Рішення № 103256242, 14.02.2022, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7975/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Херсонській області до Комунального підприємства "Розлив" про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,

встановив:

Головне управління Держпраці у Херсонській області (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Розлив" (далі - відповідач), у якому просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального підприємства "Розлив":

- заборонити виконання газонебезпечних робіт;

- заборонити виконання робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

- заборонити виконання робіт в колодязях, траншеях;

- заборонити виконання земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри;

до усунення порушень зазначених у пункті 1 Акту проведення позапланового заходу (перевірки) за №70-217 від 09.09.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Відповідач про свою позицію суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання 13.12.2021 року ухвали суду від 10.12.2021 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 10.12.2021 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Посадовими особами позивача на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду» від 07.09.2021 року за №825, в термін 08 по 09 вересня 2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки КП «Розлив».

Підстава для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) – перевірка виконання приписів від 16.01.2021 року №01-217, 02-217.

За наслідками перевірки КП «Розлив», управлінням складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки №70-217 від 09.09.2021, який було отримано та підписано директором підприємства без зауважень.

Актом перевірки, серед іншого, встановлено порушення ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст.ст. 43,44 Закону України «Про охорону праці», а також не виконання:

- п.1 припису №01-2017 від 16.01.2021 року – відсутній дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які зазначені в Додатку 2 до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою КМУ №1107 від 26.10.2011 року, а саме: п.4 Газонебезпечні роботи, що є порушенням ст.21 Закону України «Про охорону праці»;

- п.21 припису №01-2017 від 16.01.2021 року – відсутній дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, які зазначені в Додатку 6 до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» затвердженого постановою КМУ №1107 від 26.10.2011 року, а саме: п.3 Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 м.; п.5 Робота в колодязях, траншеях; п.6 Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2м., що є порушенням ст.21 Закону України «Про охорону праці».

При вирішенні спору по суті суд ураховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні визначено Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2694-XII)

Частиною першою статті 4 Закону №2694-ХІІ встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Положеннями статті 13 Закону №2694-ХІІ закріплено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, серед іншого, забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною першою статті 39 Закону №2694-XII встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

За приписами частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №96)

Пунктом 1 Положення №96 передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96, основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Приписами пункту 4 Положення №96 закріплено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики №340 від 27 березня 2015 року Управління Держпраці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідач жодним чином не заперечив щодо виявлених порушень, станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву підприємство не надало, а також не надало докази того, що воно почало усувати виявлені порушення.

Відповідно до ст.3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється, серед інших, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Згідно із ст.1 Закону №877-V ризик - ймовірність виникнення негативних наслідків від провадження господарської діяльності та можливий розмір втрат від них, що вимірюється у кількісних та якісних показниках.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивачем доведено факт порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки та наявність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з наказом голови суду від 01.02.2022 №05-04/06 у період з 07.02.2022 по 11.02.2022 включно головуюча суддя Морська Г.М. брала участь у підготовки суддів окружних адміністративних судів в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України, у зв`язку з чим рішення по справі № 540/7975/21 прийнято - 14.02.2022.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Комунального підприємства "Розлив" (75032, Херсонська область, Білозерський район, с. Дар`ївка, вул. Молодіжна, 14, код ЄДРПОУ 39207007) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме:

- заборонити виконання газонебезпечних робіт;

- заборонити виконання робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

- заборонити виконання робіт в колодязях, траншеях;

- заборонити виконання земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри;

до усунення порушень зазначених у пункті 1 Акту проведення позапланового заходу (перевірки) від 09.09.2021 №70-217 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 108010200