Рішення № 103264221, 09.02.2022, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/139/2022

Справа № 937/11132/21

"09" лютого 2022 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Корнієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс №407, м. Київ; ЄДРПОУ: 38548598), треті особи: приватний виконавець Хохлов Кирило Костянтинович (вул. Перша Ливарна, 40, офіс №101, м. Запоріжжя), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович (пр-т Григоренка, буд.15, приміщення №3, м. Київ ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 року до Якимівського районного суду Запорізької області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний виконавець Хохлов Кирило Костянтинович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 у Мелітопольському відділенні Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», була заповнена заява для оформлення та отримання кредиту для побутових витрат. Ніякої іпотеки та ніякої застави позивач при цьому не оформлювала. Коли вона заповнювала заяву для оформлення картки кредитної вона я не пам`ятає. Через складну ситуацію в країні та значним здорожчанням національної валюти в неї виникла заборгованість за вищевказаною кредитною карткою. 16.06.2021 року Бригіда Володимиром Олександровичем Приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу було вчинено виконавчий напис №10951, щодо звернення стягнення на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з ОСОБА_1 суми, яка складає 15350,00 грн. Після чого 24.09.2021р. приватним виконавцем Хохловим Кирилом Костянтиновичем, на підставі виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66932944 та 28.09.2021 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з наступним. Відповідно правової позиції Верховного суду України, висловленій у постанові № 6-70цс12 від 03 жовтня 2012 року: «...». Така ж правова позиція міститься у постанові № 6-79цс12 від 12 червня 2013 року. Відповідно ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»... Вищевказаних вимог відповідачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (стягувачем) виконано не було. Відповідач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не надсилає адресу позивача жодної письмової вимоги про усунення порушень щодо дострокового повернення кредиту. Такими діями стягувач позбавив позивача добровільно виконати вимогу. Такий самий обов`язок стягувача щодо надання 30-ти днів на добровільне виконання вимоги передбачений вищевказаною нормою закону п.6 ч.2 ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Також стягувачем порушено п.5 ч.1 ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме у вимозі не було вказано про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач. У вимозі зазначено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватись або на підставі виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду, тобто конкретний вид стягнення не зазначений у вимозі, що суперечить наведеній нормі закону. Окрім того, згідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», яка має назву «Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження»: «...». Аналізуючи вищевказану норму закону у взаємозв`язку з п. 6 ч. 2 ст. 27 стягувач повинен був спершу зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, а вже через 30 днів має право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет обтяжень на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса. Всіх вищевказаних вимог закону стягувачем не було дотримано. Також позивач заперечує щодо розміру суми заборгованості на яку було винесено виконавчий напис нотаріуса. Як бачимо сума заборгованості постійно змінюється, що нівелює положення про безспірність заборгованості. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат»... Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - ... Відповідно до п. 1 ст. 9 цього ж Закону... На підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»» мали би надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, кредитний договір та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати. За таких обставин необхідно витребувати від Приватного нотаріуса матеріали на підставі яких вчинявся оскаржуваний виконавчий напис. Отримати такі відомості самостійно позивач не має можливості, оскільки ці документи є нотаріальною таємницею у розумінні ст.8 Закону України «Про нотаріат». Відповідно н. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України: «...». Також позивач зазначає, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчою напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішується судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо зі сторін відповідного спору є фізична особа. (Постанова Апеляційного суду Запорізької області від 11.06.2018р. по справі №320/6082/17). Згідно ст.28 п.12 Позови до стягувана про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 28 п.12 ЦПК України позивач просить задовольнити вказану заяву.

Представник позивача в судове засідання надав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та участі позивача, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заперечення на позов не надав.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заперечення на позов не надав.

В судове засідання третя особа приватний виконавець Хохлов К.К. не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заперечення на позов не надав.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав. Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 16.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №10951, щодо про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 15350 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі вказаного виконавчого напису приватний виконавець Хохлов К.К. 24.09.2021 року відкрив виконавче провадження № ВП 66932944.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову КабінетуМіністрів України№ 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16.06.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 11.02.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України«Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та

Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

На підставі викладеного, суд вважає, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний виконавець Хохлов Кирило Костянтинович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10951 виданий 16.06.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріальною округу Бригіда Володимиром Олександровичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс №407, м. Київ; ЄДРПОУ: 38548598) у розмірі 15350 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Тетяна НЕСТЕРЕНКО