
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
Справа №377/809/21
Провадження №2/377/65/22
15 лютого 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Носенко І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У С Т А Н О В И В:
17 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», просить визнати виконавчий напис, вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за № 13 246, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 24 434,02 гривень, таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65773991 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в розмірі 24 434,02 гривень, на підставі виконавчого напису № 13246, виданого 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В.. У виконавчому написі, вчиненому приватним нотаріусом Грисюк О.В. від 17.05.2021 року за № 13246 зазначено, що стягнення заборгованості з позивача було здійснено за кредитним договором 700210512 від 30.09.2019 року, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником всіх прав обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 70 від 17 березня 2020 року є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником всіх прав обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр вимог № 4 від 09 квітня 2021 року є ТОВ «ФК «Онлайн-Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696. Строк платежу за кредитним договором 700210512 від 30.09.2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 23 234,02 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 998,54 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12 735,48 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 500,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1200,00 гривень, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість боржника становить 24 434,02 гривень. Виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною. Відповідно до пункту 1.1., 1.2. договору № 700210512 від 30.09.2019 року сума кредиту становить 6 500 гривень, отже взагалі незрозуміло на якій підставі у виконавчому написі зазначена сума заборгованості за тілом складає 6 998,54 гривень. Відповідно до пунктів 1.3., 1.4., 1.5., 1.6. договору кредит надається строком на 15 днів, тобто з 30.05.2019 року по 15.10.2019 року. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,58 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного п. 1.3. цього договору. З урахуванням положень 1.4. договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 576,70 відсотків річних. У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 09.04.2021 року по 07.05.2021 року, тобто за 28 днів та нарахована прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12 735,48 гривень. Однак, сума заборгованості по відсоткам у відповідності до п. 1.3.,1.4., 1.5., 4.2. договору за 28 днів складає суму у розмірі 3 094 гривні, виходячи з розрахунку 6 500 грн. х 1,70 % = 110,50 гривень відсотків в день; 110,50 грн. х 28 днів = 3 094 гривень. Отже, взагалі незрозуміло, яким чином відповідач нарахував за 28 днів заборгованість по несплаченим відсоткам у розмірі 12 735,48 гривень. Нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису не був наданий оригінал нотаріально посвідченого договору, оскільки кредитний договір № 700210512 від 30.09.2019 року не було посвідчено нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, про що зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).
Ухвалою судді від 22 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на 20 січня 2022 року.
Ухвалою суду від 20 січня 2022 року було відкладено судовий розгляд справи на 15 лютого 2022 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
В призначене судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, в порядку передбаченому ст. ст. 128-130 ЦПК України. До позовної заяви додано клопотання позивача, в якому він просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в призначене судове засідання повторно без повідомлення причин не направив свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяву про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, відповідач не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в порядку, передбаченому ст. ст. 128-130 ЦПК України, за адресою, вказаною в позовній заяві, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 15 лютого 2022 року суд ухвалив заочне рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено з матеріалів справи, що 30 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений договір № 700210512, відповідно до п. 1.1. якого, за цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6 500 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.4. цього договору.
Пунктом 1.2.-1.3. договору визначено, що строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 15 днів. Кредит надається строком на 15 днів.
В пунктах 1.4.-1.6. кредитного договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,58 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору. З урахуванням положень п. 1.4. договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 576,70 відсотків річних. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 3.3. договору у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до повного погашення заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 4.2. договору сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3. договору, або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4. цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою, визначеною п. 1.4.-1.5. договору, скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 відсотків за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту.
Пунктом 4.4. договору визначено, що сторони погоджуються що проценти, нараховані згідно п. 4.2. та п. 4.3. договору після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 1 Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до Договору № 700210512 від 30.09.2019 року, термін платежу - 15.10.2019 року; сума кредиту - 6 500 гривень; нарахований процент - 1 540 гривень 50 копійок; до сплати (разом) - 8 040 гривень 50 копійок.
В пункті 2 Графіку розрахунків, зазначено, що сукупна вартість кредиту складає 123,70 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 8 040 гривень 50 копійок (у грошовому вираженні) та включає в себе: проценти за користування кредитом у розмірі 23,70 % від суми кредиту (у процентному вираженні) або 1 540 гривень 50 копійок; суму кредиту у розмірі 6 500,00 гривень ( у грошовому вираженні).
Згідно з виконавчим написом, зареєстрованим в реєстрі за № 13246, вчиненим 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, стягнуто з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , який є боржником за кредитним договором 700210512 від 30 вересня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 70 від 17 березня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 року, реєстр прав вимоги № 4 від 09 квітня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, заборгованість за кредитним договором 700210512 від 30 вересня 2019 року. Строк платежу за кредитним договором 700210512 від 30 вересня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 23 234,02 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 998,54 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 12 735,48 гривень; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 3 500,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1200,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 24 434,02 гривень. Дата набрання виконавчим написом законної сили - 17 травня 2021 року.
11 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київської області Голяченком Іваном Павловичем на підставі вказаного виконавчого напису було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 65773991.
Вирішуючи спір згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
За змістом ч. 2 вказаної статті якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, з ОСОБА_1 за період з 09 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року стягнуто, зокрема, прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 6 998,54 гривень.
Відповідно до пункту 1.1. договору № 700210512 від 30 вересня 2019 року, за цим договором Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 6 500 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього договору.
В пунктах 1, 2 Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до Договору № 700210512 від 30.09.2019 року, сума кредиту становить 6 500 гривень.
Таким чином, зазначена в оспорюваному виконавчому написі нотаріуса заборгованість по сумі кредиту не відповідає сумі кредиту, зазначеній у пункті 1.1. договору № 700210512 від 30 вересня 2019 року, укладеного між позивачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та пунктах 1, 2 Графіку розрахунків, що є Додатком № 1 до Договору № 700210512 від 30.09.2019 року.
Крім того, у виконавчому написі зазначено, що з позивача стягнуто за період з 09 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року, зокрема, строкову заборгованість за штрафами і пенями у розмірі 3 500,00 гривень.
Проте, слід зазначити, що умовами договору № 700210512 від 30 вересня 2019 року, укладеного між позивачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», не передбачена відповідальність позичальника за порушення своїх зобов`язань у виді штрафів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що сума заборгованості - 23 234,02 гривень, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, є спірною.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем суду не надані документи, які б свідчили про відступлення прав вимоги відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 700210512 від 30.09.2019 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ..
Також суд враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у виконавчому написі від 17 травня 2021 року № 13246 послалася на пункт постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, який є не чинним.
В той же час підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, то кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Установлені обставини свідчать, що серед документів, наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Кредитний договір № 700210512 від 30.09.2019 року, укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , не посвідчений нотаріально, тому не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований в реєстрі за № 13246 від 17.05.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 23 234, 02 гривень та за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 200,00 гривень, всього на суму 24 434,02 гривень, слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної в сумі 908 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-281ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни, вчинений 17 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 13246, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 700210512 від 30.09.2019 року у розмірі 23 234,02 гривень та за вчинення виконавчого напису 1 200,00 гривень, всього на суму 24 434,02 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Хоткевича Гната, будинок 12, офіс 177.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вулиця Соборна, 10-Г, офіс 204.
Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3.
Повне заочне рішення суду складено 15 лютого 2022 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька
Судове рішення № 103270868, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 15.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 377/809/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: