Рішення № 103279341, 14.02.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3650/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Онофрійчук А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс»,

м. Київ,

до відповідача Макарівської селищної ради, смт. Макарів Київської області,

про стягнення 49 099,56 грн.

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс», м. Київ (далі за текстом – ТОВ «Промжитлосервіс»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 03.12.2021 вих. №25 до відповідача - Макарівської селищної ради, смт. Макарів Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 49 099,56 грн. заборгованості згідно договору про надання послуг від 15.07.2020 №69, а також витрати, понесені на сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.07.2020 між ТОВ «Промжитлосервіс» (виконавець) та Копилівською сільською радою (замовник) було укладено договір про надання послуг №69, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: ДК 021:2015:90410000-4-Послуги з відкачування стічних вод (поточний ремонт з відкачування відкладень каналізаційної насосної станції за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева).

У відповідності до умов вищевказаного договору 17.07.2020 позивачем було виконано роботи, вартість яких склала 49 099,56 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом надання послуг №30 від 17.07.2020.

Однак, як твердить позивач, Копилівська сільська рада своїх зобов`язань згідно договору про надання послуг від 15.07.2020 №69 не виконала, надані послуги не оплатила, у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути заборгованість згідно договору про надання послуг від 15.07.2020 №69 в розмірі 49 099,56 грн. з правонаступника Копилівської сільської ради – Макарівської селищної ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2021 відкрито провадження у справі №911/3650/21, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем заборгованості згідно договору про надання послуг від 15.07.2020 №69 в розмірі 49 099,56 грн. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дати отримання копії даної ухвали.

10.01.2022 від відповідача - Макарівської селищної ради до суду надійшов відзив від 05.01.2022 №03-22/13, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що за Копилівською сільською радою не обліковується ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість, що підтверджується звітами про бюджетну заборгованість по загальному фонду та по спеціальному фонду, сформованими Управлінням ДКС у Макарівському районі на підставі бюджетної звітності за 2020 рік.

Відповідач твердить, що відповідно до ст.ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності бюджетного призначення; укладення договору без бюджетних призначень унеможливлює виконання такого зобов`язання, яке є наперед не виконуваним для бюджетної організації.

Відповідач твердить, що Договір про надання послуг №69 від 15.07.2020 на реєстрацію бюджетних, фінансових зобов`язань до управління казначейства протягом 2020 року не подавався, отже зобов`язання Копилівської сільської ради не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Відповідач, посилаючись на ст. 241 ЦК України твердить, що Договір було укладено в.о.голови сільської ради із перевищенням повноважень та не був схвалений Копилівською сільською радою, оскільки не подавався на реєстрацію до органів казначейства.

Відповідач твердив, що оригінали документів, що підтверджують наявність на балансі Копилівської сільської ради об`єктів, які стосуються каналізаційної системи чи колекторної системи, не виявлено.

Відповідач твердить, що на балансі Копилівської сільської ради перебуває зовнішня каналізація за адресою с. Копилів, вул. Жовтнева 53, а позивач надавав послуги за адресою с. Копилів, вул. Жовтнева.

Також відповідачем встановлено, що за ТОВ «Промжитлосервіс» жодних спеціальних транспортних засобів у період червень-липень 2020 не було зареєстровано, що виключає можливість надання позивачем послуг за договором про надання послуг від 15.07.2020 №69.

Договір №69 від 15.07.2020 у системі PROZORRO відсутній; згідно з відомостями PROZORRO Копилівській сільській раді послуги з чищення та спорожнення стічних канав (ДК 021:2015:90410000-4) жодним контрагентом протягом 2020 року не надавалися.

Відповідач твердить що додані до позовної заяви копії документів не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а, отже, не є належними та допустимими доказами надання послуг Копилівській сільській раді за Договором №69 від 15.07.2020, тому не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 76 та 77 ГПК України, що підтверджують надання Позивачем послуг за договором №69 від 15.07.2020.

Відповідач твердить, що відповідно до договору вартість послуг визначається згідно договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору та розраховується у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Разом із тим, складеної за формою, передбаченою вказаним ДСТУ, договірної ціни матеріали справи не містять. Відповідач твердить, що додані до позову копії Акту надання послуг №3 від 17.07.2020 та копія калькуляції не відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» тому не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 76 та 77 ГПК України надання позивачем послуг за договором.

20.01.2022 на електронну адресу господарського суду та 21.01.2022 засобами поштового зв`язку до суду від представника позивача - ТОВ «Промжитлосервіс» надійшла відповідь на відзив від 19.01.2022 №3, у якій позивач просить продовжити йому термін для надання відповіді на відзив у справі №911/3650/21, а також задовольнити позовні вимоги.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем у відзиві на позов не заперечується факт правонаступництва всіх прав та обов`язків Копилівської сільської ради та зазначається, що 27.11.2020 відбулось перше пленарне засідання Макарівської селищної ради VIII скликання, у зв`язку з чим повноваження Копилівської сільської ради сьомого скликання припинено.

Також позивач зазначає, що не відображення інформації про зобов`язання, не здійснення реєстрації у відповідності з ст. 48 Бюджетного кодексу України, не подання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов`язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для висновку про відсутність зобов`язань, що взяла на себе сторона, від імені якої діяла особа, повноваження якої підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Крижевський В.В. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним законодавством, як і порушення вимог ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо неоприлюднення звіту про укладений договір. Разом з тим, порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку, складанні фінансової звітності є підставою для відповідальності осіб, які здійснюють відповідні дії, однак не є підставою звільнення від виконання господарських зобов`язань, за умови встановлення факту їх виникнення.

Позивач у відповіді на відзив також зазначає, що відповідач не посилається на те, що відповідні документи та договір підписані від імені Копилівської сільської ради не Крижевським В.В., який здійснював у відповідний період повноваження в.о. голови Копилівської сільської ради на підставі рішення сесії Копилівської сельської ради №830-45-7 від 25.06.2019. Крім того, відповідачем не спростовано факт наявності на вказаних документах печатки Копилівської сільської ради, а також відсутні відомості про те, що печатка була загублена Копилівською сільською радою, викрадена в неї або в інший спосіб вибула з її володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Також позивач вказує, що сама по собі наявність чи відсутність на балансі майна не перешкоджає виникненню зобов`язання з виконання робіт, що стосуються такого майна.

У відповідності до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Промжитлосервіс» до Макарівської селищної ради про стягнення 49 099,56 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

15.07.2020 між ТОВ «Промжитлосервіс» (виконавець) та Копилівською сільською радою (замовник) було укладено договір про надання послуг №69 (далі - Договір).

За умовами Договору:

- замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: ДК 021:2015:90410000-4-Послуги з відкачування стічних вод (поточний ремонт з відкачування відкладень каналізаційної насосної станції за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева) (п. 1.1 договору);

- замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п.1.1. цього договору (п. 1.2 договору);

- надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома сторонами (п. 1.3 договору);

- загальна сума договору складає: 49099,56 грн. без ПДВ. (п. 2.1 договору);

- за надані послуги згідно п.1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1 договору);

- оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.2 договору);

- прийом наданих виконавцем послуг оформлюється актом(ми) здачі-прийняття наданих послуг та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, замовник зобов`язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити виконавця про відмову від підпису актів (п. 5.1 договору);

- на виявлені недоліки або дефекти виконавець та замовник складають акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання. У разі прострочення або ненадання замовником вмотивованої відмови від підпису актів наданих послуг, виконавець має право в односторонньому порядку підписати ці акти, які мають бути оплачені замовником (п. 5.2 договору);

- договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1 договору).

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що відповідно до пункту 12.3.2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995, № 30, роботи, виконання яких обумовлено Договором про надання послуг від 15.07.2020 №69, віднесені до поточного ремонту каналізаційних мереж, у зв`язку з чим укладений сторонами договір від 15.07.2020 №69 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність застосування при визначенні ціни робіт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», оскільки такий (згідно преамбули) до поточних ремонтів не застосовується.

Суд звертає також увагу на те, що вказаний договір із ціною 49 099,56 грн. не належить до договорів, які мають укладатися відповідно до процедури, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі» (ст. 3 вказаного Закону). Оприлюднення звіту про закупівлю відповідно до частини 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є обов`язком замовника, а не виконавця, а не оприлюднення замовником такого звіту щодо договору не спростовує факту виконання робіт за ним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

На виконання умов договору позивач виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується скріпленим підписами та печатками сторін Актом надання послуг №30 від 17.07.2020 на загальну суму 49 099,56 грн.

