Рішення № 103278658, 14.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2022Справа № 910/18171/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Житомирського міського центру зайнятості

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про стягнення 20 672,04 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Житомирський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про стягнення 20 672,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виплачена позивачем ОСОБА_1 допомога по безробіттю в розмірі 20 672,04 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем (як роботодавцем) на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 640/28778/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

06.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18171/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01113, м. Київ, бул. Л. Українки, 26.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 13.12.2021.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 13.12.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.01.2021 у Житомирський міський центр зайнятості звернулась як шукаюча роботу ОСОБА_1 .

З 15.01.2021 ОСОБА_2 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Рішенням Jкружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 640/28778/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021, визнано протиправним та скасовано Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.10.2020 № 518«ОС» про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області; поновлено ОСОБА_1 з 28.10.2020 на посаді завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області; стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2020 по 02.03.2021 в розмірі 41 635,59 грн.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 118 «ОС» від 25.03.2021 поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області.

Згідно із розрахунком, у період з 15.01.2021 по 24.03.2021 гр. ОСОБА_1 було виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 20 672,04 грн.

Позивач звернувся до відповідача із Претензією № 989/08 від 22.04.2021, у якій пропонував відшкодувати виплачене гр. ОСОБА_1 виплачене матеріальне забезпечення у сумі 20 672,04 грн.

Відповідач у відповіді № 40-602-12/2026-21 від 21.05.2021 на лист позивача повідомив, що оскільки на даний час триває апеляційне провадження у справі № 640/28772/20, питання щодо перерахування суми, виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, може вирішуватись після закінчення апеляційного провадження в зазначеній вище справі.

Оскільки, виплачена позивачем ОСОБА_1 сума матеріального забезпечення у розмірі 20 672,04 грн. відповідачем не відшкодована, позивач звернувся з указаним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування, на випадок безробіття, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, система прав, обов`язків і гарантій, які передбачають матеріальне забезпечення на випадок безробіття, з незалежних від застрахованих осіб обставин, та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України «Про Загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи, внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Статтями 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виплачено ОСОБА_1 за період з 15.01.2021 по 24.03.2021 допомогу з безробіття в сумі 20 672,04 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 640/28778/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021, визнано протиправним та скасовано Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.10.2020 № 518«ОС» про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області; поновлено ОСОБА_1 з 28.10.2020 на посаді завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області; стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.10.2020 по 02.03.2021 в розмірі 41 635,59 грн.

Таким чином, незаконність звільнення з посади вищевказаної особи відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено ОСОБА_1 на службі на посаді завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області згідно наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 118 «ОС» від 25.03.2021.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України про «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

При цьому, відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, на підставі цієї норми за рахунок застрахованих осіб підлягають відшкодуванню лише витрати понесені Фондом внаслідок умисного невиконання цими особами своїх обов`язків та зловживання ними.

Доказів невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків, або зловживання нею, які б свідчили про наявність підстав у відповідності до приписів Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" для стягнення таких витрат саме з ОСОБА_1 , матеріли справи не містять.

Таким чином, оскільки Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 у справі № 640/28778/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2021, визнано протиправним та скасовано Наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.10.2020 № 518«ОС» про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області та поновлено ОСОБА_1 з 28.10.2020 на посаді завідувача сектора по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування суми виплаченого забезпечення безробітному відповідно до ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку відшкодувати суму виплаченого забезпечення безробітному відповідно до ст.ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код: 37471912) на користь Житомирського міського центру зайнятості (10009, Житомирська обл., місто Житомир, площа Польова, будинок 6-А; ідентифікаційний код: 13561251) грошові кошти у розмірі 20 672 (двадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 14.02.2022

Суддя О.А. Грєхова