Рішення № 103278615, 24.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022Справа № 910/16751/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Бабич М.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про визнання недійсним одностороннього правочину,

Учасники справи:

від позивача: Дмитренко А.А.,

від відповідача: Войтанович О.Й.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про визнання недійсним одностороннього правочину Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № ТОВВИХ-21-9040 від 16.08.2021 на суму 43 409,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що визначена до сплати сума за щодобовий небаланс у розмірі 43 409,20 грн. за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 №02-2021-2002000095 є спірною, стягнення якої вирішується в порядку позовного провадження у справі №902/977/20, а тому така сума не може бути предметом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/16751/21, підготовче засідання призначено на 22.11.2021.

12.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 22.11.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 13.12.2021, встановити відповідачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив.

23.11.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

06.12.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

В підготовче засідання 13.12.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.01.2022.

В судовому засіданні 24.01.2022 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24.01.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що суддя Трофименко Т.Ю. перебувала у відпустці 26.01.2022 та на лікарняному з 27.01.2022 по 05.02.2022.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", оператор) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", замовник) був укладений договір транспортування природного газу № 2002000095 (надалі також - договір), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497, за умовами п. 2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до п. 5.2 договору, якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.

Згідно з п. 5.3 договору, за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.

У п. 10.1 договору встановлено, що сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.

Відповідальною стороною за якість газу є:

- у точках входу (крім точок входу на міждержавному з`єднанні) - замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) - перед оператором. У точках входу на міждержавному з`єднанні - замовник - перед оператором;

- у точках виходу відповідальним є оператор - перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з`єднанні - оператор - перед замовником.

Пунктом 10.7 договору визначено, що сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов`язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.

У зв`язку з порушенням відповідачем параментів якості газу у липні 2021 року позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 61030681 від 31.07.2021 на суму 43 409,20 грн на підставі розрахунку (акта) № 0721-3 від 31.07.2021 додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за маршрутом № 3 за параметром якості температури точки роси за вологою на суму 43 378,30 грн та розрахунку (акта) № 0721-4 від 31.07.2021 додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за маршрутом № 4 за параметром якості температури точки роси за вологою на суму 30,90 грн.

На підставі викладеного, як вказує позивач, за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000097 відповідач має перед ним грошові зобов`язання на суму 43 409,20 грн, строк виконання яких настав 15.08.2021.

Відповідно до п. 9.2 договору, у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

У п. 9.3 договору встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Згідно з п. 9.6 договору, розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Як встановлено у п. 11.1 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

Відповідно до п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Згідно з актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) від 28.02.2021 № 01-2021-2002000095 за щодобовий небаланс позивачу нараховано до сплати 112 793 302,65 грн.

У серпні 2021 року відповідач направив позивачу заяву про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №ТОВВИХ-21-9040 від 16.08.2021, у якій вказано, що станом на 16.08.2021 існують грошові зобов`язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" за договором транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020 на підставі Розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у липні 2021 року в сумі 43 409,20 грн та у АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" існують грошові зобов`язання перед ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" за цим же договором на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 01-2021-2002000095 в сумі 40 911 644,88 грн.

У зв`язку з цим, відповідач повідомив на підставі та в порядку ст. 601 ЦК України про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог грошових зобов`язань ТОВ "Оператор газотранспортної України" перед AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на загальну суму 43 409,20 грн за договором транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020 на підставі Розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у липні 2021 року в сумі 43 409,20 грн та грошових зобов`язань AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" перед ТОВ "Оператор газотранспортної України" на загальну суму 43 409,20 грн за договором транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020 на підставі акту врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000095.

AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" не визнає вчинення ТОВ "Оператор газотранспортної України" одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки такий не відповідає вимогам до таких правочинів, визначених у ст. 601 ЦК України, зважаючи на таке.

У лютому 2021 року відповідач жодних послуг позивачу не надавав, номінацій не підтверджував, алокацій не здійснював. Окрім того, має місце оформлення наданої послуги відповідачем в односторонньому порядку, з чим не погоджується позивач: акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року та рахунок на оплату не був направлений позивачу у встановленому договором порядку; сума, що пред`являється до сплати не є обґрунтованою з огляду на відсутність розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу та інше.

Домовленість сторін за пунктом 9.6. договору, це обставина, яка виключає можливість вважати борг AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" безспірним, оскільки існує можливість останнього оспорити в судовому порядку факт надання послуги балансування, її ціну, загальну вартість щодобових небалансів та суми плати, у тому числі шляхом доведення таких чітко визначених та обґрунтованих розмірів при запереченні на позов у спорі про стягнення з боржника заборгованості за таке балансування. У зв`язку з чим, позивач зазначив, що у провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/977/20 за позовом ТОВ "Оператор ГТС України" до AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення заборгованості з оплати добових небалансів природного газу за січень 2020 року та лютий-березень 2021 року за договором транспортування природного газу від 04.02.2020 № 2002000095.

Позивач вказує, що визначена до сплати сума за щодобовий небаланс у розмірі 43 409,20 грн за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 02-2021-2002000095 є спірною, стягнення якої вирішується в порядку позовного провадження у справі № 902/977/20, а тому така сума не може бути предметом врахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.

Таким чином, за переконанням позивача, при вчиненні одностороннього оспорюваного правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог не дотримано вимог ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України в частині зарахування вимоги відповідача, яка є спірною, що виключає зарахування таких вимог, та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог у даному випадку відповідає як положенням договору, так і вимогам чинного законодавства щодо однорідності, зустрічності та настання строку для оплати.

Крім того, здійснення позивачем оплати за щодобові негативні небаланси, в тому числі, частково за лютий 2021 року, свідчать про наявність самого зобов`язання з оплати щодобових небалансів, так і його прострочення виконання. Тобто, позивач вчиняв дії, що свідчать про добровільне визнання ним боргу перед відповідачем. При цьому, предметом спору, що розглядається Господарським судом Вінницької області, є не об`єми та вартість щодобових негативних небалансів за лютий 2021 року, а несвоєчасна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" в неповному обсязі вартості щодобових негативних небалансів.

Також відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість тверджень позивача про п. 9.6 договору щодо підстав наявності спору між позивачем та відповідачем, оскільки, позивачем не було оспорено в судовому порядку питання щодо вартості щодобових небалансів, а отже, трактування ним п. 9.6 договору як підстави для заборони здійснення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог є хибним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 3, 5 ст. 202 ЦК України визначено, що одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Сттями 202, 203 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України) визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до положень ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Отже, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Такий правовий висновок, зокрема, сформовано в пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 зі справи № 914/3217/16.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 зі справи № 910/21652/17, від 11.09.2018 зі справи № 910/21648/17, від 11.10.2018 зі справи № 910/23246/17, від 15.08.2019 зі справи № 910/21683/17, від 11.09.2019 зі справи № 910/21566/17, від 25.09.2019 зі справи № 910/21645/17, від 01.10.2019 зі справи № 910/12968/17, від 05.11.2019 зі справи № 914/2326/18.

Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду.

У постановах від 28.02.2018 зі справи № 910/4312/17, від 04.07.2018 зі справи № 910/16430/16, від 05.07.2018 зі справи № 914/3013/16, від 19.07.2018 зі справи № 910/14503/16, від 26.09.2018 зі справи № 910/20105/17, від 04.04.2019 зі справи № 918/329/18 Верховний Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) так.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина 1 статті 216 ЦК України).

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

При цьому, позивач зазначає про відсутність однієї з вимог до зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, безспірності щодо заборгованості AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" перед ТОВ "Оператор газотранспортної України" за актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) від 28.02.2021 № 01-2021-2002000095.

Як встановлено судом, внаслідок укладення AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та ТОВ "Оператор газотранспортної України" договору транспортування природного газу № 2002000095 у оператора виник обов`язок надання замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, в той час як у замовника - сплачувати оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Відповідно до положень пунктів 2-3 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.09.20215 № 2493 (надалі також - Кодекс ГТС), цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до пункту 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

- вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 договору).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору, замовник, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. (п. 2.6 договору).

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи на підставі інформації про виміряний за газову добу обсяг природного газу та всі його подачі та відбори, яка надається оператором газорозподільної системи, суміжним газовидобувним підприємством, газовидобувним підприємством, підключеним безпосередньо до газорозподільної системи, оператором газосховищ, оператором установки LNG та прямим споживачем, надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за відповідну газову добу (D) в порядку, встановленому цим розділом. Інформація про відбори в точках виходу до газорозподільних систем надається в розрізі споживачів замовника послуг транспортування.

