм рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Отже, позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Зі змісту заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” (б\н від 24.05.2021) вбачається, що 27.12.2018 між АТ “Банк Кредит Дніпро” та ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” було укладено Договір факторингу № 271218 від 27.12.2018, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги до ТОВ “Порт-Сервіс”.

Посилаючись на наведені обставини, АТ “Банк Кредит Дніпро” просить замінити його, як кредитора на правонаступника - ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” (код ЄДРПОУ 40487592).

Так, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Разом з тим, у заяві про заміну кредитора на правонаступника банком не вказано та не надано належних доказів, яким саме чином порушуються/зачіпаються права, законні інтереси банку та які він захищає шляхом звернення до суду з заявою про заміну кредитора на правонаступника.

При цьому, як вбачається зі змісту заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” про заміну кредитора на правонаступника, така заява подана банком фактично в інтересах іншої юридичної особи.

ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” (код ЄДРПОУ 40487592) станом на 02.02.2022 своєї позиції щодо заміни кредитора на правонаступника або наміру скористатися правом звернення до суду з метою набуття статусу кредитора, суду не висловив, жодних заяв, заперечень чи пояснень суду не надав.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі 910/20338/16, так, колегією суддів Касаційного господарського суду зазначено зокрема, що здійснюючи заміну сторони (позивача) у справі за клопотанням ТОВ "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш", суд фактично замість ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" (який внаслідок вчинення відповідної процесуальної дії набув статусу позивача) вирішив питання про те, чи вважає останній свої права порушеними та чи існують підстави для звернення з позовом до суду (і намір скористатися таким правом).

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення Кодексу, заява АТ “Банк Кредит Дніпро” (б\н від 24.05.2021) про заміну первісного кредитора його правонаступником, за наведених у ній підстав та наданих на її підтвердження доказів, задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд зазначає, що ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” не обмежено у праві на звернення до суду із заявою про заміну первісного кредитора у справі № 5016/2351/2012(18/58) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” його правонаступником.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 2, 43, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви АТ “Банк Кредит Дніпро” (б\н від 24.05.2021) про заміну первісного кредитора його правонаступником.

2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство, зазначеним у вступній частині ухвали, ТОВ “ФК “Конкорд Факторинг” (вул. Мечнікова, буд. 2, м. Київ, 01601) та Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції у Миколаївській області (м.Одеса) (ел.пошта: bankrot.uprav@mk.minjust.gov.ua).

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко