Ухвала суду № 103275397, 15.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

15.02.2022 м. ДніпроСправа № 904/9632/21

За позовом Фізичної особи-підприємця Савелової Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.Яворницького Дмитра, будинок 27А, ідентифікаційний код 43441896)

про стягнення 14 599,49 грн. заборгованості за договором доручення

Суддя Бондарєв Е.М.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Савелова Оксана Володимирівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом вих.№15/12 від 15.12.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландманн" 14 599,49 грн. заборгованості за договором доручення.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору у сумі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Позивач просить суд визнати справу малозначною та здійснити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням взятих відповідачем на себе зобов`язань за договором доручення №1552 від 13.10.2020, а саме 05.04.2021 ОСОБА_1 , котрий є агентом з митного оформлення ФОП Савелова О.В., подав до митного оформлення ЕМД №UA110130/2021/009362 на підставі товаросупровідних документів, що були надані ТОВ "Ландманн" відповідно до п.2.4.1 договору. ОСОБА_1 задекларував у митних органах для ТОВ "Ландманн" товар на підставі інвойсу від 29.03.2021 №2990643947, CMR від 29.03.2021 №1279942/50005342. Будь-яких інших документів для декларування ТОВ "Ландманн" не надавало. ОСОБА_1 не міг знати про наявність додаткової коробки у вантажному відсіку автомобіля, адже ТОВ "Ландманн" жодним чином не попередило його навіть про можливість наявності такої коробки. Відповідно до п.4.3.1 та п.4.3.2 договору довіритель несе юридичну та матеріальну відповідальність у вигляді відшкодування прямих матеріальних збитків, понесених повіреним (глава 67 Митного кодексу України), у випадках якщо для проведення МБО довіритель надав повіреному недостовірні матеріали, дані і відомості про товари та транспортні засоби.

Таким чином, позивач стверджує, що на підставі того, що довіритель надав повіреному недостовірні відомості про товар, агент з митного оформлення Фізичної особи-підприємця Савелової О.В. ОСОБА_1 вніс неповні відомості про товар до ЕМД №UA110130/2021/009362, що призвело до визнання останнього винуватим в порушенні митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази направлення позовних матеріалів на юридичну адресу відповідача.

До суду 11.01.2022 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/9632/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 08.02.2022 надійшов відзив відповідача яким просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити та розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач стверджує, що проведення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах є беззаперечним правом позивача, передбаченим як положеннями договору, так і діючим митним законодавством України. Зазначене право надавало позивачу всі можливості належним чином виконувати умови договору. Більш того, конфіскація предметів правопорушення згідно протоколу про порушення митних правил №0174/11000/21 від 07.04.2021 нанесла шкоду саме відповідачу, а не позивачу, що була уповноважена за договором на проведення декларування в митних органах України зазначених товарів. Право заявити вимогу про відшкодування шкоди має відповідач, як власник конфіскованого майна, що мало бути задекларовано позивачем відповідно до умов договору та згідно з вимогами чинного законодавства України.

Відповідач зазначає, що Кіровським районним судом було встановлено, що саме ОСОБА_1 є винуватим в порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України, у встановленому законом порядку було доведено його вину та встановлено усі обставини, що мають істотне значення для справи. Зазначена особа не має жодних, правовідносин з відповідачем, вчинення вищезазначеного адміністративного правопорушення тягне відповідальність тільки особи, винної у вчиненні правопорушення, тобто особи, яка умисно або з необережності вчинила протиправне діяння. Позивачем невірно тлумачаться норми МК України та КУпАП щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Відповідно до рішень судів у справі про ПМП №0174/11000/21 ОСОБА_1 не подавав заяву до митниці на проведення фізичного огляду товару відповідача, тобто, вчинив адміністративне правопорушення з необережності (ст. 11 КупАП), адже беззаперечно передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї бездіяльності (непроведення фізичного огляду до подання митної декларації та, як наслідок, недекларування товару), але легковажно розраховував на їх відвернення. Зокрема, згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 15.07.2021 по справі №203/2282/21, якою було відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2021 року, суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо оформлення електронної митної декларації відповідно до їх супровідних документів, та права, а не обов`язку декларанта щодо перевірки відповідності таких даних перед декларування, з огляду на те, що саме декларант несе повну відповідальність за відомості, внесені у декларації.