У пункті 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС вказано, що відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

У пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації; плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу; алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

За приписами пунктів 1, 2 Глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Відповідно до пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Аналогічно, у п. 9.3 договору вказано, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Судом встановлено, що відповідач за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору позивачем природного газу до/з газотранспортної системи за лютий 2021 року виявив наявність у позивача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу позивача за кожну газову добу звітного місяця та визначив остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, зокрема, за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 9609,00979 тис.куб.м (99453251 кВт*год) на загальну суму 112 793 302,65 грн.

У п. 9.6 договору сторони погодили, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

При цьому, в п. 2.8 договору сторони дійшли згоди, що взаємовідносини між замовником (позивач) та оператором (відповідач) при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційної платформою, визначеного Кодексом.

У п. 19.1 договору встановлено, що сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Саме в порядку положень Кодексу ГТС та умов договору відповідач сформував та направив через інформаційну платформу акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць лютий 2021 року від 28.02.2021 № 01-2021-2002000095 та відповідний рахунок на оплату від 28.02.2021 № 01-2021-2002000095 на суму 112 793 302,65 грн за щодобові негативні небаланси за лютий 2021 року, на підтвердження чого надав Реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи.

Оскільки умовами договору не обмежено, а Кодексом ГТС передбачено обмін даними між сторонами (учасниками ринку) за допомогою інформаційної платформи, суд доходить висновку про належне направлення позивачу вказаних документів.

Односторонній акт врегулювання щодобових небалансів, що відповідає п. 11.4 договору, в свою чергу, з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1905 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 «Про затвердження типового договору транспортування природного газу» засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів, що також підтверджується Податковою консультацією Державної фіскальної служби України №2637-/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.06.2019.

Отже, суд доходить висновку, що в розумінні умов договору та Кодексу ГТС у позивача виникли зобов`язання з оплати за добові небаланси у лютому 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021), зокрема, на суму 112 793 302,65 грн.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на п. 9.6 договору як обставину, яка виключає можливість вважати борг позивача безспірним, з огляду на таке.

Так, названим пунктом 9.6 договору встановлено, що розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Тобто, відповідно до вказаного положення договору, сторони мають право (у разі незгоди) оскаржити в судовому порядку вартість щодобових небалансів.

Однак, позивачем не було оскаржено в судовому порядку а ні обсяги щодобових небалансів за лютий 2021 року, а ні їх вартість, наразі в господарських судах відсутній відповідний спір. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, згідно з п. 9.6 договору, вартість негативних добових небалансів замовника (позивача) лишається такою, яка визначена за даними оператора (відповідача).

За таких обставин, саме існування п. 9.6 договору за відсутності факту його практичної реалізації позивачем шляхом звернення до суду з відповідним позовом не може трактуватися як обставина існування спору щодо заборгованості позивача перед відповідачем з оплати за негативний щодобовий небаланс лютого 2021 року.

Більше того, відповідач частково сплачував за негативний щодобовий небаланс лютого 2021 року, фактично визнавши таким чином борг перед позивачем, про що свідчать відомості, надані АБ «Укргазбанк» у довідці з реєстром платежів позивача на користь ТОВ «Оператор ГТС України» за період з 30.09.2020 по 16.07.2021.

Посилання позивача на справу № 902/977/20, що перебуває у провадженні Господарського суду Вінницької області, у контексті наведеного не є слушним та доцільним, оскільки вказаний спір виник внаслідок звернення саме відповідача про стягнення з позивача заборгованості у зв`язку з несплатою останнім за добовий небаланс природного газу (лютий-березень 2021 року) за договором транспортування природного газу № 2002000095 від 04.02.2020, тобто, предметом спору є не об`єми та вартість щодобових негативних небалансів, зокрема, за лютий 2021 року, а несвоєчасна та неповна оплата AT "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" вартості щодобових негативних небалансів.

Отже, наявність спору в суді за позовом кредитора (відповідача) до боржника (позивача) про стягнення суми заборгованості за договором не спростовує висновку про безспірність заборгованості цього боржника, що також відповідає наведеній вище позиції Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором по акту від 28.02.2021 № 02-20212002000095 на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві від 16.08.2021 (з урахуванням часткового погашення - 40 911 644,88 грн), не надав доказів погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов`язання з оплати вказаної суми, суд дійшов висновку про її безспірність.

Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог.

Інші доводи позивача суд відхиляє як необґрунтовані та такі, що також не підтверджені належними доказами та не є умовою, що виключає можливість для зарахування зустрічних однорідних вимог за оспорюваним правочином.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.08.2021 №ТОВВИХ-21-9040, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.02.2022.

Суддя Т. Ю. Трофименко