Доказів пред`явлення Копилівською сільською радою претензій щодо якості, обсягу та вартості робіт, складення дефектних актів суду не подано.

Договір від 15.07.2020 №69 та Акт надання послуг від 17.07.2020 №30 містять підписи зі сторони позивача та відповідача, які скріплені відбитками печаток обох сторін.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач заперечує проти автентичності відтиску печатки на наданих позивачем документах, та не надав жодних доказів на підтвердження обставин незаконного вибуття у Копилівської сільської ради даної печатки, зокрема, матеріалів службового розслідування або звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про незаконне використання печатки.

Суд вважає неспроможними посилання відповідача на те, що об`єкт каналізаційних мереж перебуває за адресою с. Копилів, вул. Жовтнева 53, а послуги згідно Акту надавалися за іншою адресою - с. Копилів, вул. Жовтнева.

Із підписаного Акту суд має можливість достовірно встановити учасників господарської операції - замовника та виконавця, дату, вартість та зміст господарської операції між сторонами, а відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд відхиляє також посилання відповідача на ст. 241 ЦК України, щодо вчинення представником Копилівської сільської ради правочину із перевищенням повноважень, оскільки договір укладений не представником замовника, а безпосередньо особою, яка на момент укладення договору виконувала обов`язки голови сільської ради. Також відхиляються посилання на відсутність наступного схвалення Договору з боку Копилівської сільської ради, позаяк роботи за договором були прийняті без зауважень за підписаним та скріпленим печаткою Актом №30 про надання послуг від 17.07.2020.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Договір від 15.07.2020 №69 та Акт надання послуг від 17.07.2020 №30, які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками є такими, що оформлені належним чином, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження факту виконання ТОВ «Промжитлосервіс» та прийняття Копилівською сільською радою обумовлених договором робіт.

Згідно п. 3.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Тобто, замовник мав оплатити виконані роботи в сумі 49 099,56 грн. до 27.07.2020 включно.

Однак, Копилівська сільська рада своїх зобов`язань згідно договору про надання послуг від 15.07.2020 №69 не виконала, надані послуги в сумі 49 099,56 грн. не оплатила.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», а саме, п. 1.10 у Київський області утворено:

Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

17.12.2020 Макарівською селищною радою було прийнято рішення за №18-02-VІІІ «Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковшцанської, Мар`янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Плахтянської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради».

21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис за №1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради (ЄДРПОУ 04362314, місцезнаходження: 08033, Київська область, МакарІвський район, село Копилів, вулиця Жовтнева, 57) в результаті реорганізації.

Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 № 1009-ІХ внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі -сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами. територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі -розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Відповідно до ч. 8 ст. 45 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України “Про добровільне об`єднання територіальних громад”.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад” об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною третьою та четвертою статті 8 Закону України “Про добровільне об`єднання територіальних громад” об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Враховуючи вищевикладене, Макарівська селищна рада є правонаступником Копиліської сільської ради, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказів здійснення оплати за виконані роботи відповідачем як правонаступником Копилівської сільської ради суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 3 ухвали суду від 15.12.2021 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав 21.12.2021.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника. - достроково.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума основного боргу ні відповідачем, ні Копилівською сільською радою не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми 49 099,56 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем належним чином не спростованими.

Заперечення відповідача, які зводяться до того, що у Копилівської сільської ради не обліковується дебіторська заборгованість перед позивачем, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відсутність факту виконання робіт позивачем відповідач не підтверджує жодними доказами; сама по собі наявність чи відсутність на балансі відповідача спеціальних транспортних засобів не спростовує факту укладення договору та виконання робіт, прийнятих замовником без зауважень за Актом №30 від 17.07.2020.

Решту пояснень та доводів відповідача суд ретельно розглянув та відхилив, як такі, що не спростовують наведених висновків суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Промжитлосервіс», ухвалює рішення про стягнення з Макарівської селищної ради 49 099,56 грн. заборгованості.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному законом встановленому розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20.

Доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в заявленій сумі 10 009,96 грн. суду не подано.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу може бути вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський район, смт. Макарів, вул. Дмитрія Ростовського, буд. 30, ідентифікаційний код 04362183)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, офіс 176, ідентифікаційний код 39306995)

49 099,56 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят шість копійок) основного боргу.

2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх