Ухвала суду № 103279043, 14.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.02.2022Справа № 910/18686/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Фінансування інфраструктурних проектів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промін буд сервіс"

про стягнення коштів у сумі 11 133 346,79 грн. за невиконання зобов`язань по Договору № БДР-101/07-20 від 24.07.2020.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промін буд сервіс» про стягнення коштів у сумі 11 133 346,79 грн. за невиконання зобов`язань по Договору № БДР-101/07-20 від 24.07.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020, в частині порушення строку виконання робіт та умов надання попередньої оплати, а також неодержанням позивачем доходів через неналежне виконання відповідачем Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

01.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.01.2022.

29.12.2021 представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.12.2021 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання.

31.12.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У судове засідання 10.01.2022 представник позивача з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 07.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

20.01.2022 представником позивача подано відповідь на відзив.

25.01.2022 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

31.01.2022 представником відповідача подано клопотання про призначення експертизи.

03.02.2022 представником позивача подано заперечення на клопотання про призначення експертизи.

У судове засідання 07.02.2022 представники сторін з`явились.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 14.02.2022.

11.02.2022 представником відповідача подано письмові пояснення на заперечення про призначення експертизи та заперечення.

У судове засідання 14.02.2022 представники сторін з`явились.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020, в частині порушення строку виконання робіт та умов надання попередньої оплати, а також неодержанням позивачем доходів через неналежне виконання відповідачем Договору.

В свою чергу, в обґрунтування заявленого клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи відповідач зазначає, що 01.10.2020 в ході виїзду комісій на об`єкт будівництва представників сторін, авторського та технагляду були виявлені проблемні питання, які потребують вирішення лише шляхом коригування проектно-кошторисної документації, про що складено відповідний акт, яким встановлено, що: в робочому проекті не вказані роботи по перенесенню існуючих опор освітлення в кількості 10 шт. та металевих бар`єрних огороджень; на проїзді № 2 розташовані існуючі майданчики (з обох частин проїжджої частини відокремлені металевим бар`єрним огородженням) для стоянки автомобілів, які не вказані в демонтажних роботах проектно-кошторисної документації; геодезична зйомка не відповідає дійсності на теперішній час (на геодезичній зйомці відсутні розширення дорожнього покриття на проїзді № 2 в напрямку на Маріуполь з двох частин проїжджої частини котрі відділені металевим бар`єрним огородженням), а отже, як зазначає відповідач, за результатами виїзду було виявлено невідповідність проектно-кошторисної документації щодо виконання робіт за договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020 фактичному обсягу робіт, що є вагомим аргументом несвоєчасності початку виконання відповідних робіт. Відповідач зазначає, що 01.10.2020 замовник був повідомлений про виникнення обставин, що загрожують виконанню Договору, та 04.11.2020 підрядником спрямовано замовнику лист, у якому повторно повідомлено, що дозвільна документація отримана з порушенням строків, проектно-кошторисна документація потребує коригування, як наслідок є потреба збільшити термін виконання робіт, у відповідь на який, листом № 1154/11-20 позивач повідомив, про відмову у вжиті заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації, відмову у подовженні терміну виконання робіт та необхідність повернення авансового платежу. Таким чином,відповідач зазначає, що саме невідповідність проектно-кошторисної документації фактичному обсягу робіт, що необхідно виконати на об`єкті будівництва, яку замовник відмовився усунути і стало підставою несвоєчасного початку виконання робіт, в зв`язку з чим, виникла необхідність у встановленні невідповідності проектно-кошторисної документації фактичному обсягу робіт, що необхідно було виконати на об`єкті будівництва, з метою спростування позовних вимог позивача, шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої, відповідач просить поставити наступні питання: 1) Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація щодо виконання робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?; 2) Чи відповідають обсяги та вартість визначених проектно-кошторисною документацією робіт щодо виконання робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020, фактично необхідному обсягу виконаних робіт на об`єкті будівництва, який зумовить повне виконання робіт на об`єкті будівництва за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020?; 3) Чи відповідає обсяг (кошторис) будівельних робіт, визначений в державному замовленні згідно з публічною закупівлею UA-2020-05-17-008632-с, розміру реального (фактично) необхідного об`єму робіт/фінансуванню/кошторису для виконання будівельних робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020?.

Позивач в свою чергу, заперечуючи проти призначення експертизи зазначає, що на виконання умов договору було отримано позитивний експертний звіт від 12.05.2020 № 28763 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт (влаштування) транспортної розв`язки в одному рівні кільцевого типу з малим діаметром центрального острівця на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь на ділянці км 560+131, Запорізька область». Також, позивача заперечуючи проти призначення експертизи, зазначає, що обставина на яку посилається відповідач у клопотанні, про те, що 01.10.2020 представниками сторін, авторського та технагляду були виявлені проблемі питання, які потребують вирішення лише шляхом коригування проектно-кошторисної документації, а також те, що позивач був повідомлений про невідповідність проектно-кошторисної документації фактичному обсягу робіт не відповідає дійсності, оскільки у підтвердження даної обставини не надано належного доказу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач у власному листі № 1154/11-20 від 26.11.2020 зазначає, що твердження щодо невідповідності проектно-кошторисної документації фактичному обсягу робіт є безпідставним та не може розглядатись як вагомий аргумент для перенесення строків, оскільки Акт зауважень, авторського та технічного огляду. Окрім того, повідомлення щодо невідповідності проектно-кошторисної документації подано лише 09.11.2020, тобто через півтора місяці від дати отримання дозволу на виконання робіт. Також позивач звернув увагу на те, що уповноваженою особою для внесення змін до проектно-кошторисної документації в рамках виконання Договору є проектант, який також здійснює авторський нагляд за будівництвом об`єкту, що спростовує твердження позивача про те, що позивач не був повідомлений про невідповідність проектно-кошторисної документації фактичному обсягу робіт не відповідає дійсності.

Також, суд зазначає, що наданий позивачем експертний звіт № 25765 від 18.12.2019 не є висновком експерта, у відповідності до вимог ст. 98 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Таким чином, з`ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об`єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу.

Враховуючи, що сторонами не погоджено за взаємною згодою експертну установу, проведення експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промін буд сервіс".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експертів поставити наступні питання:

1) Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація щодо виконання робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2) Чи відповідають обсяги та вартість визначених проектно-кошторисною документацією робіт щодо виконання робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020, фактично необхідному обсягу виконаних робіт на об`єкті будівництва, який зумовить повне виконання робіт на об`єкті будівництва за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020?

3) Чи відповідає обсяг (кошторис) будівельних робіт, визначений в державному замовленні згідно з публічною закупівлею UA-2020-05-17-008632-с, розміру реального (фактично) необхідного об`єму робіт/фінансуванню/кошторису для виконання будівельних робіт за Договором підряду № БДР-101/07-20 від 24.07.2020?

3. Витрати за проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промін буд сервіс".

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Провадження по справі № 910/18686/21 зупинити до одержання результатів експертиз.

6. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 15.02.2022.

Суддя О.А. Грєхова