Ухвала суду № 103272919, 14.02.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/170/22

провадження № 2-cз/175/2/22

УХВАЛА

14 лютого 2022 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 , адвоката – Мазур Юрія Володимировича про повернення сплаченого судового збору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилася цивільна справа 175/170/22 (провадження №2/175/49/22) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Альянс», Приватного виконавця Ванжа О.В., ДП «Прозорро.Продажі», про визнання права власності та скасування арешту з майна.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мазур Ю.В. 01 лютого 2022 року звернувся до суду із заявою про відкликання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 позовну заяву та заяву про забезпечення позову повернуто позивачеві.

08 лютого 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мазур Ю.В. звернувся до суду із заявою про повернення суми сплаченого судового збору про подачі позовної заяви та заяви про забезпечення позову, у зв`язку з поверненням позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши матеріали справи та заяву, вважаю можливим повернути позивачу сплачений ним судовий збір, оскільки судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2993,00 гривень та судовий збір у розмірі 2648,84 гривень, сплачено судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову в розмірі 496,20 гривень, що підтверджується матеріалами справи, також встановлено, що ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2022 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, було повернуто позовну заяву, що є підставою для повернення сплаченої суми судового збору, а тому заява ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Таким чином, оскільки позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто, тому суд вважає за необхідно повернути кошти на оплату судового збору, що відповідає положенням п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 133, ч. 2 ст. 261 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,–

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката – Мазур Юрія Володимировича про повернення сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , з Державного бюджету України судовий збір у розмірі: 2 993,00 гривень, який сплачено квитанцією від 19 січня 2022 року, 2648,84 гривень, який сплачено квитанцією №6898-1332-3769-0933 від 27.01.2022 року та судовий збір сплачений при подачі заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 гривень, який сплачено квитанцією №9768-5262-9331-0699 від 27.01.2022 року

Ухвала набрала законної сили 14 лютого 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Васюченко