Рішення № 103257164, 08.02.2022, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/84/22

2-а/179/4/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року смт Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Т.А., при секретарі судового засідання Ахтієвій Р.С., розглянув у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 1 Новомосковського РВП старшого сержанта поліції Шишкова Станіслава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 505822 від 14.01.2022 року складену інспектором СРПП ВП № 1 Новомосковського РВП Шишковим С.В., якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 121 ч. 5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14 сiчня 2021 року iнспектором СРПП ВП-l Новомосковського РВП старшим сержантом поліції Шишковим С.В. винесено постанову серії БАВ № 505822 про накладення адмiнiстративного стягнення по справі про адмiнiстративне правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксоване не в автоматичному режимi, вiдповiдно до якої ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Cadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14 сiчня 2022 року о 7.35 в смт Магдалинiвка по вулицi Енергетикiв рухався на автомобілі будучи не пристебнутим ременем безпеки чим порушив п.п 2.3 в ПДР України, чим скоїв адмiнiстративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, в результаті чого Позивача визнано винним та застосовано адмiнiстративне стягнення у виглядi штрафу у cyмi 510 грн.

Вважає постанову протиправною, незаконною та підлягає скасуванню виходячи з такого.

14 сiчня 2022 року о 7 годинi 30 хвилин Позивач рухаючись по вулицi Енергетикiв в смт Магдалинiвка, був зупинений Вiдповiдачем. ОСОБА_2 . повiдомив ОСОБА_1 , що останній керуючи транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки. На що Позивач заперечив, та повiдомив, що перед початком руху виконав вимоги пп. 2.3(в) ПДР України. Ремень безпеки був ним вiдстебнутий пiсля повної зупинки автомобiля, полiцейським було проiгноровано та не почутi прохання ОСОБА_1 повiдомити останньому причину зупинки вiдповiдно до вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а також були проiгнорованi прохання Позивача надати докази якi б пiдтверджували скосння ОСОБА_1 адмiнiстративного правопорушення. В подальшому на вимогу Вiдповiдача для встановлення особи, Позивач наддав водійське посвідчення. Через 10хв. інспектор Шишков С.В. повернувся та повiдомив ОСОБА_1 про винесення ним спірної постанови та вручено її під розписку. Також вказує, що розгляд справи відбувся у його відсутність, тому просить суд скасувати вищевказану постанову.

Відповідач надав суду письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, вважає свої дії відповідними до чинного законодавства та вказав, що надати відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського по факту адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП вчинене гр.. ОСОБА_1 не надається можливим, оскільки відеозаписи зберігаються протягом двадцяти діб відповідно до розділу VIII п.3 п.п.1 «Вимог Інструкції затверджених наказом МВС України» від 18.12.2018 року № 1026. Також повідомив, що 14.01.2022 року о 07.35 год. працівниками СРПП ВП № 1 НРВП під час патрулювання в смт Магдалинівка по вул.. Енергетиків був помічений автомобіль марки Opel Cadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого в порушення п. 2.3 (в) ПДР України, не був пристебнутий паском безпеки. Працівниками СРПП було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Водій відразу зупинився. Підійшовши до автомобіля працівник поліції відрекомендувався та назвав причину зупинки, прохав водія пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. За фактом керування транспортним засобом за порушення п.п. 2.3 (в) ПДР України винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху БАВ № 505822 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

У судове засідання позивач та його представник не з?явились, надали заяву в якій прохають справу розглянути без їх участі та підтримують позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з?явився, надав заяву до суду в якій просить розглянути справу без його участі в зв`язку з службовою необхідністю, просив суд відмовити в позові в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Проаналізувавши надані документи та докази, суд, встановив.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналізуючи ці норми законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами органів внутрішніх справ, які зобов`язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 5 ст.121 КУпАП.

На підставі викладено, суд вважає правомірними дії відповідача щодо складення постанови серії БАВ № 505822 від 14.01.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідач діяв в межах і в порядку, визначеному законом.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови БАВ № 505822 від 14.01.2022 року до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Opel Cadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14 сiчня 2022 року о 7.35 в смт Магдалинiвка по вулицi Енергетикiв рухався на автомобілі будучи не пристебнутим ременем безпеки чим порушив п.п 2.3 в ПДР України.

Не визнаючи себе винним у вчиненні вказаного правопорушення, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Спірним у справі є протиправність постанови серії БАВ № 505822 від 14.01.2022 року.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 14.01.2022 року керуючи транспортним засобом Opel Cadett, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 14 сiчня 2022 року о 7.35 в смт Магдалинiвка по вулицi Енергетикiв рухався на автомобілі будучи не пристебнутим ременем безпеки чим порушив п.п 2.3 в ПДР України.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту п. 2.3 в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту пункту 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 5 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 10 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема: у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка винесла постанову» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень); у графі «установив» - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, установлені при розгляді матеріалів адміністративної справи; у графі «ураховуючи, що громадянин(ка)» - прізвище та ініціали правопорушника; у графі «постановив» - уповноважена посадова особа органу поліції з урахуванням та зазначенням обставин, що пом`якшують (стаття 34КУпАП) чи обтяжують (стаття 35КУпАП) відповідальність за адміністративне правопорушення, зазначає прийняте у справі рішення.

Відповідно до статті 258 КУпАП примірник постанови мав бути врученим позивачу на місці події (або надісланим поштою, якщо правопорушник відмовився від отримання постанови на місці події).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, остання містить всі необхідні відомості, зазначені у вище перелічених вимогах законодавства: в ній зазначено посадову особу, яка прийняла постанову (повністю без скорочень зазначено прізвище, ім`я, по батькові, посаду), дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушення; опис обставин,установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Оскаржувана постанова отримана позивачем особисто під підпис.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Твердження позивача про порушення процедури розгляду справи не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в оскаржуваній постанові є особистий підпис позивача про роз`яснення йому прав за ст.268 КУпАП, та строк оскарження за ст.289 КУпАП.

Судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі встановлених судом обставин справи, наведених положень законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, досліджених під час розгляду справи доказів, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без задоволення та залишення оскаржуваної постанови без змін.

Судові витрати компенсуються за рахунок позивача відповідно до ст.. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП № 1 Новомосковського РВП старшого сержанта поліції Шишкова Станіслава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 505822 від 14.01.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП - залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2022 року.

Суддя Т.А. Ковальчук