Рішення № 103268773, 15.02.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4642/21

Провадження № 2/484/201/22 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання – Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Цехотської Тетяни Володимирівни, до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Державного казначейства України; третя особа - поліцейський ВРПП Первомайського РВП у Миколаївській області старший сержант поліції Головань Микола Павлович про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області, Державної казначейської служби України в Миколаївській області, Державного казначейства України; третя особа - поліцейський ВРПП Первомайського РВП у Миколаївській області старший сержант поліції Головань М.П. про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням службової особи органу державної влади Головного управління Національної поліції у Миколаївській області в сумі 50000,00 грн.

Просив стягнути з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача вищевказану суму грошей в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої незаконним рішенням службової особи органу державної влади Головного управління національної поліції у Миколаївській області.

З обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що 13.05.2021 року відносно ОСОБА_1 поліцейським ВРПП Первомайського РВП старшим сержантом Головань М.П. була винесена постанова серії БАБ № 077853, якою його було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 6 ст. 121 КупАП. внаслідок чого рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.09.2021 року у справі № 428/1886/21 дану постанову скасовано, а провадження по справі закрито.

З моменту складення постанови в справі про адміністративне правопорушення та судової тяганини, позивач перебував у стресовому стані, а саме: був змушений звернутись за допомогою адвоката для захисту своїх прав у судовому порядку за незаконність дій працівника патрульної поліції. Бездоказове ствердження співробітником поліції про вчинення позивачем адміністративного правопорушення завдали йому душевних переживань і розпачу, через це він став дратівливим, не міг спати в ночі через те, що у нього підвищувався тиск. Йому була спричинена моральна шкода в результаті довготривалої дії фізіологічних та психологічних стресів, емоційно-негативних хвилювань, які порушили його моральне благополуччя, що як наслідок погіршило його стан здоров`я.

Таким чином, дії співробітника поліції, вважає, були свідомо направлені на фальсифікацію відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення, направлені на притягнення позивача до адміністративної відповідальності характеризується прямим умислом. Отже, співробітник поліції усвідомлював негативний характер своїх дій та передбачав настання шкідливих наслідків особисто для позивача. У результаті таких дій позивач вимушений був коригувати свої плани на майбутнє, нормальне та розмірене життя вже було не можливе, адже не зі свого бажання він мав через представника у суді відстоювати свої права.

У зв`язку з незаконними діями працівників поліції позивачу було завдано моральної шкоди, яка у свою чергу виражається у приниженні його честі, гідності, престижу та ділової репутації, моральних стражданнях у зв`язку з погіршенням здоров`я, у зв`язку з порушенням права власності на отримання доходу - заробітної плати, у порушенні нормальних життєвих зв`язків не неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, оскільки згідно постанови від 16.06.2021 року Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було накладено арешт на його рахунки у зв`язку з чим він був позбавлений права отримувати заробітну плату протягом чотирьох місяців, яка нараховується йому на особистий рахунок підприємством ТОВ «Транском ВА» м. Первомайськ Миколаївської області де позивач працює водієм, які в свою чергу необхідні для життєвих потреб йому та його сім`ї та на його лікування оскільки у позивача є хронічне захворювання.

Оскільки, позивач є єдиним працюючим та тим хто забезпечує сім`ю - дружину та двох неповнолітніх дітей, він був змушений позичати кошти на життєві потреби та на ліки, накладений на рахунки арешт, що у свою чергу є приниженням честі, гідності, моральними переживаннями у зв`язку з погіршенням здоров`я.

Вважає, що йому незаконними діями працівника поліції завдано моральної шкоди та згідно з п. 2, п.4 ст. 23 Цивільного кодексу України, він має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення його прав, яка полягає:

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Все вищевикладене спонукало позивача звернутись до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився. Від його представника надійшла заява з проханням слухати справу у її відсутність. Позов підтримала та просила задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання також не з`явились.

Від представників Головного управління Національної поліції у Миколаївській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області надійшли відзиви в яких відповідачі просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на недоведеність позивачем факту спричинення йому моральної шкоди діями працівників поліції при притягненні позивача до адміністративної відповідальності.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області наголошував на тому що вважає управління неналежним відповідачем у даній справі, через те, що наділення органів Казначейства повноваженнями щодо виконання рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України, не вказує на обов`язок останніх нести юридичну відповідальність за діяння держави та створених нею органів.

Вважає, що закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до якої до особи було застосовано незаконне накладення штрафу, не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Представник Головного управління Національної поліції у Миколаївській області зокрема зазначив, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірність дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, які має довести Позивач. Однак, будь яким судовим рішенням не встановлено неправомірність дій працівника поліції щодо складання постанови. Позивач не довів та не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження пояснень про заподіяння йому працівниками поліції моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити через його необґрунтованість з наступних причин.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.05.2021 року відносно позивача ОСОБА_1 поліцейським ВРПП Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області старшим сержантом Головань М.П. була винесена постанова серії БАБ № 077853, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Позивач не погодився з даною постановою та оскаржив її в судовому порядку.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.09.2021 року у справі № 428/1886/21 дану постанову скасовано, а провадження по справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що з наданого суду відповідачем, ГУНП України в Миколаївській області, відео вбачається, що у автомобіля позивача не освітлюється держаний номерний знак при цьому, факт здійснення руху, зазначеним транспортним засобом на відео не зафіксовано, на відео видно як позивач намагається полагодити освітлення державного номерного знаку з метою усунення технічної несправністі.

У зв`язку з викладеним суд вважав недоведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому скасував постанову поліцейського.

Статтею 56 Конституції Україникожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомоюстатті 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності зазавдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели допорушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п`ята, шостастатті 4 ЗаконуУкраїни «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чивідповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чибездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК Українивизначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що внаслідок скасування постанови про притягнення його до відповідальність за порушення Правил дорожнього руху та закриття провадження у даній адміністративній справі, а також в наслідок дій працівників ГУНП України в Миколаївській області, йому завдано моральної шкоди. До позовної заяви не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю чи інших втрат немайнового характеру саме з боку працівників патрульної поліції.

Сам про собі факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди.

Більше того, навіть якщо припустити факт завдання позивачу моральної шкоди внаслідок притягнення до адміністративної відповідальності, скасування постанови про таке притягнення із закриттям адміністративної справи саме по собі є відновленням порушених прав та свобод і повинно сприйматися як відкодування завдвної моральної шкоди (є достатньою сатисфакцією для незаконно притягнутої до відповідальності особи).

Отже слід відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 40108735), Державної казначейської служби України в Миколаївській області (пр-т Центральний, 141-В, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 37992030), Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37567646); третя особа - поліцейський ВРПП Первомайського РВП у Миколаївській області старший сержант поліції Головань Микола Павлович (вул. Грушевського, 29, м. Первомайськ, Миколаївська обл.) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням службової особи органу державної влади Головного управління Національної поліції у Миколаївській області в сумі 50000,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата виготовлення повного тексту рішення суду - 11.02.2022 р.

Суддя: