Рішення № 103260400, 04.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7541/21

Провадження № 2-а/752/166/22

РІШЕННЯ

Іменем України

04.02.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Топчія Сергія Вікторовича, треті особи: Департамент патрульної поліції, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача інспектора Департаменту патрульної поліції Топчія С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обгрунтування позову зазначено, що 10.03.2021 року засобами поштового зв`язку позивач отримала постанову серії 1АВ № 01390556 від 06.03.2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором ДПП Топчієм С.В. щодо позивача та згідно якої було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. Відповідно до змісту зазначеної постанови, 06.03.2021 року о 15-03 год. за адресою М06 Київ-Чоп 555+662 особа, яка керувала транспортним засобом «Ленд Ровер Ренж Ровер Евок» д.н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила вимоги п. 12.9 (б) ПДР. Позивач зазначає, що вона дійсно є власником зазначеного транспортного засобу, однак, 06.03.2021 року не керувала даним транспортним засобом, та, останнім, користується на законних підставах її чоловік та його племінник. Із фото результатів автоматичної фіксації вбачається, що за кермом перебуває особа чоловічої статі. Так, племінник чоловіка ОСОБА_2 не оспорює факт керування автомобілем в той день та вчинення правопорушення, про що повідомив поліцію. Посилаючись на викладене, вважаючи оскаржувану постанову незаконною, та, вказуючи на відсутність складу правопорушення в діях позивача, остання, вимушена звернутись до суду із даним позовом та просить скасувати постанову серії 1АВ № 01390556 від 06.03.2021 року, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2021 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2021 року, було вирішено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2021 року, позов було залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 року, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2021 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2021 року, клопотання представника Департаменту патрульної поліції про залучення Департаменту патрульної поліції як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у даній справі було задоволено. Залучено до участі у справі за даним адміністративним позовом третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції, а також залучено до участі у справі за даним адміністративним позовом - третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилась. Суду подала клопотання про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити з викладених в позові підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилась. Суду подала письмову заяву про розгляд справи без її участі. В матеріалах справи містяться письмові пояснення третьої особи на позов, відповідно до яких третя особа в задоволенні позову просила відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Суду подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, вказавши, що 06.03.2021 року він керував із перевищенням швидкості транспортним засобом, який належить позивачу, про що вчасно повідомив ДПП та сплатив відповідний штраф.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності й співставленні, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 06.03.2021 року поліцейським Департаменту патрульної поліції Топчієм С.В. була винесена постанова серії 1АВ № 01390556 про накладення адміністративного стягнення відносно позивача по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до вказаної постанови, 06.03.2021 р. о 15 год. 03 хв. за адресою М06 Київ-Чоп 555+662, особа, що керувала транспортним засобом «Ленд Ровер Ренж Ровер Евок» д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення п. 12.9(б) Правил дорожнього руху перевищила встановлені обмеженні швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП позивача із накладенням штрафу в розмірі 255,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач транспортним засобом, який належить їй на праві власності, в той день не керувала, та автомобіль перебував в розпорядженні третьої особи, який вчасно повідомив ДПП про перевищення швидкості, а тому в діях позивача відсутній склад правопорушення та постанова підлягає скасуванню.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до примітки до цієї статті суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч.1 ст. 14-2 КУпАП).

Відповідно до ч. 3 ст. 14-2 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 279-3 КУпАП передбачається, що відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

В ході розгляду справи третя особа ОСОБА_2 повідомив суд про те, що він 06.03.2021 р. о 15 год. 03 хв. за адресою М06 Київ-Чоп 555+662, керував транспортним засобом «Ленд Ровер Ренж Ровер Евок» д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням швидкості, про що вчасно повідомив ДПП про це, що підтверджується відповідною письмовою заявою та копією дублікату квитанції про сплату штрафу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом із тим, ані відповідачем, ані третьою особою ДПП не спростовано повідомлених позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 обставин.

Суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджується наявними у справі доказами, а навпаки спростовується , зокрема, наданими третьою особою ОСОБА_2 доказами, які свідчать про те, що саме він, керуючи автомобілем, який належить позивачу, порушив правила дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення.

Більше того, про вказані обставини було повідомлено Департамент патрульної поліції та ОСОБА_2 було сплачено відповідний штраф.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено вину позивача у скоєнні 06.03.2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за обставин, які зазначені в оскаржуваній постанові.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи позовні вимоги знайшли своє об`єктивне підтвердження, докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення відсутні, та фактично правопорушення було вчинено іншою особою, яка вчасно повідомила про це патрульну поліцію, а відтак наявні підстави для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивача, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн., який було сплачено позивачем при подачі позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 268, 283, 284, 287- 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 90, 139, 229, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Департаменту патрульної поліції Топчія Сергія Вікторовича, треті особи: Департамент патрульної поліції, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову серії 1АВ № 01390556, винесену 06.03.2021 року поліцейським ДПП Топчієм Сергієм Вікторовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Н.П. Чередніченко