Рішення № 103275527, 02.02.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2022 Справа №905/2155/21

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання – Блохіна Ю.В.

Позивач – Сумський міський центр зайнятості.

Відповідач - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську.

Про стягнення 52614,13 грн.

Представники учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1 ;

від відповідача – ОСОБА_2

Сумський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (далі - відповідач) про стягнення 52614,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за час перебування громадянина ОСОБА_3 на обліку в Сумському міському центрі зайнятості до поновлення на роботі, останній отримав допомогу по безробіттю в розмірі 52614,13 грн. У зв`язку з поновленням ОСОБА_3 на роботі на підставі рішення суду, позивач, відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" просить стягнути з відповідача, як роботодавця ОСОБА_3 , суму страхових коштів в розмірі 52614,13 грн.

22.12.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що може понести грошове навантаження у подвійному розмірі, оскільки ОСОБА_3 була виплачена, як поновленому працівнику суму втраченого заробітку без зменшення цієї суми на розмір отриманої допомоги по безробіттю. Також і позивач має право в судовому порядку стягнути з роботодавця суму страхових коштів, виплачених працівникові за період його вимушеного прогулу, внаслідок чого відповідач буде притягнутий до подвійної відповідальності, що суперечить приписам ст.61 Конституції України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

18.11.2019 ОСОБА_3 звернувся до Сумського міського центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, а також з заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с.8-9).

Відповідно до персональної картки №185019111800002 Сумського міського центру зайнятості, 18.11.2019 ОСОБА_3 було надано статус безробітного (а.с.9 зворотній бік).

Згідно з довідкою-рахунком від 15.09.2021 №688/102, ОСОБА_3 був зареєстрований як безробітній з 18.11.2019 по 02.06.2020 та отримав 52614,13 грн допомоги по безробіттю за період з 25.11.2019 по 02.06.2020 (а.с.23).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №480/4987/19 скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №480/4987/19, прийнято нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправними та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця – ОСОБА_3 , затверджений наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську; наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 04.11.2019 № 106-ос; визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, "Про звільнення ОСОБА_3 " №107-ОС від 04.11.2019; Поновлено ОСОБА_3 на посаді слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 05.11.2019; стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.11.2019 до 02.06.2020 у розмірі 267 415 (двісті шістдесят сім тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 20 коп (а.с.17-22).

Постановою Верховного суду від 21.04.2021 у справі №480/4987/19, касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, залишено без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі №480/4987/19 без змін.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську видано наказ від 04.06.2020 №100-ос, яким, зокрема, поновлено на роботі ОСОБА_3 (а.с.16).

Відповідно до наказу директора Сумського міського центру зайнятості від 16.09.2021 №32, прийнято рішення про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_3 (а.с.24).

17.09.2021 за №07/1287 позивач звертався до відповідача з пропозицією відшкодувати суму виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_3 у розмірі 52614,13 грн (а.с.25).

Відповіді на вказаний лист суду не надано.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Згідно з п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до п.п.9 п.п.1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

За змістом п. 2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідач в розумінні ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", є роботодавцем ОСОБА_3 , а тому саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Пред`явлення ОСОБА_3 позову до суду про поновлення його на роботі не позбавляло останнього права на отримання допомоги по безробіттю до його поновлення на роботі за рішенням суду, а тому не звільняє відповідача від обов`язку компенсувати вартість фактично здійснених ОСОБА_3 соціальних виплат на підставі частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилання відповідача на статтю 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" суд до уваги не приймає, оскільки постанова Другого апеляційного адміністративного суду прийнята 02.06.2020, 04.06.2020 ОСОБА_3 поновлено на роботі, а допомога по безробіттю, стягнення якої є предметом розгляду цієї справи, була нарахована до 02.06.2020.

Будь-яких доказів на підтвердження умисного невиконання ОСОБА_3 вказаних вище обов`язків або зловживання ними відповідачем не надано.

Законодавством не передбачено обов`язок безробітного повідомляти центри зайнятості саме про стягнення на його користь коштів за час вимушеного прогулу, і, головне, що таке стягнення якимось чином впливає на виплату допомоги по безробіттю, зокрема і на її розмір, а саме, що сума чи розмір допомоги по безробіттю, які виплачуються безробітному, мають бути зменшені на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

Так само ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", покладена в основу даного позову, не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого безробітному та вартості наданих соціальних послуг безробітному, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду Україні від 09.07.2018 у справі №914/1875/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, а отже і про задоволення позову в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо можливого притягнення його по подвійної відповідальності у разі задоволення позову, оскільки відшкодування допомоги по безробіттю не може вважатись відповідальністю, у зв`язку з тим, що матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є державною соціальною гарантією на випадок настання страхового випадку.

Виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_3 соціальна допомога по безробіттю була призначена та виплачена у зв`язку з настанням страхового випадку, а саме внаслідок його звільнення, яке в подальшому було визнано в судовому порядку як незаконне, а отже саме відповідач в цьому випадку має відшкодовувати понесені Фондом витрати на виплату такій особі допомоги по безробіттю. Розмір суми відшкодування не залежить від здійсненої виплати середнього заробітку особі за час вимушеного прогулу. В той же час, спір щодо одночасної виплати ОСОБА_3 як середнього заробітку за час вимушеного прогулу так і допомоги по безробіттю може бути вирішений в іншому судовому провадженні.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Героїв України, 21, ідентифікаційний код юридичної особи - 42331094) на користь Сумського міського центру зайнятості (40009, м Суми, вул.Степана Бандери, 45, ідентифікаційний код юридичної особи - 13996509) 52614 (п`ятдесят дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.02.2022.

Суддя О.В. Говорун