Ухвала суду № 103279165, 20.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1041/20

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши

Заяву Приватного акціонерного товариства «Енергія» № 1548 від 16.11.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 911/1041/20

За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГІЯ»

про стягнення 6 793 088,73 грн.

Учасники судового процесу:

представник стягувача: не з`явився;

представник заявника: Потапова О. К.;

Семак О. М.;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1041/20 за позовом Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГІЯ» про стягнення 6 793 088,73 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.11.2020 у справі № 911/1041/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГІЯ» (місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 1; код ЄДРПОУ 13699556) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 526352,30 грн. пені, 288 715,69 грн. 3 % річних, 1 056 503,57 грн. інфляційних втрат та 28 073,57 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повернуто Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 54 170 грн. 93 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 0000003976 від 16.04.2020.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 911/1041/20 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Енергія» та Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишені без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2020 у справі № 911/1041/20 залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2020 у справі № 911/1041/20.

Постановою Верховного суду від 19.10.2021 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 911/1041/20 скасовано в частині відмови у стягненні інфляційних втрат у розмірі 62 285,94 грн. та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі № 911/1041/20 залишено без змін; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Енергія» (місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 1; код ЄДРПОУ 13699556) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 62 285,94 грн. інфляційних втрат та 8 627,29 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

04.11.2021 матеріали справи повернуто до Господарського суду Київської області.

11.11.2021 було видано наказ на виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.11.2020.

17.11.2021 до канцелярії суду від Приватного акціонерного товариства «Енергія» надійшла заява № 1548 від 16.11.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 911/1041/20.

Ухвалою суду від 18.11.2021 у справі № 911/1041/20 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства «Енергія» № 1548 від 16.11.2021 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та призначено розгляд заяви на 25.11.2021 о 16:20.

25.11.2021 в судове засідання прибув представник заявника та надав усні пояснення щодо заяви; представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 16.12.2021 о 15:20.

З метою повідомлення стягувача про дату та час судового засідання, 29.11.2021 судом складено ухвалу-повідомлення та направлено на адресу місцезнаходження стягувача.

16.12.2021 до канцелярії суду від заявника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

16.12.2021 до канцелярії суду від заявника надійшли додаткові пояснення по справі.

16.12.2021 в судове засідання прибув представник заявника та надав усні пояснення щодо заяви; представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 20.01.2022 о 14:25.

З метою повідомлення стягувача про дату та час судового засідання, 20.12.2021 судом складено ухвалу-повідомлення та направлено на адресу місцезнаходження стягувача.

20.01.2022 до канцелярії суду від заявника надійшов лист Міністерства розвитку громад територій України № 8/10.1/7166-21 від 26.11.2021.

20.01.2022 в судове засідання прибули представник заявника та надали усні пояснення щодо заяви; представник стягувача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи наведене та те, що неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе розглянути означену заяву за відсутності представника позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Енергія про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

В обґрунтування вказаної вище заяви Приватне акціонерне товариство «Енергія» зазначає, що 29.08.2021 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-ІХ (далі Закон України № 1639-ІХ), яким було внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VІІІ (далі Закон України №1730-VІІІ).

Боржник стверджує, що з огляду на відсутність у нього основної заборгованості перед Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за договором № 1227/16-БО-17 від 15.12.2015 як станом на дату ухвалення рішення, так і станом на 01.06.2021, у Приватного акціонерного товариства «Енергія», згідно зі вимогами ст. 7 Закону України № 1730, відсутній обов`язок щодо сплати відповідних сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Так, 03.11.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії», який набрав чинності 30.11.2016 (далі Закон № 1730).

Метою цього Закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

29.08.2021 набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 (далі Закон № 1639), відповідно до положень якого неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.

Законом України №1639-ІХ, між іншим, внесено зміни до Закону України №1730-VIII, що визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

За приписами ст. 1 Закону України №1730-VIII, в редакції Закону України №1639-IX, заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість), (до такої кредиторської заборгованості, зокрема, включається заборгованість, щодо якої ухвалено судове рішення про стягнення або затверджено мирову угоду):

- кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування;

- процедура врегулювання заборгованості – заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 1730-VIII, в редакції Закону України № 1639-IX, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов`язкового включення до реєстру.

Отже, для участі у процедурі врегулювання заборгованості не є обов`язковим включення відповідача до реєстру.

Статтею 7 Закону України № 1730-VIII, в редакції Закону України № 1639-IX, визначено, що нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 1 червня 2021 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений природний газ за договором постачання природного газу № 2493/18-БО-17 від 15.12.2015 відповідач розрахувався в повному обсязі до 01.06.2021.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина перша статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини першої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником основної частини боргу за спожитий природний газ до 1 червня 2021 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.

Отже, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Одночасно, судом встановлено, що згідно відомостей з Реєстру підприємств теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання Приватне акціонерне товариство «Енергія» внесено до відповідного реєстру за № 41 згідно з наказом Мінрегіону України від 16.06.2017 № 152 (копія реєстру наявна в матеріалах справи).

Листами № 1511 від 04.11.2021 р. та № 1523 від 11.11.2021 р. відповідачем направлено документи до Міністерства розвитку громад та територій України для внесення змін до Реєстру (копії листів наявні в матеріалах справи).

Наказом від 12.11.2021 № 295 Міністерства розвитку та територій України внесено зміни до Реєстру підприємств теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання, згідно яких сума заборгованості відповідача утвореної станом на 01.06.2021 в розмірі 4 258 672,61 грн. підлягають списанню (копія наказу та змін до реєстру наявні в матеріалах справи).

26.11.2021 листом № 8/10.1/7166-21 Міністерство розвитку громад та територій України у відповідь на лист відповідача № 1523 від 11.11.2021 повідомило останнього про внесення змін до Реєстру, якими включено до нього Приватне акціонерне товариство «Енергія» за заборгованістю, утвореною станом на 01.06.2021. Разом з листом відповідачу було направлено повідомлення про включення до Реєстру (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи)

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Отже, враховуючи вищевикладене у сукупності, оскільки суму основної частини боргу за договором постачання природного газу № 1227/16-БО-17 від 15.12.2015 відповідачем погашено до 1 червня 2021 року, суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду Київської області від 11.11.2021 у справі № 911/1041/20 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Енергія» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз Україна» 526 352,30 грн. пені, 288 715,69 грн. 3% річних та 1 056 503,57 грн. інфляційних втрат, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки витрати по сплаті судового збору згідно наказу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 у справі № 911/1041/20 у розмірі 28 073,57 грн., відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-ІХ списанню не підлягають, тому заява Приватного акціонерного товариства «Енергія» у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Енергія» № 1548 від 16.11.2021 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

2. Визнати наказ Господарського суду Київської області від 11.11.2021 у справі № 911/1041/20 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 526 352,30 грн. пені, 288 715,69 грн. 3% річних та 1 056 503,57 грн. інфляційних втрат.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п. п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Київської області протягом 10 днів з дня підписання останньої.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.02.2022.

Суддя Л.В. Сокуренко