Рішення № 103263267, 09.02.2022, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15404/20

Провадження № 2/234/15/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Каліберда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області

цивільну справу № 234/15404/20 за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором позики,-

за участю:

представника позивача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – адвоката Голованік В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 01.06.2006 позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 11 400 грн. 00 коп., які остання не повернула, і рішенням суду від 22.06.2009 з ОСОБА_2 були стягнуті на його користь – заборгованість за договором позики у сумі 11 400,00 грн., інфляційні нарахування за період з 02.06.2006 по 28.02.2009 у сумі 6 235,80 грн., проценти за вказаний період 2 771,19 грн., а також судовий збір 204,07 грн. та ІТЗ 30,00 грн., а всього 20 641,06 грн.

Крім того, рішенням Краматорського міського суду від 23.04.2015 з відповідача на його користь було стягнуто проценти за період з 01.03.2009 по 31.12.2011 у сумі 2 963,17 грн., інфляційні нарахування за період з 01.03.2009 по 31.12.2011 у сумі 2 462,40 грн.; 3% річних від простроченої суми позики у сумі 969,00 грн. та судовий збір 214,60 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду від 09.06.2015 з ОСОБА_4 також були стягнуті проценти на рівні облікової ставки НБУ – 3 086,22 грн. та 3% відсотка річних 1 083,00 грн., судові витрати 243,60 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду від 22.01.2018 з ОСОБА_4 на його користь також було стягнуто 64 298,34 грн.

Оскільки ОСОБА_4 так і не сплатила борг, посилаючись на ст.625, ч.1 ст.1048 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача додаткові суми до основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.08.2017 по 30.09.2020 у сумі 11 963,30 грн.; три відсотка річних за той же період – 5 539,71 грн.; інфляційні нарахування – 8 845,12 грн.; три відсотка річних за відсотками з простроченої суми за той же період -8 845,12 грн.; три відсотка річних за відсотками з простроченої суми боргу за той же період – 4 095,81 грн.; проценти на рівні облікової ставки НБУ – 26 955,89 грн. та судові витрати 840,80 грн., а усього 58 240,63 грн.

27.11.2020 по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов не подав.

11.01.2021 провадження по справі зупинене за заявою позивача. Підставою зупинення – до набрання законної сили рішення у цивільній справі №234/13189/17.

12.05.2021 провадження по цивільній справі №234/13189/17 закрите.

18.06.2021 провадження по справі відновлене.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача – адвокат Голованік В.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, так як ОСОБА_4 повністю сплатила борг ОСОБА_1 та виконала усі рішення судів, що підтверджується відповідними постановами про закриття виконавчих проваджень та довідкою ВДВС.

Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 11 400,00 грн.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору позики від 01.06.2009 ОСОБА_4 взяла на себе зобов`язання повернути борг до 01.09.2006.

ОСОБА_4 свої боргові зобов`язання за вказаним договором не виконувала, у зв`язку з чим, заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22.06.2009 по справі №2-3787/2009 з неї, на користь ОСОБА_1 , стягнуто заборгованість за договором позики у сумі 11 400,00 грн., інфляційні нарахування за період з 02.06.2006 по 28.02.2009 у сумі 6 235,80 грн., проценти за вказаний період 2 771,19 грн., а також судовий збір 204,07 грн. та ІТЗ 30,00 грн., а всього 20 641,06 грн.

19.04.2016 Краматорським ВДВС відкрите виконавче провадження АСВП50904281 на підставі виконавчого листа 2-3787/2009 від 22.06.2009.

05.02.2021 виконавче провадження закрите у зв`язку з погашенням заборгованості, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Краматорського міського суду від 23.04.2015 з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто проценти за період з 01.03.2009 по 31.12.2011 у сумі 2 963,17 грн., інфляційні нарахування за період з 01.03.2009 по 31.12.2011 у сумі 2 462,40 грн.; 3% річних від простроченої суми позики у сумі 969,00 грн. та судовий збір 214,60 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду від 09.06.2015 з ОСОБА_4 також були стягнуті на користь ОСОБА_1 проценти на рівні облікової ставки НБУ – 3 086,22 грн. та 3% відсотка річних 1 083,00 грн., судові витрати 243,60 грн.

Вказані рішення виконані ОСОБА_4 у примусовому порядку, що підтверджується постановами про закінчення виконавчих проваджень.

Таким чином, судом встановлено, що зобов`язання ОСОБА_4 за договором позики від 01.06.2006 припинені у зв`язку з виконанням.

Щодо посилання позивача на заочне рішення Краматорського міського суду від 22.01.2018 по справі №234/13189/17 про стягнення з ОСОБА_4 на його користь 64 298,34 грн. процентів та інфляційний нарахувань суд зазначає, що вони є безпідставними, так як вказане рішення суду скасоване за заявою відповідача ОСОБА_4 , а 12.05.2021 провадження по даній справі закрито судом у зв`язку з поверненням боргу, що підтверджується відповідною ухвалою.

Відтак, судом встановлено, що сукупний розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 за договором від 01.06.2006, яка стягнута за рішенням судів, за період з 02.06.2006 по 28.02.2009, з 01.03.2009 по 31.12.2011 та з 08.02.2012 по 28.02.2015 становив 31 663,05 грн. і вона була сплачена ОСОБА_4 під час примусового виконання рішень судів.

Приписами ст.625 ЦК України встановлено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема за рішенням суду, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, утому числі ті, що передбачені ст. 625 ЦК України.

З огляду на те, що ОСОБА_4 прострочене грошове зобов`язання по поверненню коштів отриманих на підставі договору позики від 01.06.2006, які стягнуті за рішенням суду, у позивача виникло право па застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу 1 «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів V унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

При цьому, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі 6-42цс11).

Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 04.02.2021 виконавчі провадження закінчені у зв`язку з виконанням ОСОБА_4 своїх боргових зобов`язань, а отже позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 інфляційних нарахувань за період з 01.08.2017 по 30.09.2020 у сумі 6 992 грн. 91 коп. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн. 91 коп.) та трьох відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України за період з 01.08.2017 по 30.09.2020 у сумі 3 006 грн. 48 коп. (три тисячі шість грн. 48 коп.) підлягають задоволенню виходячи з наступного розрахунку.

Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції:

[Період прострочення №1]: 01.08.2017 - 30.09.2020.

[Сума заборгованості] = 31663.05 грн.

[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: серп. 2017 = 99.9 вер. 2017 = 102.0 жовт. 2017 = 101.2 лист. 2017 = 100.9 груд. 2017 = 101.0 січ. 2018 = 101.5 лют. 2018 = 100.9 бер. 2018 = 101.1 квіт. 2018 = 100.8 трав. 2018 = 100.0 черв. 2018 = 100.0 лип. 2018 = 99.3 серп. 2018 = 100.0 вер. 2018 = 101.9 жовт. 2018 = 101.7 лист. 2018 = 101.4 груд. 2018 = 100.8 січ. 2019 = 101.0 лют. 2019 = 100.5 бер. 2019 = 100.9 квіт. 2019 = 101.0 трав. 2019 = 100.7 черв. 2019 = 99.5 лип. 2019 = 99.4 серп. 2019 = 99.7 вер. 2019 = 100.7 жовт. 2019 = 100.7 лист. 2019 = 100.1 груд. 2019 = 99.8 січ. 2020 = 100.2 лют. 2020 = 99.7 бер. 2020 = 100.8 квіт. 2020 = 100.8 трав. 2020 = 100.3 черв. 2020 = 100.2 лип. 2020 = 99.4 серп. 2020 = 99.8 вер. 2020 = 100.5;

[Сукупний індекс інфляції] = 99.9:100 (серп. 2017) * 102.0:100 (вер. 2017) * 101.2:100 (жовт. 2017) * 100.9:100 (лист. 2017) * 101.0:100 (груд. 2017) * 101.5:100 (січ. 2018) * 100.9:100 (лют. 2018) * 101.1:100 (бер. 2018) * 100.8:100 (квіт. 2018) * 100.0:100 (трав. 2018) * 100.0:100 (черв. 2018) * 99.3:100 (лип. 2018) * 100.0:100 (серп. 2018) * 101.9:100 (вер. 2018) * 101.7:100 (жовт. 2018) * 101.4:100 (лист. 2018) * 100.8:100 (груд. 2018) * 101.0:100 (січ. 2019) * 100.5:100 (лют. 2019) * 100.9:100 (бер. 2019) * 101.0:100 (квіт. 2019) * 100.7:100 (трав. 2019) * 99.5:100 (черв. 2019) * 99.4:100 (лип. 2019) * 99.7:100 (серп. 2019) * 100.7:100 (вер. 2019) * 100.7:100 (жовт. 2019) * 100.1:100 (лист. 2019) * 99.8:100 (груд. 2019) * 100.2:100 (січ. 2020) * 99.7:100 (лют. 2020) * 100.8:100 (бер. 2020) * 100.8:100 (квіт. 2020) * 100.3:100 (трав. 2020) * 100.2:100 (черв. 2020) * 99.4:100 (лип. 2020) * 99.8:100 (серп. 2020) * 100.5:100 (вер. 2020) = 1.22085391.

[Інфляційне нарахування] = 31663.05 * 1.22085391 -31663.05 = 6992.91 грн.

Розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦКУ):

[Період прострочення №1]: 01.08.2017 - 30.09.2020.

[Сума заборгованості] = 31663.05 грн.

[Кількість днів прострочення] = 1156.

[Сума санкції] = 31663.05*3/100/365*153 + 31663.05*3/100/365*365 + 31663.05*3/100/365*365 + 31663.05*3/100/366*273 = 3006.48 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 процентів на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 26 995,89 грн. суд виходить з правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В даній справі встановлено, що строк договору позики – 01.09.2006.

Слід зазначити, що у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду відійшла від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02.12.2015 р. у справі №6-249цс15, в якому суд вказував, що проценти за кредитом і пеня за процентами підлягають стягненню з відповідача у межах позовної давності, обчисленої за 3 роки (для процентів) й рік (для пені) до дня звернення до суду.

З огляду на наведене Велика Палата ВС зробила висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Також Велика Палата ВС наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові від 04.02.2020 р. у справі №912/1120/16 Велика Палата ВС також зазначила, що регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 процентів на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 26 995,89 грн. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд зазначає, що згідно квитанції від 10.11.2020 за звернення до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн. 00 коп., а відтак, враховуючи приписи ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 146 грн. 47 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) заборгованість у розмірі 9 999 грн. 39 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 395 коп.), яка складається з інфляційних нарахувань за період з 01.08.2017 по 30.09.2020 у сумі 6 992 грн. 91 коп. (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві грн. 91 коп.) та трьох відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України за період з 01.08.2017 по 30.09.2020 у сумі 3 006 грн. 48 коп. (три тисячі шість грн. 48 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 146 грн. 47 коп. (сто сорок шість грн. 47 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено суддею 14.02.2022.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко