Рішення № 103256699, 11.02.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21963/21

Провадження № 2-др/161/7/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Олексюка А.В.

при секретарі – Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Литвинюка Юрія Володимировича про розгляд питання щодо розподілу судових витрат між сторонами по цивільній справі за позовом адвоката Литвинюка Юрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.01.2022 позовні вимоги адвоката Литвинюка Ю.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволено у повному обсязі: виконавчий напис р.н. 9533 від 17.11.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №014/2635/5/14661 від 29.04.2008, визнати таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал»» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 грн.

В порядку, визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України, від представника позивача до суду надійшла заява про розподіл судових витрат, оскільки у прохальній частині позовної заяви заявлено зокрема про стягнення з відповідача на користь позивача понесені судових витрат, зокрема на правничу допомогу адвоката. В межах визначеного законом строку, представником позивача подано до суду документи на підтвердження понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з наданням останньому професійної правничої допомоги.

В порядку, передбаченому ч.3 ст.270 ЦПК України, учасники справи в судове засідання не викликались.

За таких обставин розгляд заяви здійснювався у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів згідно ст. 247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представником позивача при зверненні до суду із позовом первинно було заявлено про вирішення питання про розподіл судових витрат позивача, документальне підтвердження яких буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду. До позову приєднано копія договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021, укладений між адвокатом Литвинюком Ю.В. та ОСОБА_1 та заявлено до стягнення 12 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

04.02.2022 від адвоката Литвинюка Ю.В. до суду надійшла заява про розгляд питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, відповідно до змісту якого останній просив стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. про що здійснено детальний розрахунок.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З огляду на викладене суд відзначає, що ЦПК передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) пов`язаність витрат з розглядом справи; 2) їх дійсність; 3) необхідність; 4) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

До таких висновків в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 19.02.2020 року (справа № 755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19).

Згідно з п.п. 3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (п. 268).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі -Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Судом встановлено, що представником позивача на підтвердження судових витрат позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021, акт про надану правову допомогу від 03.02.2021, довідку від 03.02.2022.

Згідно п.п.4.1-4.4 Договору про надання правничої допомоги від 19.11.2021, вартість послуг адвоката (гонорар) визначається за домовленістю сторін, та визначається у актах приймання-передачі послуг. Клієнт протягом трьох днів з моменту підписання відповідного акут приймання-передачі наданих послуг, сплачує вартість таких послуг. Оплата підлягає перерахуванню клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок адвоката або внесенню готівкою в касу адвоката.

Відповідно до п.4 Акту про надану правову допомогу від 03.02.2022 підписуючи даний акт клієнт підтвердив, що станом на дату підписання даного акту розрахунок за надану правову допомогу був проведений готівковими коштами, що підтверджується відповідною довідкою про отримання даних коштів адвокатом від замовника.

03.02.2022 ОСОБА_1 сплатив у готівковій формі адвокату Литвинюку Ю.В. 12 000 грн. гонорару за послуги, надані згідно договору, що стверджується довідкою від 03.02.2022.

Від відповідача до суду разом із відзивом надійшли заперечення щодо суми витрат позивача на професійну правничу допомогу та їх зменшення, однак такі заперечення не доводять неспівмірності заявлених представником позивача витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на її виконання.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні належні та достатні обгрунтування суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, а тому такі витрати позивача у розмірі 12 000 грн. підлягають відшкодуванню у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені позивачем судові витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги, у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.02.2022.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк