Рішення № 103275942, 03.02.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1179/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Шмойлової Л.А.

за участю представників сторін:

- від позивача: Печененко С.М., ордер серії КС №633042 від 06.12.2021, посвідчення адвоката України №2731 від 09.04.2019 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Атлантида" (Київська область, Білоцерківський район, с. Черкас)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростарт-3" (Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси)

про стягнення 480469,68 грн

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

СВК "Атлантида" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Агростарт-3" про стягнення 480469,68 грн, з яких 350000,00 грн боргу за попередньою оплатою, 3491,60 грн інфляційних втрат, 3078,08 грн 3% річних, 74900,00 грн пені, 49000,00 грн штрафу, а також 7207,06 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки та монтажу № 18 від 05.07.2021 та повернення попередньої оплати за обладнання, яке не було поставлене, незважаючи на закінчення передбаченого договором строку поставки - 19.07.2021.

Ухвалою від 09.11.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 07.12.2021 о 11:30 (а. с. 47).

Ухвалою від 07.12.2021 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні, призначив засідання суду для розгляду справи та заяви позивача про виклик свідка на 23.12.2021 о 15:30 (а. с. 58).

Ухвалою від 05.01.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1179/21 до судового розгляду по суті на 03.02.2022 о 11:30 (а. с. 102).

12.01.2022 до суду повернулась ухвала суду від 07.12.2021, адресована відповідачу за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 66А з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 108, 109).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав в повному об`ємі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався; представника в засідання суду не направив; про дату і час засідання суду повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить трекінг відстеження поштової кореспонденції, отриманий за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що копію ухвали господарського суду від 05.01.2022, адресованої в с. Вереси Житомирського району, відповідачем отримано 15.01.2022 (а. с. 110, 111).

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 ГПК України подання заяв по суті справи є правом учасників процесу.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористалась правами, передбаченими ст. 165 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

05.07.2021 між ТОВ "Агростарт-3" (постачальник, відповідач) та СВК "Атлантида" (замовник, позивач) укладено договір поставки та монтажу № 18 (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати замовнику у власність зерноочисне обладнання та виконати монтажні роботи, а замовник зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов`язується здійснити поставку (передачу) продукції протягом 10-ти робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 350000 тис. грн. перелік вказано в рахунку - фактурі та виконати монтажні роботи в термін 35 календарних днів і моменту підписання договору сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна даного договору становить 700000,00 грн з ПДВ - обладнання та 145000,00 грн вартість виконання монтажних робіт.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити продукцію після виконання замовником умов п. 3.2- 33 даного договору.

Зобов`язання постачальника з поставки (передачі) продукції вважаються виконаними після передачі продукції замовнику (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4 договору датою поставки (передачі) продукції замовнику вважається дата підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної на продукцію.

Приймання продукції здійснюється замовником при наявності оригіналів наступних документів: видаткової накладної, податкової накладної на продукцію, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість продукції, відповідно до п. 5.6. даного договору (п. 7.1. договору).

За п. 7.5 договору підтвердженням одержання продукції замовника є підписані уповноваженими представниками обох сторін документи про отримання продукції.

Згідно з п. 14.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання вимог п. 2.1, 3.2 та 3.3 договору, позивач здійснив 02.07.2021 попередню оплату (авансовий платіж) в розмірі 350000,00 грн, про що складено відповідну розписку від 02.07.2021 про прийняття вищевказаної суми готівкових грошових коштів; за підписом керівника відповідача - ТОВ "Агростар-3" Солдатової Любові Олегівни та проставленням відтиску печатки відповідача.

Позивачем наголошено, що сторонами погоджено строк поставки - протягом 10 робочих днів з моменту попередньої оплати в розмірі 350000,00 грн, тобто здійснити поставку до 19.07.2021 та виконати монтажні роботи в термін 35 календарних днів з моменту підписання договору сторонами - тобто до 09.08.2021.

Однак, відповідачем не здійснено постачання продукції - зерноочисного обладнання та, відповідно, не здійснено його монтаж, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

3. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 350000,00 грн.

На виконання п. 2.1 договору, позивач здійснив попередню оплату замовленої продукції у сумі 350000,00 грн, про що свідчить розписка від 02.07.2021 (а. с. 34).

Позивачем вказано, що відповідач повинен був здійснити поставку до 19.07.2021 та виконати монтажні роботи до 09.08.2021.

Оскільки відповідач не поставив позивачу зерноочисне обладнання, у позивача виникло право на повернення сплаченої попередньої оплати у розмірі 350000,00 грн.

Враховуючи факт не виконання належним чином обов`язку з поставки продукції на підставі договору поставки, відповідач зобов`язаний оплатити позивачу заборгованість у заявленій сумі позовних вимог у розмірі 350000,00 грн.

4. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 3491,60 грн інфляційних втрат та 3078,08 грн 3 % річних згідно з розрахунком позивача (а. с. 36).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за період з 19.07.2021 до 02.11.2021 (за серпень-вересень 2021 року), внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 3491,60 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.

Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 3078,08 грн 3% річних за період з 19.07.2021 до 02.11.2021 згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви (а. с. 36).

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає 3 % річних у сумі 3078,08 грн.

5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення штрафу у сумі 49000,00 грн.

Відповідно до п. 8.3 договору за несвоєчасну поставку продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, за якою допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Згідно з п. 3.1. договору вартість продукції - (зерноочисного обладнання) становить у сумі 700000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафу, штраф у розмірі 7% становить у сумі 49000,00 грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з розрахунком штрафу та вважає його розмір обгрунтованим.

6. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення пені у сумі 74900,00 грн згідно з розрахунком позивача, доданим до позовної заяви (а. с. 35).

На підставі п. 8.3. договору та розрахунку пені (а. с. 35) позивачем заявлено пеню за період з 19.07.2021 до 02.11.2021 у сумі 74900,00 грн.

Пунктом 8.3. договору погоджено, що постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, за якою допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки погоджений сторонами у договорі розмір пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період з 19.07.2021 до 02.11.2021, за який стягується пеня.

Тому судом проведено розрахунок пені самостійно за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", за такі періоди:

1) з 19.07.2021 до 22.07.2021 - борг - 700000,00 грн - розмір пені - 1150,68 грн;

2) з 23.07.2021 до 09.09.2021 - борг - 700000,00 грн - розмір пені - 15035,62 грн;

3) з 10.09.2021 до 02.11.2021 - борг - 700000,00 грн - розмір пені - 17605,48 грн, а всього на загальну суму 33791,78 грн.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає пеня у сумі 33791,78 грн.

В частині заявленої пені у розмірі 41108,22 грн слід відмовити за безпідставністю нарахування.

7. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позовних вимог; доказів повернення заявленої суми попередньої оплати та мирного врегулювання спору.

Додатково слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду вказала про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань не лише не заборонено, але й передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Відповідну правову позицію викладено в постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Водночас щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу.

Тому одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

За викладених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 439361,46 грн, з яких 350000,00 грн попередньої оплати, 33791,78 грн пені, 49000,00грн штрафу, 3491,60 грн інфляційних втрат, 3078,08 грн 3% річних.

В частині стягнення пені у сумі 41108,22 грн слід відмовити за безпідставністю нарахування.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агростарт-3" (10007, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, вул. Житомирська, буд. 42, код ЄДРПОУ 43614709) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Атлантида" (09182, Київська область, Білоцерківський район, с. Черкас, вул. Заріччя, буд. 27, код ЄДРПОУ 34224976):

- 350000,00 грн попередньої оплати;

- 33791,78 грн пені;

- 49000,00 грн штрафу;

- 3491,60 грн інфляційних втрат;

- 3078,08 грн 3% річних;

- 6590,43 грн судового збору;

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 41108,22 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.02.22

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком.)