Рішення № 103263574, 15.02.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/4617/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2022 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Бак М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 299/4617/21 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

22.09.2021 року в суд поступила позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 101211,60 грн.

Позов мотивовано тим, що 08.05.2018 року о 19 годині 00 хвилин на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої відповідач, керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього pyху та допустив зіткнення з автомобілем марки «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2018 року, винесеною у справі № 299/2752/18, відповідача визнано винуватим в настанні дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий повідомив позивачу про дорожньо-транспортну пригоду та надав необхідні документи. Відповідно до звіту № 706 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 424152,18 грн, ринкова вартість вказаного транспортного засобу - 209640,12 грн. Вартість автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди становить 60187,54 грн.

У зв`язку з тим, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то позивач здійснив регламентну виплату потерпілому в сумі 100000,00 грн. Крім того, позивач поніс витрати на проведення експертизи та встановлення розміру матеріального збитку в сумі 1211,60 грн. Отже, загальний розмір витрат позивача становить 101211,60 грн.

Відповідач, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду в порядку регресу. Позивач надіслав відповідачу претензію з приводу добровільного відшкодування шкоди, проте шкоду не відшкодовано.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (арк. 1-3).

06.10.2021 року судом постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача – залишено без розгляду (арк. 51-53).

09.12.2021 року судом постановлено окрему ухвалу, якою повідомлено Закарпатську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта» про тривале неповернення до суду об`єктом поштового зв`язку повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення з копією ухвали про відкриття провадження у справі та іншими документами (арк. 58, 59).

11.01.2022 року судом постановлено ухвалу, якою роз`яснено позивачеві право подати докази (арк. 65).

Судом встановлено, що 16.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна логістична компанія» (надалі – ТОВ «Національна логістична компанія») звернулося до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням від 11.05.2018 року про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 08.05.2018 року о 18 годині 30 хвилин на 767 км автодороги Київ-Чоп за участю автомобіля марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у зв`язку з пошкодженням в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, ТОВ «Національна логістична компанія» подало до Моторного (транспортного) страхового бюро України заяву від 11.05.2018 року про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

27.12.2018 року позивач виплатив ТОВ «Національна логістична компанія» страхове відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу марки «DAF XF 95.430», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 100000,00 грн.

Наведені обставини підтверджено такими доказами:

1) копією повідомлення ТОВ «Національна логістична компанія» про дорожньо-транспортну пригоду від 11.05.2018 року з додатками (арк. 6-9);

2) копією заяви ТОВ «Національна логістична компанія» від 11.05.2018 року до Моторного (транспортного) страхового бюро України з додатком (арк. 34-36);

3) копією довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України від 18.12.2018 року № 1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (арк. 37);

4) копією наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України від 27.12.2018 року № 11992 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ТОВ «Національна логістична компанія» (арк. 38);

5) копією платіжного доручення № 1015037 від 27.12.2018 року, виданого АТ «Укрексімбанк», про сплату Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ТОВ «Національна логістична компанія» 100000,00 грн згідно наказу від 27.12.2018 року № 11992 (арк. 41).

Копія з копії постанови Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2018 року, постановленої у справі № 299/2752/18 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 (арк. 5), не виступає допустимим доказом з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У частині першій статті 95 ЦПК України закріплено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно положень частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно абзацу першого пункту 3 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 (зі змінами) копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати.

З врахуванням викладеного вище копія з копії постанови суду, вірність якої оригіналу засвідчено представником позивача, не є належно засвідченою копією відповідного письмового доказу, отже даний доказ не є таким, що одержаний з дотриманням встановленого законом порядку.

Копія електронного документа - інформації з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України від 16.05.2018 року (арк. 10), яка не містить відомості про те, ким сформовано відповідний документ, не підлягає врахуванню як джерело доказу, тому що її оформлено з порушенням вимог абзацу першого пункту 2 глави 1 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами в діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 року № 1886/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 року за № 1421/26198, де передбачено, що електронний документ має бути оформлений за загальними правилами документування і мати реквізити, що встановлені для аналогічного документа з паперовим носієм інформації.

Відомості про виконавця документа, підпис особи, яка склала документ, є обов`язковими реквізитами документа, передбаченими у підпункті 4.1 пункту 4 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, яка діяла до 01.09.2021 року.

Копія звіту від 27.06.2018 року № 706, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (арк. 11-30), та копії оголошень в Інтернеті щодо вартості автомобіля марки «DAF 95» (арк. 32, 33), які не на державній мові, не досліджувалися судом.

З огляду на наведене вище не підлягають врахуванню як такі, що містять інформацію, яка має значення для розгляду справи, наступні документи: 1) копія акту виконаних робіт за дорученням МТСБУ № 50195 від 27 червня 2018 р. по справі МТСБУ № 50195, складеного 27.06.2018 року представником Моторного (транспортного) страхового бюро України та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (арк. 40); 2) копія рахунку № НОМЕР_3 від 27.06.2018 року, виданого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (арк. 39); 3) копія платіжного доручення від 19.11.2018 року, виданого АТ «УкрСиббанк», про сплату Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь ОСОБА_2 1211,60 грн (арк. 42).

Копія розрахунку вартості КТЗ марки DAF XF 95.430 з номерним знаком НОМЕР_1 після ДТП та розміру регламентної виплати від 18.12.2018 року, складеного начальником відділу експертиз Царюк В. (арк. 31), який не містить відомості про те, працівником якого підприємства, установи складено документ, не виступає джерелом доказу.

Згідно частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У підпункті «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (зі змінами) передбачено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач не довів обставини пред`явленого позову в частині настання дорожньо-транспортної пригоди та винуватості відповідача в її настанні. Відомості про дорожньо-транспортну пригоду, які наявні в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду та заяві потерпілого, не є достатніми для встановлення обставин у відповідній частині.

У зв`язку з недоведеністю вказаних обставин не доведено виникнення між сторонами правових відносин, в тому числі існування передбачених законом підстав для здійснення позивачем регламентної виплати потерпілому, а відтак і виникнення у позивача права вимоги до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

у позові Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює строк апеляційного оскарження рішення, якщо визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. № 8, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя М. Д. Бак