Рішення № 103273678, 15.02.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5550/21

Провадження № 2/345/129/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2022 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.,

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса №2160 від 21.01.2021 таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича №2160 від 21.01.2021 про стягнення з нього на користь відповідача ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у сумі 11036,07 грн. згідно кредитного договору №61-04-08-2 від 04.01.2008, укладеного первісно між ПАТ «Банк Київська Русь», а в подальшому відступлено право вимоги за договором факторингу №18102020-ФК від 18.10.2020 ТОВ «Фінпром Маркет», таким, що не підлягає виконанню. Вирішити питання про стягнення судових витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 03 грудня 2021 року ним під час огляду зведеного виконавчого провадження в Калуському ВДВС був виявлений виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Остапенко Є.М. від 21.01.2021 року. Стягувачем по вказаному виконавчому провадженні є ТОВ «Фінпром маркет». При ознайомленні з виконавчим написом стало відомо, що з позивача на користь «Фінпром маркет» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 11036,07 грн. за основним зобов`язанням. Сума боргу, яку нотаріус вважав безспірною, позивачем не визнається та зазначає, що Кредитний договір між ним та первісним кредитором був укладений 04.01.2008 року і як наслідок пройшов термін позовної давності, боржнику не направлялося жодної письмової вимоги про оплату боргу. Тому приватний нотаріус не мав правових підстав для встановлення безспірності, оскільки є встановлена законом процедура встановлення такої безспірності, тому при вчиненні вказаного виконавчого напису не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та не взяв до уваги, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 були скасовані зміни до Переліку в частині можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою. Враховуючи зазначене, вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства України, а саме норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Тому, на підставі викладеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2160 від 21.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та стягнути із відповідача судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної з додатками відповідачу та третій особі було надіслано 20.12.2021 (а.с.18).

20.01.2022 року представник відповідача ТОВ «Фінпром маркет» Р.І.Яворський подав відзив, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти задоволення.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2021 старшим державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кажук І.І. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65362426, якою розпочате примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 21.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем і зареєстрованим в реєстрі за №2160, яким з позивача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром маркет» стягнуті кошти.

Оскаржуваним виконавчим написом запропоновано стягнути з позивача на користь відповідача за період з 08.08.2018 по 21.01.2021 - 11036,07 грн., які складаються з 10 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 986,07 грн. заборгованості по відсотках і 50,00 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону).

Цим актом є, зокрема, «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерстваюстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до пункту 19 ст.34Закону України «Пронотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів України №662від 26листопада 2014року «Провнесення змін до перелікудокументів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов"язання боржником.

Тому, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку спосіб шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч.1 ст.142 ЦПК України , у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн., що стверджується квитанцією №0.0.2366195974.1 від 05.12.2021 (а.с.9).

Враховуючи, що представник відповідача визнав позов та заявив клопотання у порядку ст. 142 ЦПК , тому є підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме в сумі 454,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 454,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» та керуючись ст.ст. 141,142, 259,263-265,280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса №2160 від 21.01.2021 таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 21 січня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, зареєстрований в реєстрі за №2160, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 11 036,07 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Повернути з рахунку отримувача коштів - Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківської області з державного бюджету позивачу ОСОБА_1 - 50% сплаченого судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок згідно квитанції №0.0.2366195974.1 від 05.12.2021 в АТ КБ «ПриватБанк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: