Рішення № 103256100, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. № 520/27208/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022), Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (проспект Соборний, буд. 158-Б,м. Запоріжжя,Запорізька область,69057) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в перерахунку призначеної ОСОБА_1 , пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2018-2019 роки.

2. Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2020 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2018-2019 роки.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гри. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2018-2019 роки є протиправною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

18.01.2022 року, представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, надано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

25.01.2022 року, представником відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надано відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, безпідставними та такими, які суперечать положенням чинного законодавства, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 , з 04.11.2014 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

01.05.2020 року відповідачем позивачці було здійснено автоматичне, без її звернення, переведення на пенсію за віком на умовах, передбачених чинним спеціальним законодавством та за матеріалами пенсійної справи.

03.11.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки з моменту переведення з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням № 963110185437 від 03.11.2021 року відділу перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.09.2021 №433 позивачу було відмовлено.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 9 липня 2003 року №1058 (далі - Закон №1058), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Суд відмічає що, згідно з ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Закону №1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу"; "Про Національний банк України"; "Про дипломатичну службу"; Про службу в органах місцевого самоврядування"; "Про прокуратуру"; "Про статус народного депутата України"; "Про судоустрій і статус суддів"; "Про судоустрій і статус суддів"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Про наукову і науково-технічну діяльність"; "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"; Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4.3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

Пунктом 4.3 розділу XV Закону №1058-IV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до п.8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379, проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку України. Особи, пенсію яким відповідно до абзацу другого цього пункту переведено на пенсію на умовах Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду України для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законодавчих актів, передбачених абзацом другим цього пункту, з установленням розміру пенсії/щомісячного довічного грошового утримання, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява.

З огляду на наведені приписи законодавства позивача переведено з пенсії за віком згідно Закону України “Про державну службу” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на викладене, слід відмітити, що у Пенсійного фонду були наявні підстави саме для автоматичного переведення позивача на пенсію за Законом № 1058-ІV.

Суд зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 21.04.2021 року по справі №520/12609/19 та від 12.05.2021 року по справі №520/1972/19, відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції Закону №2148-VІІІ) особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України “Про Кабінет Міністрів України”, <…> “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, <…>, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Воднораз згідно з пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VІІІ, з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу, в розмірі 1 %. З аналізу наведених норм убачається можливість автоматичного переведення осіб, яким пенсія призначена, зокрема, за Законом № 796-ХІІ, на пенсію на загальних умовах - за Законом № 1058-IV, у тому разі, якщо розмір пенсії, умовно розрахованої для цих осіб за Законом № 1058-IV із застосуванням пункту 43 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, виявиться більшим, ніж той, який ці особи фактично отримують за Законом № 796-ХІІ.

З огляду на вказані висновки, суд вважає, що законодавством передбачена можливість автоматичного переведення осіб, яким пенсія призначена, зокрема, за Законом України “Про державну службу”, на пенсію на загальних умовах - за Законом № 1058-IV, у тому разі, якщо розмір пенсії, умовно розрахованої для цих осіб за Законом № 1058-IV із застосуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, виявиться більшим, ніж той, який ці особи фактично отримують за Законом України “Про державну службу”.

Таким чином, відповідачем правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства 01.05.2020 року було автоматично, без звернення особи, переведено позивача на пенсію на умовах, передбачених Законом, за матеріалами пенсійної справи саме на підставі частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За змістом частини третьої статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З огляду на викладене, під час звернення позивача 03.11.2021 року з заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України “Про державну службу” на пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач вже більше року отримувала пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, оскільки позивач з 01.05.2020 року отримувала пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у відповідача були відсутні підстави для повторного переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відмова у задоволенні заяви позивача від 03.11.2021 року та Рішення № 963110185437 від 03.11.2021 року відділу перерахунків пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.09.2021 №433 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2018- 2019 є законними, обґрунтованими та такими, що вчинені в межах чинного законодавства України, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022), Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (проспект Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.