Ухвала суду № 103263344, 11.02.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/5036/21

Провадження № 1-кс/237/149/22

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

11.02.2022 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С.М., при секретарі Сідаш О.О., за участю прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури Хробостюк М.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Галкіна А.В. розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Гірник Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

07.02.2022 року до Мар`їнського районного суду Донецької області надійшло клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_1 підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В своєму клопотанні захисник Галкін А.В. посилається на те, що 27.12.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 28.12.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає, що необхідно змінити найбільш суворий запобіжний захід відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Виникла необхідність в оформленні спадщини, а також існує необхідність догляду за батьком та постійним місцем мешкання, оскільки батько заарештованого - ОСОБА_3 є особою, яка перенесла інсульт та не має фізичної можливості самостійно повноцінно вести домашнє господарство та забезпечувати себе всім необхідним, оскільки погано рухається. Також ОСОБА_1 має родину та малолітню дитину на утриманні.

Захисник вважає, що не доведено жодного з ризиків, також наголошує на доцільності дії ОСОБА_1 , повинні органом досудового розслідування кваліфікуватися за ст. 123 або ст. 124 КК України. Зазначені кримінальні правопорушення не є тяжкими, тому застосування найсуворішого запобіжного заходу є недоцільним, позбавляє дитину батька, старенького батька догляду і потребує заміни на більш м`який запобіжний захід.

Прокурор у судовому засіданні заперечував на задоволенні клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав свого захисника та просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на більш м`який.

Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, , заслухавши думки сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України виключною та єдиною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 28.12.2022 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд погоджується з доводами прокурора про наявність заявлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, коли тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства, які виправдовують попереднє ув`язнення.

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, ризик перешкоджання з боку підозрюваного процесу здійснення правосуддя у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27 червня 1968 року.

На підтвердження факту смерті матері підозрюваного, хвороби батька підозрюваного, та факту того, що підозрюваний має на утриманні дітей захисником достатніх доказів не надано суду.

Таким чином, при розгляді клопотання захисника Галкіна А.В. клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт ОСОБА_1 судом було надано належної оцінки вказаному клопотанню з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини і вони обґрунтовано покладені в обґрунтування висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в свою чергу, стороною захисту не надано достатніх доказів на підтвердження можливості зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, який не пов`язаний з попереднім ув`язненням. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недоцільним, так як вони не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та не можуть бути достатніми для запобігання зазначених ризиків.

Керуючись ст.ст.177,181,183,197,199, 201, 331, 372 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника Галкіна А.В. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Ліпчанський

Дата документу 11.02.22