Ухвала суду № 103262766, 12.02.2022, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 148/845/20

Провадження № 1-кп/134/5/2022

УХВАЛА

іменем України

12 лютого 2022 рокуКрижопільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Зарічанського В. Г.

за участю: секретаря Отіча В.В.

прокурора Бурдейного В. В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Зянько Н. Г.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Крижопіль Вінницької області клопотання прокурора Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Бурдейного В. В. у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020310000446 від 04.09.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Крижопіль, Крижопільського району, Вінницької області та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває на розгляді кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019020310000446, яке надійшло 04.09.2019 року від Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Бурдейний В. В. звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Своє клопотання, мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, шо він 03.09.2019 року, перебуваючи в м. Тульчин Вінницької області, у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, реалізуючи злочинний умисел на крадіжку чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає та скориставшись цим, таємно, через незачинене вікно проник до приміщення квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Хiaomi Redmi 6А», об`ємом внутрішньої пам`яті 16 Гб., та оперативної пам`яті 2 Гб., вартість якого на момент скоєння крадіжки становила 1470,75 гривень, золотої каблучки 585 проби, вагою золота 2,70 гр. (вартістю 709,49 гривень за 1 грам золота), золотої сережки 585 проби, вагою золота 1,70 грам (вартістю 709,49 гривень за 1 грам золота) та золотої сережки 585 проби, вагою золота 1,80 грам (вартістю 709,49 гривень за 1 грам золота), після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив шкоду потерпілій на загальну суму 5869,59 гривень, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. З ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням в житло.

Він же, підозрюється у тому, що 12.02.2020 у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, рухаючись по вул. Успенська в м. Тульчин Вінницької області, на автомобілі марки «Volkswagen Passat», червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи зупиненим працівниками СРПП Тульчинського ВП за порушення п. 31.4.3 Г ПДР, реалізуючи свій злочинний намір, заздалегідь знаючи про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із серійним номером НОМЕР_2 на автомобіль марки «Volkswagen Passat», червоного кольору, 1997 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та водійське посвідчення із серійним номером НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 не відповідають дійсності і являються підробленими, діючи відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, пред`явив працівникам поліції їх для перевірки, тобто використав вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та водійське посвідчення як доказ підтвердження права користування вказаним автомобілем, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 358 КК України - використанні завідомо підробленого документа.

На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-переховуватися від суду: враховуючи, що відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак, останній достовірно знаючи про передбачені вказаним запобіжним заходом обов`язки, умисно їх порушив, за адресою домашнього арешту протягом судового розгляду був відсутній.

-незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні: у сторони обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_1 в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть допитані в якості свідків та потерпілих у кримінальному проваджені, враховуючи той факт, що усі учасники кримінального провадження на даний час в ході судового розгляду не допитані в силу об`єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню судового розгляду.

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, адже, ОСОБА_1 має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також засуджений 16.06.2020 Біляївським районним судом Одеської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив по можливості не застосовувати до нього запобіжний захід тримання під вартою.

Захисник Зянько Н. Г. підтримала позицію свого підзахисного, просила застосувати більш-м`який запобіжний захід.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши міркування прокурора, який вважає, що викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи особу обвинуваченого, який ухилявся від явки до суду, в зв`язку з чим був оголошений у розшук, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд враховує вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, інші обставини, що не перешкоджають застосуванню запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором доведено, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України та з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків слід до нього застосувати запобіжний захід - тримання під вартою, а також суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи можуть не запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування іншого запобіжного заходу є неможливим.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи при обранні найсуворішого запобіжного заходу суд враховує думку прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як він має непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також засуджений 16.06.2020 Біляївським районним судом Одеської області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, може переховуватися від суду, оскільки перебуваючи під домашнім арештом, порушив обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме був відсутній за місцем свого проживання, у зв`язку з чим оголошувався в розшук, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд вважає, що застосування щодо нього інших видів запобіжних заходів є неможливим, тому суд вважає, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, які слід рахувати з моменту його фактичного затримання, крім того визначає розмір застави.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 183, 184, 193, 194, 197, 196, 205, 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України Бурдейного В. В. про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном 60 діб.

Строк утримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання з 12.02.2022 року по 12.04.2022 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 47860 (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: (UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, (Крижопільський районний суд Вінницької області), номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього ряд обов`язків, зокрема:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі та потерпілою.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом поліції.

Строк дії ухвали шістдесят днів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Суддя