Рішення № 103261478, 14.02.2022, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 року м. Чернігів Справа № 620/17823/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НС-ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НС-ТРЕЙД» (далі – ТОВ «НС-ТРЕЙД», позивач) 03.12.2021 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі – ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.11.2021 №7323/25010700 та №7324/25010700.

Свої вимоги мотивує тим, що товариством з дотриманням вимог податкового законодавства віднесено до податкового кредиту за липень 2021 року суми податку на додану вартість за наслідками операції купівлі-продажу пиломатеріалів у ТОВ «СТАТУС НС». При цьому, позивач зазначив, що всі податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, підтверджені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, товариство вважає, що складений контролюючим органом акт перевірки не містить обґрунтувань порушення позивачем норм Податкового кодексу України. Так, відсутність у позивача кваліфікованого персоналу, основних фондів, договорів оренди приміщень, договорів надання автотранспортних послуг, з огляду на те, що ТОВ «НС-ТРЕЙД» є покупцем, не може бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулася. Крім того, придбаний у ТОВ «СТАТУС НС» товар реалізований за межі митної території України на пряму зі складу продавця.

Ухвалою судді від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано від позивача додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 23.12.2021 ГУДПС у Чернігівській області відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін, зобов`язано ТОВ «НС-ТРЕЙД» надати додаткові докази у справі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, у встановлений ухвалою суду строк надав відзив на позов, у якому зазначив, що за наслідками перевірки декларування позивачем взаємовідносин із ТОВ «СТАТУС НС» у травні-липні 2021 року, не встановлено реальності господарської операції, у зв`язку із чим винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, враховуючи таке.

ТОВ «НС-ТРЕЙД» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому чинним законодавством порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.11.2019 внесено відповідний запис (а.с. 87 т.1).

Відповідно до матеріалів справи, на підставі направлень від 20.09.2021 №3043, №3044, наказу від 17.09.2021 №1629-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НС-ТРЕЙД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2021 №9241281879 (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.09.2021 №9272640933) від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Перевірка проводилась з 23.09.2021 по 29.09.2021 з відома директора.

За наслідками перевірки ГУДПС у Чернігівській області складено акт від 06.10.2021 №6631/07/43332827 (а.с. 92-98 т.1), у якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, п. 4, п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, у зв`язку із чим платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (виявлено відсуніть права на отримання бюджетного відшкодування) в сумі 590 334,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) за липень 2021 року на суму 107 674,00 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки, ГУДПС у Чернігівській області винесено ТОВ «НС-ТРЕЙД» податкові повідомлення-рішення від 10.11.2021:

№7324/25010700, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на 107 674,00 грн. (а.с. 88 т.1);

№7323/25010700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку, на суму 590334,00 грн., та нараховано штрафні санкції в сумі 147583,50 грн. (а.с. 89 т.1).

Будучи не згодним із вказаними вище рішеннями, ТОВ «НС-ТРЕЙД» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Суд звертає увагу, що правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Відповідно до матеріалів справи, 26.04.2021 між ТОВ «Статус НС» (продавець) та ТОВ «НС-ТРЕЙД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу пиломатеріалів №26/04/21, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця на умовах франко-нижній склад пиломатеріали (порода сосна) (а.с. 13-14 т.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підпису видаткових накладних.

Загальна орієнтовна кількість товару та ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка продукції за даним договором окремими партіями, та визначається виходячи зі встановлених цін на продукцію. Ціна на лісопродукцію зазначається в додатку до договору (специфікації), який є його невід`ємною частиною (п. 3.1 Договору). Оплата товару здійснюється шляхом зарахування готівкових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі або шляхом внесення коштів на поточний рахунок продавця в готівковій формі через касу. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок продавця (п. 3.3 Договору). Покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару після пред`явлення рахунку-фактури до сплати, протягом обумовленого сторонами терміну (п. 7.1 Договору).

Відповідно до статті 4 Договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-нижній склад продавця автотранспортом покупця і продавця. Поставка товару здійснюється за графіком, погодженим між сторонами.

Прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-нижній склад продавця. Зокрема, за кількістю – у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця (п. 5.1 Договору). Датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 5.2 Договору).

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору, а також руху активів в процесі здійснення господарських операцій, позивачем надано суду копії: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, специфікацій до договору, сертифікатів про походження лісоматеріалів, відомості про рух активів по рах. №281, журнали-ордери за травень-липень 2021 року «Експорт» (а.с. 15-82, 221-228, 241-250 т.1, 1-40 т.2).

Разом з тим, проаналізувавши умови договору, укладеного позивачем із ТОВ «Статус НС», докази, надані на підтвердження наявності у позивача права на податковий кредит та від`ємне значення за наслідками спірної операції, суд встановив таке.

Позивач вважає, що зобов`язання сторін за вказаним договором вважаються виконаними за умови оплати товару та його передачі. При цьому, підтвердженням передачі товару є виписка видаткової накладної.

Однак, з такою позицією суд не погоджується, з огляду на те, що згідно із умовами договору купівлі-продажу пиломатеріалів від 26.04.2021 №26/04/21 поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-нижній склад продавця автотранспортом покупця і продавця. Поставка товару здійснюється за графіком, погодженим між сторонами. При цьому, документом, який зокрема підтверджує факт передачі (поставки) контрагентом позивачу товару, є товарно-транспортна накладна.

Проте, вказані вище документи як під час перевірки так і на вимогу суду ТОВ «НС-ТРЕЙД» не надавались.

Як зазначає позивач у наданих поясненнях, реалізація спірного товару в період з травня по липень 2021 року здійснювалась позивачем безпосередньо зі складу, за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Залінійна, 45, який ТОВ «НС-ТРЕЙД» орендує у ТОВ «СТАТУС НС» відповідно до договору оренди від 21.04.2021 №21/04 (а.с. 223 зворот). Згідно із відображеною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, ТОВ «СТАТУС НС» за вказаною адресою має у власності комплекс будівель (а.с. 220 т.1).

Тобто, товарно-транспорті накладні відсутні у зв`язку із тим, що склад для зберігання пиломатеріалів належить контрагенту.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність товарно-транспортних накладних прямо передбачена умовами договору для підтвердження факту поставки.

Суд критично ставиться до договору оренди, як належного доказу, оскільки, враховуючи положення статті 759 Цивільного кодексу України, оренда безоплатною бути не може. Також зазначений договір оренди під час перевірки податковому органу не надавався.

Крім того, відповідно до змісту специфікацій до договору купівлі-продажу пиломатеріалів від 26.04.2021 №26/04/21 (п. 2), в ціну товару, який ТОВ «СТАТУС НС» постачало ТОВ «НС-ТРЕЙД», включено витрати, пов`язані з пакуванням та завантаженням пиломатеріалу в транспорт покупця.

У свою чергу, ТОВ «НС-ТРЕЙД» не надало ні суду, ні під час перевірки належні та допустимі докази здійснення контрагентом пакування та навантаження товару, як і відсутні докази його фактичного перевезення. Відповідно до п. 1 специфікацій, зазначена лише вартість товару та його кількість (пиломатеріал обрізний дошка (сосна), діаметр в асортименті). Також у специфікаціях відсутня інформація щодо назви та вартості пакувального матеріалу, його кількості та ціни, метод завантаження пиломатеріалу в транспорт, вид таких послуг за навантаження у відповідності до кількості пиломатеріалу та ціна. З доданих специфікацій до договору не можливо встановити, яка вартість пакування та транспортування товару та який обсяг даних витрат включено в ціну самого пиломатеріалу. Податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, також не містять інформації про транспортування та пакування пиломатеріалів.

Крім того, товариством не надано документи, які б свідчили про належний облік доходів, витрат та інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зокрема, надані документи не підтверджують фактичну передачу товару згідно договору, а саме сукупність дій, пов`язаних із переміщенням такого товару (послуги з навантаження, транспортування, пакування, зважування або вимірювання) та інші супутні послуги, які підтверджують фактичну діяльність підприємства.

На вимогу суду позивачем не було надано належні докази відображення та оформлення спірних операцій в бухгалтерському обліку. Так, товариством надано оборотно-сальдову відомість по рах. №281 (а.с. 224-228 т.1), однак за даним рахунком ведуться початкові та кінцеві залишки товарів (відомість про рух товарів (передачу) від однієї матеріально-відповідальної особи іншій (з одного складу на інший)). З наданого документу не можливо відстежити на який склад потрапили пиломатеріали, а також на який склад та з якою метою були оприбутковані або списані.

Позивачем надано контракти, акти завантаження, накладні, інвойси, пакувальні листи, товарно-транспорті накладні, журнали-ордери №5 за червень-липень 2021 року (а.с. 122-219, 221-223 т.1, 41-46 т.2), однак вказані документи стосуються подальшої реалізації спірного товару за межі митної території України (у тому числі, його транспортування, пакування) та не відносяться до операції з придбання у ТОВ «СТАТУС НС» пиломатеріалів відповідно до договору від 26.04.2021 №26/04/21.

Позивачем також не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання спірного товару, обґрунтування їх вартості.

До того ж, на підприємстві під час здійснення перевірки працювали лише 2 особи: директор та головний бухгалтер. Разом з тим, господарська діяльність підприємства передбачає наявність робітничого складу, який на період проведення перевірки та за перевіряємий період був відсутній, що ставить під сумнів можливість здійснення позивачем відповідної кількості господарських операцій.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини, а також ненадання позивачем документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій, суд дійшов висновку, що в даному випадку надані позивачем під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи не підтверджують реальності операції, яка зумовлювала б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання (позивача).

Суд звертає увагу, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин (постанова Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №813/277/13-а).

У постанові від 14.05.2019 по справі №825/3990/14 Верховний Суд зазначив, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням кожної господарської операції. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів.

У постанові від 06.03.2018 по справі №804/5444/16 Верховний Суд зазначав, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9 акцентував увагу на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем під час розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав до скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає, що висновки ГУДПС у Чернігівській області про порушення ТОВ «НС-ТРЕЙД» вимог податкового законодавства є обґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у межах повноважень і у спосіб, передбачений діючим законодавством України. Таким чином, ТОВ «НС-ТРЕЙД» у задоволенні позову необхідно відмовити.

Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

В силу вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яка впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна товариства, є майновими.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2021 за подання до суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн.).

Відповідно до матеріалів справи, ціна позову у даній справі становить 845 591,50 грн., тобто при зверненні до суду з позовом позивач мав сплатити судовий збір в сумі 12 683,87 грн. Разом з тим, відповідно до платіжного доручення від 01.12.2021 №212, товариством перераховано на рахунок суду кошти в сумі 4540,00 грн. (а.с. 6 т.1). Тобто, судовий збір сплачений позивачем в неповному обсязі. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачений судовий збір в сумі 8143,87 грн.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "НС-ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 43332827) судовий збір в сумі 8 143 (вісім тисяч сто сорок три) грн. 87 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2022 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НС-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 43332827, вул. Шевченка, 23А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна