Рішення № 103268277, 11.02.2022, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2171/21

Провадження №2/148/162/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 06.02.2020 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання №526507803/060220 (надалі – Заява про приєднання) відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі Договір).

Пунктом 3.1 Розділу ІІІ Договору визначає умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг банку. Згідно з умовами цього Договору банк, у разі приєднання клієнта до договору, зобов`язується надати клієнту визначені Договором та обрані клієнтом послуги, а клієнт зобов`язується їх оплатити в розмірах та в порядку, передбачених Договором і Тарифами.

Згідно п.3.2 Розділу ІІІ Договору, цей договір є змішаним у розумінні ч.2 ст.628 ЦК України та містить в собі, зокрема елементи договору банківського рахунку, умови якого викладені в Розділі ХХ цього Договору та кредитного договору, умови якого викладені в розділі XXII цього договору. Згідно п.4.1 Розділу ІV Договору, договір вважається укладеним (акцептованим клієнтом в частині надання обраних клієнтом послуг) з моменту оформлення Заяви на приєднання до Договору за встановленою Банком формою, інших документів, надання яких необхідно за умови цього Договору, в тому числі документів і відомостей, необхідних для з`ясування особи Клієнта, суті діяльності та фінансового стану.

Згідно п. 4.2. Розділу ІV Договору, укладаючи цей договір клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, що передбачені Договором. Підписання Заяви на приєднання клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом Договору, в тому числі з додатками до Договору та Тарифами, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору, а також отримав примірник Договору.

Згідно п.18.1 Розділу ХVІІІ Договору, він набирає чинності з дня приєднання Клієнта до Договору та діє протягом невизначеного строку.

Уклавши заяву про приєднання, відповідач отримав доступ до кредитних програм АТ «Ощадбанк».

Відповідно до умов п.п. 3.1.-3.6. Заяви про приєднання відповідачу відкрито поточний рахунок №IBAN: НОМЕР_1 в гривні на умовах тарифного пакету «МІЙ КОМФОРТ» тарифів за користування платіжною карткою, а також надано платіжну карту «Моя карта» та та ПІН-конверт до неї.

06.02.2020 сторонами укладено Заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії відповідно до умов Договору, згідно якої відповідач погоджується на одержання та з умовами користування Кредитом відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та підтверджує укладення кредитного договору.

Згідно Заяви на встановлення кредитної лінії (блок 5) Клієнт просить надати йому кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відповідної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок НОМЕР_1 . Клієнт погоджується зі встановленням максимальних параметрів кредитування: максимальний розмір кредиту- 250000 грн.; строк кредитування – до дати закінчення строку платіжної карти, процента ставка встановлюється в розмірі 38% річних на користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитування кредитними коштами протягом Грейс-періоду.

Додатком № 5 "Паспорт споживчого кредиту" до Договору визначено, що строк кредитування складає 60 місяців.

Банк свої зобов`язання перед Відповідачем виконав повністю. Однак, відповідач умови договору не виконував, кошти в якості повернення кредиту не вносив.

Останнє зарахування сум коштів на картрахунок та погашення відсотків і кредиту відбулось в 22.02.2021.

Відповідачу надсилалась претензія від 05.08.2021 за № 101.20-11/1288 з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі, проте дана заборгованість не була погашена в повному обсязі.

Станом на 22.11.2021 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 14846, 66 грн., з яких: 12674,50 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 1584,97 грн. - проценти за користування кредитом; 352,01 – комісія; 193,76 - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 27,14 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 14,28 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені у справі судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2270 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.06.2020 між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), шляхом підписання Заяви заяву про приєднання №526507803/060220. За умовами даного договору банк зобов`язався відкрити клієнту рахунок за тарифним пакетом «Мій комфорт» поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні України. Банк надає клієнту платіжну картку типу «MasterCard Debit World PayPass» «Моя картка». (а.с.78).

Того ж дня між сторонами підписана Заява на встановлення відновлювальної кредитної лінії (а.с.79). За умовами заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) клієнту надано кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відповідної кредитної лінії (Кредиту) на картковий рахунок НОМЕР_1 зі встановленням максимальних параметрів кредитування: максимальний розмір кредиту – 250000 грн., строк кредитування – до дати закінчення строку платіжної карти, процента ставка встановлюється в розмірі 38% річних на користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду. 0,001 % річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Процентна ставка за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку 60 % річних. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно згідно умов Договору.

Отже, позивач свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачу кредит. Останній своїх зобовязань щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, що призвело до виникнення в нього перед банком заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 22.11.2021 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 14846, 66 грн., з яких: 12674,50 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 1584,97 грн. - проценти за користування кредитом; 352,01 – комісія; 193,76 - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 27,14 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 14,28 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (а.с. 81).

Копіями виписок по картковому рахунку відповідача підтверджується користування ним кредитними коштами, останнє зарахування сум коштів на картрахунок та погашення відсотків і кредиту відбулось 22.02.2021 (а.с. 82, 83).

На адресу відповідача позивачем направлялася вимога № 101.20-11/1288 від 05.08.2021 з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с.80).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526, 527, ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦПК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, де зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановленихст. 625 ЦК України.

За змістом норми ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Більше того, Верховний Суд України у постанові від 26.04.2017 року у справі № 3-1522гс16 зробив висновок, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором кредиту щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, що призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає можливим стягнути заборгованість на користь позивача в сумі 14846, 66 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2270 грн. ( а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,ст.ст. 4-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 09302607, місцезнаходження якого за адресою: вул. Соборна, 71, м. Вінниця, 21050, IBAN НОМЕР_3 у філії Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 302076 заборгованість за заявою про приєднання №526507803/060220 від 06.02.2020, яка разом зі складовими є Кредитним договором, і станом на 22.11.2021 становить 14846 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 66 копійок, з яких: 12674,50 грн. - заборгованість за основним боргом (кредитом); 1584,97 грн. - проценти за користування кредитом; 352,01 – комісія; 193,76 - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 27,14 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів; 14,28 грн. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.А. Штифурко