Відповідач стверджує, що дізнався про наявність коробки з подарунками у вантажному відсіку автомобіля вже після проведення повного митного огляду товарів, що були задекларовані Голубом С.В. Відповідач не мав фізичної можливості вжити заходів щодо уточнення відомостей відносно товару, який у подальшому не було задекларовано на відміну від позивача та його найманого працівника, які мали змогу вжити заходів щодо належного виконання умов договору та запобігання порушення митних правил.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивачем при посиланні на пункти 4.3.1 та 4.3.2 договору не зазначено у позовній заяві, яких саме прямих матеріальних збитків йому було завдано через дії або бездіяльність відповідача, до позовної заяви не додано жодного доказу наявності прямих матеріальних збитків позивача, а у самій позовній заяві не має жодних посилань на документи, які підтверджують наявність таких збитків.

Також відповідач зазначає, що завершення правовідносин між позивачем та відповідачем за договором без зауважень та претензій з боку обох сторін підтверджується згідно умов договору складанням акту прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000099 від 07.04.2021, підписаним зокрема позивачем. Таким чином, позивач підтвердив фактичне та юридичне завершення взаємовідносин за договором та відсутність будь-яких претензій до відповідача.

Значний обсяг доказів по справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування є таким, що потребують участі представників сторін в судовому засіданні, в тому числі для можливості надання усних пояснень відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України з питань, що можуть виникнути при встановленні обставин справи, враховуючи зазначене відповідач в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, просить суд проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду оскільки у поданій позивачем позовній заяві відсутні підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що є недотриманням та прямим порушенням положень ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідач звернувся до суду із клопотанням про витребування у позивача:

1) повну копію протоколу про порушення митних правил № 0174/11000/21 від 07.04.2001 (копію всіх сторінок протоколу);

2) відомості про наявність або відсутність випадків притягнення позивача та/або його агентів з митного оформлення, що перебували/перебувають із ним в трудових відносинах, до

адміністративної відповідальності за порушення митних правил в період з 23.03.2017 до 07.04.2021.

Клопотання обґрунтовано тим, що порівнянням наданої позивачем копії протоколу про ПМП та затвердженої Наказом форми протоколу про порушення митних правил відповідачем встановлено, що надана позивачем копія протоколу про ПМП не містить всіх сторінок протоколу про ПМП, через що суд не може надати оцінку даному доказу на предмет належності та достовірності з дотриманням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, на думку відповідача, дослідження судом відомостей щодо наявності або відсутності випадків притягнення позивача та/або агентів з митного оформлення, що перебували/перебувають із ним в трудових відносинах, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил надасть можливість встановити, чи є неподання позивачем та/або його найманими співробітниками заяви до митних органів на проведення фізичного огляду товару відповідача та складання через це протоколу про ПМП поодиноким випадком, або позивачем та його співробітниками свідомо не ініціюється проведення фізичних оглядів під час митних оформлень з метою економії власного часу та не реалізується надане ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України право, внаслідок чого складаються протоколи про порушення митних правил, внаслідок чого власники товарів втрачають їх через подальшу конфіскацію митними органами України.

Щодо клопотання відповідача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає наступне.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В ухвалі суду про відкриття провадження у справі №904/9632/21 суд встановив незначну складність справи, справа є малозначною.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Врахувавши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд вважає за необхідне призначити судове засідання для розгляду справи по суті.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.

Згідно із частиною четвертою ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно із частинами першою-третьою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд вважає необхідним клопотання відповідача про витребування доказів задовольнити частково. Предметом позову у даній справі є стягнення 14 599,49 грн. заборгованості за договором доручення обґрунтовуючи неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором доручення №1552 від 13.10.2020, що призвело до визнання ОСОБА_1 винуватим в порушенні митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України. Враховуючи викладене, з метою встановлення всіх обставин справи, оскільки зазначений у клопотанні доказ, а саме протокол про порушення митних правил №0174/11000/21 від 07.04.2021 є необхідними для повного та об`єктивного розгляду справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання позивача частково. В іншій частині судом відмовлено оскільки не стосується предмета спору.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 234, 235, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про розгляд справи №904/9632/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задовольнити.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов`язковою.

3. Клопотання відповідача про витребування доказів задовольнити частково.

Витребувати у Фізичної особи-підприємця Савелової Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повну копію протоколу про порушення митних правил № 0174/11000/21 від 07.04.2001 (копію всіх сторінок протоколу).

В решті клопотання про витребування доказів відмовити.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Савелову Оксану Володимирівну ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) надати витребувані докази до Господарського суду Дніпропетровської області у строк до 14.03.2022.

4. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 14.03.2022 о 15:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.

5. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

Відповідачу:

- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);

Позивачу:

- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України).

6. Роз`яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

8. Роз`яснити учасникам судового процесу наступне.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання -15.02.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Е.М. Бондарєв