Рішення № 103263325, 19.01.2022, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/5171/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Грицай Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу, загальною площею 61,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що з 1979 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , з яким у 1981 році зареєструвала шлюб. 28.02.1980 року ОСОБА_2 отримав статус переселенця, разом з сім`єю був направлений в колгосп ім. Леніна Краснолиманського району Донецької області. По прибутті до колгоспу вони отримали для проживання від колгоспу житловий будинок, який знаходився в АДРЕСА_1 . У даному будинку позивачка мешкає і зараз. Вона та чоловік працювали в колгоспі ім. Леніна, а подальшому КСП ім. Леніна та СТОВ «Ленінське», що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника та архівними довідками. З цього часу ніхто не пред`являв до них ніяких претензій, вони з чоловіком добросовісно користувалися житлом, сплачували всі необхідні комунальні платежі, зареєстровані за вказаною адресою. З часу отримання у користування будинку минуло більше 40 років. На протязі цього часу вони з чоловіком ремонтували будинок і споруди, підтримували його в стані придатному для використання за цільовим призначенням, оскільки вважали, що будинок належить їм.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті чоловіка позивачка звернулась до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте отримала відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вищезгаданий житловий будинок.

На підставі викладеного, керуючись 316, 328, 344, 1216 ЦК України, просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с.1-5).

Ухвалою судді від 21.12.2022 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; відповідачеві запропоновано надати відзивна позов; справу призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 59-60).

Ухвалою суду від 10.01.2022 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду на 19.01.2022 року (а.с.68-69).

Належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання, не прибули.

Позивачка надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала (а.с.66).

Представник відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю) правом надати відзив на позовну заяву не скористався; просив розгляд справи провести без участі представника відповідача (а.с. 64, 65).

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 01.12.1981 року зареєстрували шлюб, актовий запис №277 (а.с.11). Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 314 (а.с.12).

ОСОБА_2 з 30.01.1980 року, а ОСОБА_1 з 19.02.1981 року були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать відповідні відмітки у їх паспортах у вигляді штампа (а.с.7, 9).

Згідно з переселенським квитком НОМЕР_3 від 28.02.1980 року, що його видано відділом Донецького облвиконкому по використанню трудових ресурсів ОСОБА_2 з сім`єю є переселенцем в колгосп імені Леніна Краснолиманського району Донецької області (а.с.13).

Згідно з Архівним витягом у книзі обліку членів колгоспу та їх сімей значиться: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , їх три сини (а.с.15).

Згідно даних з трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 12.03.1981 року прийнята до членів колгоспу ім. Леніна, в подальшому прийнята в 1994 році в члени КСП ім. Леніна (а.с.14); ОСОБА_2 згідно архівних довідок - з 1979 року по 1995 рік відповідно (а.с.17,18).

На протязі 2000-2002 років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в СТОВ «Ленінське», що також підтверджується архівними довідками (а.с.16).

Згідно квитанцій до приходних касових ордерів на протязі 1985-1992 років ОСОБА_2 колгоспу ім. Леніна сплачував грошові кошти з призначенням платежу «на погашення позички, отриманої для оплати на наданий будинок», всього сплатив 959 руб. 13 коп. та 1343 крб. (а.с.20-21).

Згідно даних будинкової книги, в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрована в будинку з лютого 1981 року (а.с.22-25).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «Бюро технічної інвентаризації», 10.12.2020 року, та довідкою від 14.12.2020 року № 356-6/0.765/КЛ право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Будинок має наступні технічні характеристики: житловий будинок літера А, житловою площею 37,4 кв.м, загальною площею 61,4 кв. м., літня кухня, льох літера Б, Сарай літера В, вбиральня літера Г, сарай літера Д, сарай літера Е, колонка №1, паркан №2 (а.с.26-28).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.12.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо будинку АДРЕСА_1 відсутні (а.с.33).

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна будинку АДРЕСА_1 від 28.11.2021 року, ринкова вартість об`єкту оцінки становить 120000,00 грн. (а.с.34-48).

Постановою від 23.11.2021 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Семеновою І.М. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок спадкодавцеві (а.с.32).

На підставі Постанови КМУ від 14.02.1992 року №4 «Про введення в дію Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», рішенням загальних зборів членів колгоспу ім. Леніна від 24.02.1994 року протокол №1, згідно розпорядження голови Краснолиманської міської ради народних депутатів від 28.03.1994 року №28, на базі колгоспу ім. Леніна створене колективне сільськогосподарське підприємство ім. Леніна, яке стало правонаступником колгоспу (а.с.18).

30.07.2003 року розпорядженням міського голови № 309 «Про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності – юридичної особи» скасовано державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності – юридичну особу КСП ім. Леніна (код ЄДРПОУ 00697219, місцезнаходження: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Підстепна, 26) на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 12.08.2002 року у справі №18/148Б про банкрутство.

Розпорядженням міського голови Краснолиманської міської ради від 17.01.2000 року №24 «Про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності – юридичної особи» зареєстровано суб`єктом підприємницької діяльності сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ленінське» (місцезнаходження: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Підстепна, 26).

На запит суду Лиманська міська рада від 17.01.2022 року повідомила, що відомості про ЄДРПОУ СТОВ «Ленінське», а також про його реорганізацію або ліквідацію відсутні (а.с.).

Згідно Постанови ВР України від 04.02.2016 року №984-VIII м. Красний Лиман перейменовано в м. Лиман.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при завоподінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходжений майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

-володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 4,5 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 відкрито, безперервно володіє житловим будинком АДРЕСА_1 , добросовісно ним заволоділа, наявні всі правові підстави для визнання за нею в судовому порядку права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 262, 263, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу (літера А), загальною площею 61,4 кв.м, в тому числі житловою площею 37,4 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня, лоьх (літера Б), сарай (літера Д), вбиральня (літера Г), сарай (літера Д), сарай (літера Е), колонка (№1), паркан (№2), розташований за адресою: АДРЕСА_1 (сім).

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повне рішення складено 27 січня 2022 року.

Головуюча суддя -