Рішення № 103256712, 11.02.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12436/21

Провадження № 2/161/386/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.01.2022 позовні вимоги адвоката Ліпкевича І.В. в інтересах позивача ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів задоволено частково: припинено повністю правовідношення за кредитним договором №SAMDNWFC00021363553 від 26.10.2015, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», а також за договорами банківських рахунків, з яких здійснювалось списання коштів на погашення заборгованості за цим кредитним договором; визнано незаконними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування та списання відсотків за використання кредитних коштів (кредитного ліміту), нарахування та списання коштів в якості комісії, щодо нарахування та списання коштів в якості знижок за кредитним договором №SAMDNWFC00021363553 від 26.10.2015, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк»; зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» припинити списання коштів з платіжних карт ОСОБА_2 , спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором №SAMDNWFC00021363553 26.10.2015, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк»; стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 4 158,75 грн. безпідставно списаних та надміру сплачених коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором №SAMDNWFC00021363553 26.10.2015, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк». Також вирішено стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 1 000 грн. моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В межах визначеного ч.4 ст.141 ЦПК України строку, представником позивача подано до суду документи на підтвердження понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з наданням останньому професійної правничої допомоги.

В порядку, передбаченому ч.3 ст.270 ЦПК України, учасники справи в судове засідання не викликались.

За таких обставин розгляд заяви здійснювався у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів згідно ст. 247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

31.01.2022 від адвоката Ліпкевича І.В. до суду надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи, відповідно до змісту якого останній просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, та витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).

Згідно з п.п. 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (п. 268).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Судом встановлено, що представником позивача на підтвердження судових витрат позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2021, копію додатку №1 до договору від 26.01.2022, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 27.01.2022.

Згідно п.п.4.1-4.4 Договору про надання правової допомоги від 01.07.2021, за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати адвоката щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором. Фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором, оплачуються клієнтом протягом п`яти банківських днів за умови попереднього письмового погодження таких витрат і їх розміру сторонами та надання адвокатом клієнту відповідних документів, що підтверджують відповідні витрати. Документи, що підтверджують фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором направляються клієнту протягом п`яти робочих днів з моменту завершення адвокатом надання правової допомоги згідно відповідного доручення замовника. Протягом п`яти робочих днів з моменту завершення адвокатом правової допомоги згідно відповідного доручення замовника, адвокат надає на розгляд та підпис клієнту відповідний акт про надання правової допомоги у двох примірниках, підписаний зі своєї сторони. Клієнт у разі відсутності зауважень та/або претензій до наданих послуг протягом п`яти робочих днів з моменту отримання акту підписує його та повертає один примірник адвокату.

Згідно п.1 Додатку до Договору про надання правової допомоги від 01.07.2021, за надання юридичних послуг клієнт сплачує адвокату гонорар одним платежем в розмірі 12 000 грн. з розрахунку витраченого часу за одну годину роботи адвоката, вартість якої складає 500 грн.

Відповідно до п.3 Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги адвокатом від 27.01.2022, сторони підтвердили, що на час підписання цього акту, не мають жодних претензій щодо оплати за надані послуги, оплата яких здійснена 01.07.2021, та щодо якості наданих послуг адвокатом клієнту.

Від представника відповідача Кузіна Є.В. до суду разом із відзивом надійшли заперечення щодо суми витрат позивача на професійну правничу допомогу, однак такі заперечення не доводять неспівмірності заявлених представником позивача витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на її виконання.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні належні та достатні обгрунтування суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, а тому такі витрати позивача у розмірі 12 000 грн. підлягають відшкодуванню у повному розмірі.

Окрім того, у зв`язку із тим, що позивача було звільнено від сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом на підставі ч.3 с.22 Закону України «Про захист прав споживачів», то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмір 908 грн. та судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди (пп.2 п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з врахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») пропорційно до розміру задоволеної такої вимоги у розмірі 425,36 грн., а всього судовий збір на суму 1 333,36 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Набережна Перемоги, буд.30, м.Дніпро) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені позивачем судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Набережна Перемоги, буд.30, м.Дніпро) на корись держави судовий збір у розмірі 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) гривні 36 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.02.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк