Рішення № 103256141, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. № 520/14210/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2020 року №Ф-95024-54 Головного управління ДПС у Харківській області на суму 17 789,22 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2020 року №Ф-95024-54 Головного управління ДПС у Харківській області на суму 17 789,22 грн. є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 05.11.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2020 року №Ф-95024-54 Головного управління ДПС у Харківській області на суму 17 789,22 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що винесена в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.11.2020 року провадження в адміністративній справі №520/14210/2020 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі 520/10550/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року провадження у справі №520/14210/2020 було поновлено.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач був особою- підприємцем на спрощений системі оподаткування з 27.07. 2012 по 30 березня 2015 року коли було внесено запис № 24750060002007459 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

6 жовтня 2020 року позивач отримав вимогу по сплату боргу \ недоїмки \ від 11 вересня 2020 року №Ф -95024- на суму 17789.22 грн.

Судом встановлено, що оскаржена вимога сформована станом на 31 серпня 2020 року на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сума боргу 17789, 22 грн., штраф 1556, 38 грн., пеня 16232, 84 грн.

Також судом встановлено, що згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» ОСОБА_2 перебував на обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування з 24.07.2012 по 30.03.2015 (дата припинення підприємницької діяльності) в Салтівському управлінні ГУ ДПС області, види діяльності за КВЕД - _31.01 - Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основна), _31.09 - Виробництво інших меблів, _47.59 - Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах.

Суд зазначає, що недоїмка виникла ще в Пенсійному фонді України, натомість адмініструванням єдиного соціального внеску органами доходів і зборів здійснюється з 01.10.2013 року.

Тобто, УПФУ передав сальдо на початок року заборгованість (недоїмку) по єдиному соціальному внеску до контролюючого органу у сумі 4 704,63 станом на 31.12.2012 року.

Актом інвентаризації № 107 від 04.03.2015 року ФОП ОСОБА_3 в ІС «Податковий блок» відбулось списання у сумі 4800,76 грн. по строку 13.01.2015 за 2013 рік.

У зв`язку з тим, що платником податку було порушено терміни сплати єдиного внеску, відповідно до п.2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків до 01.01.2015 та 20 відсотків з 01.01.2015 та відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 1 ст. 25 Закону № 2464). Нарахування пені, передбаченої цим законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування), включно (ч. 13 ст. 25 Закону).

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ, який визначено розділом VI Інструкції № 449.

Головним управлінням ДПС у Харківській області була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 11.09.2020 №Ф-95024-54 на загальну суму 17 4789,22 грн. що відповідає абз.2 п.3 ст.6 Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року.

Вимога направлена на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку та отримана ним особисто 06.10.2020 року.

Станом на 31.08.2020, згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_2 значиться штраф у сумі 1 556,38 грн. та сума пені - 16 232,84 грн.

Сума боргу виникла на підставі Рішення від 05.05.2020 №ЄВ01495405 про застосування штрафних санкцій у сумі 1092,12 грн. за період з 22.01.2013 по 28.08.2018; штрафні санкції у сумі 507.18 грн. за період з 20.01.2015 по 28.08.2018 та нарахувано пеню у розмірі 16 232.84 грн.. та проведених нарахувань по ЄСВ.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

Згідно із приписами ч.2 ст. 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі Закону № 2464-VІ розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 (далі - Інструкція № 449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 р. №435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Як передбачено положеннями п.п. 4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VІ, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Як передбачено положеннями п.3 ч.1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців нараховується на суми, що визначаються такими платником самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону №2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з нормами ч.5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VІ в редакції згідно із Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч.12 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, законодавством визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем адміністрування єдиного соціального внеску здійснюється з 01.01.2013 року.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не було надано до суду жодних доказів або обґрунтувань стосовно протиправності оскаржуваних рішення та вимоги, але наголошено, що підстави виникнення недоїмки та пені йому невідомі.

Стосовно посилань позивача на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування штрафів та пені особі, яка не фізичною особою-підприємцем, та закінчення строку позовної давності стосовно нарахованих сум у 2015 році, суд зазначає, що останні є необґрунтованими і недоведеними, оскільки законодавством не передбачено строку давності стосовно сплати недоїмки штрафів та пенсі зі сплати єдиного соціального внеску.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.03.2020 №Ф-3794-54 винесено відповідачам у відповідності до вимог чинного законодавства України є правомірною, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) про визнання дій протиправними та скасування вимоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.