Рішення № 103279128, 15.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2022Справа № 910/20457/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Бєлозьорова Олексія Вікторовича, м. Київ

про стягнення 54 349,80 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України (далі - Інститут/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бєлозьорова Олексія Вікторовича (далі - ФОП Бєлозьоров О.В./відповідач) про стягнення 54 349,80 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.12.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, однак, до суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 між Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бєлозьоровим Олексієм Вікторовичем (далі - орендар) укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 86/18-К, відповідно до якого орендодавець зобов`язався передати орендарю в строкове платне користування державне майно приміщення загальною площею 90,1 м. кв., розміщене за адресою: місто Київ, бульвар Вернадського, 36, на 1-му матеріальному складу з АПК, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, з метою використання розміщення виробництва, а орендар - прийняти та сплачувати за користування цим майном орендну плату.

Згідно п. 3.1. та п. 3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 4 жовтня 1995 р. зі змінами і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2017 р. за 90,1 м2 - 3774,29 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України.

Строк дії договору встановлений з 16 березня 2018 р. до 31 грудня 2020 р. включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.7. та п. 10.8. договору, у разі припинення або розірвання договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.9. договору).

16.03.2018 позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі орендоване приміщення.

Отже, приймаючи до уваги положення п. 10.1. та п. 10.7. договору, відповідач повинен був повернути орендоване майно позивачу не пізніше 06.01.2021, проте в порушення цих вимог орендоване приміщення позивачу не повернув.

Таким чином, позивач на підставі п. 10.9. договору та ст. 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нараховує неустойку за прострочення повернення орендованого приміщення у розмірі 54 349,80 грн за період з 06.06.2021 по 06.12.2021, при цьому інститутом враховано, що Господарським судом міста Києва рішенням від 18.10.2021 у справі №910/9366/21 стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення повернення орендованого майна, нарахованої за період з 06.01.2021 по 06.06.2021.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом вище встановлено, що 16.03.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 86/18-К, відповідно до якого за актом приймання-передачі від 16.03.2018 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення загальною площею 90,1 м. кв., розміщене за адресою: місто Київ, бульвар Вернадського, 36, на 1-му матеріальному складу з АПК, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України.

Так, строк дії договору встановлений з 16.03.2018 до 31.12.2020 включно (п. 10.1. договору).

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зокрема, пунктами 10.7. та 10.8. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

З огляду на кінцевий строк дії договору оренди до 31.12.2020, орендоване майно повинно було бути повернуто відповідачем 06.01.2021, проте в порушення цих вимог договору майно ФОП Бєлозьоровим О.В. позивачу не повернуто, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.

Сторонами у договорі передбачено у випадку, якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (п. 10.9. договору).

Крім того, частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок неустойки у розмірі 54 349,80 грн, нарахованої за період з 06.06.2021 по 06.12.2021 з урахуванням розміру місячної орендної плати в сумі 4 529,15 грн, та встановив, що Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України цей розрахунок обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бєлозьорова Олексія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії Наук України (03142, місто Київ, бульвар Академіка Вернадського, будинок 36; ідентифікаційний код 05417331) 54 349 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок дев`ять) грн 80 коп. - неустойки та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук