Рішення № 103270861, 15.02.2022, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/793/21

Провадження №2/377/58/22

15 лютого 2022 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Носенко І.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, -

У С Т А Н О В И В :

15 грудня 2021 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 листопада 2021 року в розмірі 37 846 гривень 45 копійок; інфляційні втрати в розмірі 3 367,33 гривень; три % річних в розмірі 1 561,94 гривень, а також судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270 гривень.

Позов обґрунтовується тим, що КП «УЖКГ» з 01.11.2014 року відповідно до п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції від 10.04.2014 року, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, як теплопостачальна організація, є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання. Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії № 1515 (№ 500119), виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на підставі рішення від 18.10.2010 і переоформленої рішенням від 03.11.2015 № 2700. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання позивачем здійснюються на підставі договору, який був розроблений відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 21 Закону України № 1875-IV на основі типового договору на комунальні послуги. Позивач здійснює постійну діяльність з укладання договорів в письмовому вигляді на першу вимогу споживача. Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідно до п. 7 ст. 26 Закону України № 1875-IV договір, зокрема, на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання з фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, є договором приєднання. Квартира АДРЕСА_3 забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, такі послуги в зазначеному будинку позивачем надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідач від зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилав. Таким чином, об`єкт забезпечується діями позивача відповідними послугами, власники будинку є їх споживачами. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено необхідність договірного оформлення відносин у сфері житлово-комунальних послуг між виконавцем та споживачем послуг. У п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. 25.07.2017 року між ОСОБА_1 та позивачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води № 2149. За предметом даного договору, виконавець (позивач) зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. За умовами вказаного договору (пункт 9 Розділу «Оплата спожитих послуг») розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. За пунктом 1 Розділу «Споживач зобов`язаний» договору № 2149 - оплачувати послуги в установлений договором строк. Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, пункту 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води № 2149 від 25.07.2017 року відповідач повинен виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. З аналізу платежів за надані послуги за адресою: АДРЕСА_3 за надані послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання вбачається, що до лютого 2015 року заборгованості не було. З лютого 2015 року у зв`язку з неповнотою і нерегулярністю виконання споживачами обов`язку по сплаті наданих послуг почала накопичуватися заборгованість, яка станом на 01.11.2021 року склала 37 846 гривень 45 копійок. Дана обставина є свідченням неналежного виконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання. Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2149 від 25.07.2017 року, між позивачем та відповідачем - споживачем та власником житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , існує чинний договір про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води. На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та у зв`язку з несплатою протягом тривалого періоду суми заборгованості за комунальні послуги відповідачем, позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат та три проценти річних. В зв`язку з тим, що відповідачем зобов`язання порушується, то у позивача виникло право вимоги і право на судовий захист у вигляді звернення до суду з позовною заявою про примусове стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих позивачем послуг.

Ухвалою судді від 29 грудня 2021 року, після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 25 січня 2022 року( а.с. 66 - 67).

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року судовий розгляд справи було відкладено на 15 лютого 2022 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України( а.с.74-75).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надійшло клопотання від представника позивача за довіреністю Пильник Д.О., в якому вона просила розглядати справу без присутності представника позивача, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідач до суду не направив. Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України заяви про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву, в зв`язку з неможливістю вчинення цієї процесуальної дії у визначений строк, зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, ОСОБА_1 не надав. Клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла.

За наявності умов, передбачених ст. ст. 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 15 лютого 2022 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 17 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Хусалімовою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3423, і витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8715400, виданого 21.10.2005 року Комунальним підприємством АРБ Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації, копії яких долучені до матеріалів справи, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності з часткою власності 1/1 ОСОБА_1 , що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2021 року за № 286649223 (а. с. 6-7, 14).

Відповідно до п. 10 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 року у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , є споживачем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання з особовим рахунком № НОМЕР_1 .

За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014 року, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 1574-49-VІ від 03.10.2014 року, як теплопостачальна організація, з 1 листопада 2014 року є виконавцем послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 45).

Відповідно до п. 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради 20.08.2020 року № 1942-71-VІІ, підприємство створене з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (а. с. 28-33).

Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ № 500119, виданої 01.12.2010 року Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 року № 2700, переоформлена на безстрокову (а. с. 25-27).

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, який введений в дію з 01 травня 2019 року, та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875- ІV, чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як зазначено у п. 7 статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933).

Виходячи із змісту пункту 7 статті 26 Закону № 1875- ІV, вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Як зазначено у п. 7 статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. № 933). До позовної заяви позивачем додано договір приєднання (оферта) про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який розроблено на підставі типового договору і розміщено на офіційному сайті КП «УЖКГ» http://www.ugkh-slavutich.org.ua/index.php/golovna/dogovir-priednannya ( а. с. 54-57).

Виходячи із змісту пункту 7 статті 26 Закону № 1875- ІV, вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, який набрав чинності, та введений в дію з 01.05.2019 року, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За змістом частини першої статті 13 Закону № 2189-VІІІ договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 2189-VІІІ договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону № 2189-VІІІ З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Відповідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону№ 2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та часткової сплати за надані послуги відповідач з 01 листопада 2014 року приєднався до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким КП «УЖКГ» зобов`язалося своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договорами.

25 липня 2017 року між ОСОБА_1 та КП «УЖКГ» був укладений письмовий договір № 2149 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, відповідно до п. 1 якого, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. (а. с. 8-9).

Згідно з п. п. 1 п. 17 договору № 2149 споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати послуги в установлений договором строк.

Як зазначено у п. 9 вказаного договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 31 вказаного договору визначено, що цей договір укладається на 1 рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач від зазначених послуг не відмовлявся, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання в періоди їх надання не надсилав.

Послуги із забезпечення тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою місця проживання відповідача надавалися КП «УЖКГ», позивачем у справі, згідно з Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV в редакції, чинній на час виникнення заборгованості, передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За змістом частини першої статті 14 вказаного Закону, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VІІІ До житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП № 432 від 23.04.2014 року, № 146 від 17.10.2014 року, № 650 від 03.03.2015 року, № 1171 від 31.03.2015 року, № 1025 від 09.06.2016 року (постанова про внесення змін № 1101 від 09.06.2016 року), а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017 року та № 739 від 08.12.2017 року ( а. с. 36-44, 46-53).

Пунктом 5 частини 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV на споживача покладено, зокрема, обов`язок оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок сплачувати надані житлово комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VІІІ, а також пунктом 17 договору № 2149, укладеного 25.07.2017 року між ОСОБА_1 та КП «УЖКГ».

Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з цього, відповідач повинен був виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у пункті 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, в період з лютого 2015 року по липень 2017 року, тобто до укладення договору № 2149 від 25 липня 2017 року, оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Після укладення договору № 2149 відповідач повинен був виконувати обов`язок по оплаті наданих протягом кожного місяця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, про що зазначено у п. 9 договору № 2149.

Згідно з копією особового рахунку № НОМЕР_1 від 23 листопада 2021 року, заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за період з 23.02.2015 року по 01.11. 2021 року становить 37 846 гривень 45 копійок, розмір якої відповідачем не спростований( а.с. 10-12).

Відповідно до довідки КП «УЖКГ» № 01.08/2206 від 29.12.2021 року за період з 01 листопада 2021 року по 07 грудня 2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 на рахунок КП «УЖКГ» не надходило жодних оплат за надані житлово-комунальні послуги.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 23 лютого 2015 року по 31 жовтня 2021 року, що становить 37846,45 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, закріплені в пункті 10 частини третьої статті 20 № 1875-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та в пункті 10 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ (який введений в дію з 01.05.2019) правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника також покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15.

Суд, перевіривши розрахунок наданий позивачем, дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат відповідача за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року (включно) складає 3 367,33 гривень, розмір трьох відсотків річних за період з 21 січня 2019 року по 07 грудня 2021 року складає 1 561,94 гривень. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований ( а. с. 15-24).

В даному випадку, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за надані житлово - комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджений матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, а також інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 37 846 гривень 45 копійок, яка виникла за період з 23.02.2015 року по 31.10.2021 року; інфляційні втрати та три відсотки річних за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 4 929 гривень 27 копійок, всього на загальну суму 42 775 гривень 72 копійки.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до платіжного доручення № 1359 від 12.10.2021 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 270 гривень (а. с. 1). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України ( а. с. 2).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2270 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2270 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі в сумі 37 846 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок шість) гривень 45 (сорок п`ять) копійок, інфляційні втрати в сумі 3 367 (три тисячі триста шістдесят сім) гривень 33 (тридцять три) копійки та три відсотки річних в сумі 1 561 (одна тисяча п`ятсот шістдесят одна) гривня 94 (дев`яносто чотири) копійки, всього на загальну суму 42 775 (сорок дві тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок 8.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повне заочне рішення суду складено 15 лютого 2022 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька