Рішення № 103263427, 15.02.2022, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5028/21

Провадження № 2/265/160/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 лютого 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Козлова Д. О.,

при секретарі – Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/5028/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради, Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради,

за участі представника позивача – Башкіссер К. В., -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки, адвокат Башкіссер К. В., звернулась із вказаним позовом до суду, обґрунтовуючи його тим, що за ордером № 001603 серія КО від 2 квітня 2003 року ОСОБА_1 було надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 . На даний час у такій кімнаті зареєстровані, однак не проживають більше 10 років, онуки позивачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які з 2011 року жодного разу не сплачували комунальних послуг, їх особистих речей в квартирі не має, які не виявляли жодної уваги даному житлу. Мати відповідачів, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часу смерті матері відповідачів останні не проживають у спірній квартирі, з позивачкою відносини не підтримують, де вони проживають невідомо. Отже, відповідачі без поважних причин не мешкають в спірній квартирі понад 10 років, тому є такими, що втратили право користування цим житлом. На підставі викладеного просила суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надавши заяву з проханням вирішити спір у її відсутність, задовольнивши позовні вимоги та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

У судовому засіданні представник позивачки, адвокат Башкіссер К. В., позовні вимоги повністю підтримала, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просила суд задовольнити позов повністю.

Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в судове засідання за невідомих суду причин не з`явились повторно, будучи належним чином про час та місце розгляду справи повідомленими.

Представники Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради до суду не з`явились, надавши заяву з проханням вирішити спір їх у відсутність.

Представник Органу опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради, Мамаєва С. В., у судове засідання не з`явилась, надавши заяву з проханням вирішити справу за її відсутності, заперечуючи при цьому проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до неповнолітнього ОСОБА_3 .

За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши учасників процесу, які з`явились, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що однокімнатна кв. АДРЕСА_3 площею 17,7 кв. м. в місті Маріуполі була надана на підставі ордеру Серія КО № 001603 від 2 квітня 2003 року ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 17 листопада 1999 року, що підтверджується копією такого ордеру (а. с. 10, 14-17).

З копії особового рахунку № НОМЕР_1 на кв. АДРЕСА_3 від 20 квітня 2021 року, наданого ЖКП «Азовжитлокомплекс», вбачається, що у такому житловому приміщенні зареєстровані ОСОБА_1 , а також з 29 липня 2000 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 25 квітня 2005 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 11).

Згідно із відомостей з Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 13 серпня 2021 року вбачається, що в м. Маріуполі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зареєстровані (а. с. 34).

Також за відомостями з довідки про склад родини від 22 квітня 2021 року, складеної КСН «Жемчужний», вбачається, що по АДРЕСА_4 фактично мешкає одна позивачка, ОСОБА_1 , що підтверджується актом КСН «Жемчужний» від 22 квітня 2021 року, складеним на підставі свідчень сусідів по будинку АДРЕСА_5 (а. с. 12, 13).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказували в суді, що ОСОБА_1 мешкає у кімнаті АДРЕСА_3 на протязі останніх 10 років одна, оскільки її донька одружилась та родила двох онуків, з якими разом зі своїм чоловіком поїхала 10 років потому до Болгарії, на родину чоловіка останньої, де померла, а онуки позивачки залишились в Болгарії. При цьому зв`язку у позивачки з відповідачами немає. Додавали, що речей у спірній квартирі відповідачів, онуків позивачки, немає, які їй також не допомагають в оплаті комунальних платежів за житло.

Відповідно до витягу з акту про смерть № 3 від 19 травня 2011 року вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Л. Каравелово муніципалітету Аксаково Варненської області, Болгарія, що вбачається з нотаріально посвідченого перекладу (а. с. 18).

Згідно із відомостей від 14 вересня 2021 року, наданих суду Лівобережним відділом ДРАЦС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що за результатами перевірки Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про народження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виявлено.

На підставі висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27 серпня 2021 року вбачається, що з метою соціального захисту дітей таким орган вважає неможливим визнання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_4 .

Відповідно до змісту ст. 71, 72 Житлового кодексу (далі - ЖК) наймач або члени його родини можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу (далі - СК) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки.

За ч. 2 ст. 64 ЖК до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Суд на підставі досліджених доказів встановив, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично протягом останніх 10 років у кв. АДРЕСА_3 не мешкають без поважних причин.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 29 Цивільного кодексу (далі – ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що малолітні діти, які є членами сім`ї наймача, не можуть самостійно обирати місце свого проживання, тому факт їх не проживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом.

Натомість, суд встановив, що на момент пред`явлення позову ОСОБА_2 був повнолітньою особою (21 рік), а ОСОБА_3 був неповнолітньою дитиною (17 років).

Таким чином, виходячи з приписів ч. 2 ст. 29 ЦК ОСОБА_3 мав право самостійно обирати собі місце проживання.

При цьому враховуючи положення ч. 2 ст. 64 ЖК та ч. 2 ст. 3 СК ОСОБА_3 не є членом родини позивачки, як наймача спірного житла, оскільки не є її сином чи подружжям, а також спільно з ОСОБА_1 не проживає та не пов`язаний спільним побутом, отже не має із нею взаємних прав та обов`язків.

На підставі переліченого суд зауважує, що положення ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

Крім того суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді, відповідачі не висловили своєї позиції щодо спірного житла, а ОСОБА_3 досяг повноліття, тому набув повної цивільної дієздатності за ч. 1 ст. 34 ЦК.

Таким чином у даному випадку суд не приймає доводи представників Органу опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради на відсутність доказів забезпеченості іншим житлом ОСОБА_3 , який досяг 18 років, який натомість має самостійно своїми діями набувати для себе цивільних прав та нести відповідальність.

Відповідно до наведеного вмотивування у судовому засіданні було підтверджено факт того, що не проживання у спірному житловому приміщенні з 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є їх свідомим вибором, внаслідок чого за відсутності поважних причин такого не проживання вони втратили згідно із ст. 71,72 ЖК право користування кв. АДРЕСА_3 , що свідчить про наявність підстав для задоволення поданого позову шляхом позбавлення відповідачів права користування таким житлом.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, треті особи: Орган опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради, Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування кв. АДРЕСА_3 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 лютого 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована в АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований в АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_4 .

Третя особа: Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, розташований в м. Маріуполі по пр. Миру 107.

Третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Маріупольської міської ради, розташований в м. Маріуполі по вул. Митрополитській 3.

Суддя