Рішення № 103268711, 15.02.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8882/21

Провадження № 2/489/1030/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Сухно А.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 ММР Драбинюк Н.П.,

представника відповідача Управління освіти ММР Чабаненко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради, Управління освіти Миколаївської міської ради про визнання незаконним відсторонення від роботи, скасування наказу, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату,

встановив:

У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним відсторонення його від роботи та скасувати наказ про відсторонення його від роботи від 05.11.2021 № 135-к; зобов`язати Управління освіти ММР виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працює на посаді вчителя фізики в Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 ММР. 05.11.2021 його було повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. У даному повідомленні було зазначено, що в строк до 08.11.2021 року необхідно надати документ на підтвердження профілактичного щеплення або довідку про протипоказання. В іншому разі його буде відсторонено від роботи. При цьому, того ж дня, 05.11.2021, Миколаївською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 було видано наказ № 135-к, яким позивача відсторонено від роботи в зв`язку з відсутністю щеплення проти COVID-19 з 08.11.2021. Вважає, що такі дії відповідача є незаконними, суперечать вимогам формальної логіки (оскільки його було відсторонено від роботи до сплину наданого у попередженні строку), порушують його право на працю, тому просить суд скасувати наказ про відсторонення та виплатити йому заробітну плату

Відповідачі Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня № 30 Миколаївської міської ради та Управління освіти Миколаївської міської ради надали до суду відзиви на позовну заяву, в яких у задоволенні позову просять відмовити. Вказують на те, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», встановлено, що на час карантину обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, зокрема, працівники закладів вищої, післядипломної, фахової перед вищої, професійної, загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності. Особи, які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань, мають бути відсторонені від роботи. Більше того, у відповідності до положень Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 на керівників підприємств покладається обов`язок відсторонення від роботи осіб, обов`язковість профілактичних щеплень яких встановлена Переліком. Крім того відповідачі зазначають, що відсторонення від роботи не є звільненням,тому у роботодавця відсутній обов`язок збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення.

Також відповідачі посилались на те, що школою було дотримано процедуру відсторонення позивача від роботи, а саме:

05.11.2021 вручене ОСОБА_1 повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення;

05.11.2021 було складено акт про відмовлення позивача від щеплення;

05.11.2021 видано наказ № 135-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

За вказаних обставин відповідачі вважають, що роботодавець правомірно прийняв рішення про відсторонення позивача від роботи з 08.11.2021.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні 15.02.2022 позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов.

Представник відповідача Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня № 30 ММР та Управління освіти ММР в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзивах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює на посаді вчителя фізики в Миколаївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради.

Згідно довідки Управління освіти ММР від 08.02.2022 за вих. № 134 середній заробіток ОСОБА_1 становить 11192,73 грн.

05.11.2021 директором Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня № 30 ММР було складено та вручено ОСОБА_1 , вчителю фізики, Повідомлення «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19», згідно якого останнього було повідомлено, що в разі, якщо до 08 листопада 2021 року він не надасть одного із перелічених документів (що підтверджують повний курс вакцинації або однієї дози вакцини; міжнародний або внутрішній сертифікат про вакцинацію; довідку про абсолютні протипоказання до щеплення), його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної платина підставі ст. 46 КЗпП України та статті 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб». Проінформовано також, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для призначення пенсії та оплати тимчасової непрацездатності.

05.11.2021 комісією у складі директора МЗОШ № 30 Драбинюк Н.П., ЗДНВР ОСОБА_4 , секретаря Цюпи К.О., складено Акт про відмову від щеплення проти COVID-19 вчителя фізики та астрономії ОСОБА_1 , згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 не має наміру надати сертифікат про щеплення і не планує робити щеплення.

05.11.2021 Миколаївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 30 ММР видано Наказ № 135-к від 05.11.2021 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », відповідно до якого ОСОБА_1 , вчителя фізики, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 до усунення причин, що зумовили відсторонення. При цьому, підставою відсторонення визначено те, що ОСОБА_1 станом на 08.11.2021 відмовляється або ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, не надав медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, який виданий закладом охорони здоров`я.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права.

Трудові відносини в Україні врегульовані КЗпП України.

Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Як визначено в ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 10 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Крім того, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153, відповідно до ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п.8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Сам наказ МОЗ України від 04.10.2021 №2153 не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а лише затверджує «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням». У пункті 6 вказаного переліку зазначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 належать підприємства, установи та організації, включені до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, згідно якого Одеська залізниця є таким підприємством.

При цьому, обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначено відповідним Переліком, який підписаний Генеральним директором Директорату громадського здоров`я та профілактики захворюваності І.Руденко і який відповідно не уповноважений визначати окремі професії, виробництва та організації, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Тобто, фактично обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Отже, фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими, не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який входить до переліку, затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входять повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

Відповідно до п. 4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, яке затверджене Наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 №595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 №551) щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами, згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені, а відтак посилання та обґрунтування відповідачем необхідності наявності доказів щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, є незаконним.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі – Закон № 4004) підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 4004 обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Враховуючи відсутність в оспорюваному наказі посилання, як на підставу його винесення - подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивача від роботи, він є безпідставним, та підлягає скасуванню. Крім того, вказана норма права передбачає таку можливість щодо осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. В той же час МОЗ України не затверджувало на даний час переліку інфекцій, ухилення щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи.

Окрім всього вищезазначеного, судом встановлено, що про необхідність обов`язкової вакцинації позивача було повідомлено 05.11.2021. Згідно цього повідомлення строк на надання доказів про вакцинацію або довідки про протипоказання до вакцинації ОСОБА_1 було надано до 08.11.2021. Проте без дотримання вказаного строку, того ж дня 05.11.2021, всупереч змісту власного повідомлення (попередження), роботодавцем було видано наказ про відсторонення позивача від роботи з 08.11.2021.

Отже, роботодавцем не урахований час, необхідний робітнику для проходження медичного огляду напередодні щеплення, консультації сімейного лікаря, за необхідності медичного обстеження, та виконання безпосередньо самого щеплення.

Таким чином, судом встановлено, що на момент відсторонення позивача відповідачем Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 30 ММР не установив факту відмови позивача від проходження від щеплення або факту ухилення позивача від проходження такого щеплення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2021 № 135-к про відсторонення від роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В тексті повідомлення від 05.11.2021 МЗОШ № 30 зазначає про те, що 27.10.2021 ОСОБА_1 був ознайомлений з Наказом МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153 та Постановою КМУ від 09.12.2020 № 1236. Проте будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини до матеріалів справи долучено не було хоча суд неодноразово роз`яснював відповідачам право подачі клопотання про доручення відповідних доказів. Позивач вказаний факт заперечує.

Бухгалтерський облік та звітність МЗОШ № 30 здійснюється централізованою бухгалтерією при управлінні освіти Миколаївської міської ради, зокрема й в частині нарахування та виплати заробітної плати її працівникам.

Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, суд виходить вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню частково.

В ч. 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом встановлено, що в період з 08.11.2021 - дня відсторонення від роботи позивача, йому було призупинено виплату заробітної плати, що сторонами не заперечується.

Оскільки судом встановлено, що в порушення вимог ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав та із порушенням встановленої процедури відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд вважає, що вимога позивача в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачу середню заробітну плату також підлягає задоволенню частково з урахуванням нижченаведених висновків.

Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи. При цьому, підстав для стягнення середнього заробітку при відстороненні працівника від роботи норми ст. 235 КЗпП України не містять.

Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу від 05.11.2021 про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, тому в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права суд вважає саме зобов`язання відповідача Управління освіти Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку з моменту відсторонення (08.11.2021) по день фактичного допущення до роботи.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним наказу, зобов`язання відповідача виплатити йому невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають частковому задоволенню з підстав, наведених в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути 908,00 грн. сплаченого ним судового збору при зверненні до суду, по 454,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354, 430 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради, Управління освіти Миколаївської міської ради про визнання незаконним відсторонення від роботи, скасування наказу, зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради від 05.11.2021 № 135-к про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління освіти Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, з 08.11.2021 по день фактичного допущення до роботи.

Стягнути з Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Стягнути з Управління освіти Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення в частині скасування наказу та присудження виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 30 Миколаївської міської ради, місцезнаходження: вул. Квітнева, 50, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 24780089;

відповідач: Управління освіти Миколаївської міської ради, місцезнаходження: вул. Інженерна, 3, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02145010.

Повний текст рішення складено 15.02.2022.

Суддя Г.А. Микульшина