Рішення № 103268580, 10.02.2022, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3332/21

РІШЕННЯ

іменем України

"10" лютого 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судових засідань Кріпак Н.Г.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2021 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно їх малолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не створили належних житлово-побутових умов для проживання дітей (в будинку брудно, останній відключений від енергопостачання, відсутні продукти харчування, необхідні меблі, речі для проживання та виховання дітей, в тому числі першої необхідності), не займаються їх вихованням, не піклуються про стан здоров`я, тобто ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. 02 грудня 2020 року на підставі поданих відповідачами заяв малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були тимчасово влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Вознесенської міської ради, ОСОБА_7 – до КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня». Проте, відповідачі не виконали рекомендацій компетентних органів щодо покращення умов проживання та виховання дітей, неодноразово змінювали місце проживання. З часу влаштування дітей до комунальних закладів не підтримують жодних зв`язків з ними, в тому числі не спілкуються, не цікавляться їх долею, не надають будь-якої матеріальної допомоги.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив позбавити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьківських прав щодо їх малолітніх дітей.

Ухвалою суду від 15 вересня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 29 листопада 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Миколаївської області, вважала їх обґрунтованими, та такими, що відповідають інтересам дітей.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Судом, відповідно до ч.ч.7, 8 ст.128 ЦПК України, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації. Про причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши показання свідка ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.ст. 150, 155, 180 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч. 1 ст. 9 Конвенції).

У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.12-14).

Відповідачі є дієздатними та працездатними особами, але не працюють. Останні ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, а саме: не створили належних житлово-побутових умов для їх проживання, навчання та розвитку, не піклуються про стан їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не займаються вихованням.

Сім`я відповідачів знаходилася під соціальним супроводом, останнім надавалася допомога для вирішення соціально - економічних проблем. Проте, зазначені дії, в тому числі профілактична робота компетентних органів, що проводилася з ними, позитивних результатів не принесли.

Зазначене вбачається з досліджених судом матеріалів справи (а.с.15- 30, 37, 40-41, 42) та підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8

02 грудня 2020 року на підставі поданих відповідачами заяв малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були тимчасово влаштовані до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Вознесенської міської ради, ОСОБА_7 – до КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня». З 26 листопада 2021 року діти перебувають в КЗ «Первомайській центр соціально-психологічної реабілітації дітей».

З часу влаштування дітей до комунальних закладів відповідачі не цікавляться їх долею, не підтримують жодних зв`язків з ними, не надають будь-якої матеріальної допомоги. Постійно змінюючи місце проживання, належних житлово-побутових умов для їх проживання не створили.

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради наданий висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей, з огляду на те, що відповідачі не підтримують жодних зв`язків з дітьми, не піклуються про стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не надають будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, тобто ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно повідомлення в.о. директора КЗ «Первомайській центр соціально-психологічної реабілітації дітей» від 26 січня 2022 року, складеного за результатами опитування малолітніх дітей практичним психологом ОСОБА_9 , діти категорично не бажають повертатися до своїх батьків, проявляють тривожність та занепокоєння з огляду на негативні спогади про життя з відповідачами.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, підтвердивши їх доказами (фактичними даними) з дотриманням вимог ст.ст. 77, 78 ЦПК України.

Між тим, доказів щодо наявності поважних причин невиконання відповідачами батьківських обов`язків в минулому та докази, що свідчать про їх свідоме бажання виконувати ці обов`язки в майбутньому, зміни свого ставлення до дітей відповідачами не надано.

Таким чином, враховуючи наявні докази, встановлені в судовому засіданні обставини, враховуючи письмовий висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Миколаївської області щодо позитивного вирішення зазначеного питання, думку дітей, суд прийшов до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав щодо їх дітей, оскільки це буде відповідати інтересам останніх.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської областідо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Олександрівської селищної ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносно дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносно дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2022 року.

Суддя Л.В.Лузан