Рішення № 103256064, 14.02.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2022 р. № 520/26956/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за відмовою у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити позивачу виплату пенсії за віком, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне від 09.07.2003 р. № 1058- IV, з моменту припинення виплат - з 01.01.2017р., як непрацюючому пенсіонеру, з проведенням перерахунку пенсії та компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії за період з 01.01.2017р. підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, та виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок;

- визнати протиправними дії/бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за відмовою у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити позивачу виплату пенсії за віком, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне від 09.07.2003 р. №1058-ІУ з моменту припинення виплат - з 01.02.2020р., як непрацюючому пенсіонеру, з проведенням перерахунку пенсії та компенсацією втрати доходу за затримку виплати пенсії за період з 01.02.2020 р., із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, та виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачам у поновленні виплати пенсії за віком, оскільки позивачі звернулись із заявами та всіма наявними документами для поновлення виплати пенсії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у справі №520/26956/21.

Представник відповідача, через канцелярію суду, надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З 01.02.2022 року по 04.02.2022 року суддя перебувала на лікарняному.

З 07.02.2022 року по 11.02.2022 року суддя проходила підготовку для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - громадяни України, які постійно проживають за кордоном.

З 2005 р. ОСОБА_2 та з 2011 р. ОСОБА_1 перебувають на пенсійному обліку та отримують пенсію за віком у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Проте, виплату пенсії позивачам припинено, а саме: з 01.01.2017 р. - ОСОБА_1 та з 01.02.2020 р. ОСОБА_2 , з посиланням на неотримання пенсії понад 6 місяців поспіль.

Відповідно до статей 44,49 Закону № 1058-IV та "Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, згідно із Законом № 1058-IV", від 25.11.2005 №22-1 - 8 листопада 2021р. позивачі звернулися до відповідача через свого представника за дорученням із особисто підписаними заявами встановленого зразка за формою до Порядку №22-1 про перерахунок та поновлення виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, починаючи з моменту припинення виплати пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяв були додані наступні документи: паспорт громадянина України, довідка про реєстраційний номер облікової картки платника податків, довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, нотаріальна апостильована довіреність на представника, пенсійне посвідчення, заява про призначення пенсії, заява про виплату пенсії на банківський рахунок.

Факт звернення представника позивачів до відповідача із заявами та необхідними документами підтверджений відміткою працівника органу ПФУ.

Листами відповідача від 25.11.2021р. №2000-0222-8/148263 та №2000-0222-8/148262 позивачам відмовлено у задоволенні заяв про перерахунок та поновлення виплати пенсії, з посиланням на обов`язок особистого звернення до органу ПФ.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеї в чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Суд зазначає, що поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких, у тому числі, подання заяви про наявність банківського рахунку для перерахування пенсійних виплат та його реквізити.

Як визначено частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 - пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 47 Закону №1058 визначено, що пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями тощо шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (в уповноважених банках визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року №662) (далі - Порядок №1596).

Згідно п. 4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Допомога на поховання, сума пенсії, грошової допомоги, недоотримана у зв`язку із смертю одержувача, пенсія, грошова допомога в разі виїзду одержувача на постійне місце проживання за кордон та у випадках, що потребують термінових виплат, виплачуються органами Пенсійного фонду, органами соціального захисту населення шляхом зарахування на поточний рахунок одержувача (особи, яка має право на отримання виплат у зв`язку із його смертю) в уповноваженому банку. У разі відсутності в одержувача поточного рахунка такі виплати можуть проводитися органами Пенсійного фонду шляхом переказу коштів одержувачу без відкриття рахунка через банк, який є уповноваженим на провадження розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 р. № 25 “Про визначення уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України” (Офіційний вісник України, 2004 р., № 3, ст. 127), а також органами соціального захисту населення - через уповноважений банк, з яким передбачено такий спосіб виплати договором, зазначеним у пункті 3 цього Порядку.

Проте, оскільки місце фактичного проживання позивачів є країна Ізраїль, зазначений пункт не розповсюджується на позивача.

Згідно пункту 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

На підставі пунктів 12,13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.

Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії, яка складена згідно додатку 1 Порядку № 1596 та може бути подана до пенсійного органу відповідно до п. 10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме:

- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду, його представником;

- заява надходить до пенсійного органу від установи уповноваженого банку.

Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).

Судом встановлено, що позивачами відкрито рахунки у ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.43, 48, 50, 51).

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивачами надіслані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви про виплату пенсії на банківський рахунок та заяви про призначення пенсії, які отримані пенсійним органом, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Отже, пунктом 1.5 Порядку 22-1 передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №501/28/17 від 05.02.2020 року.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачами була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.

Суд наголошує, що з аналізу положень Закону № 1058-IV вбачається, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять та до суду не надано належним чином засвідченої копії рішення стосовно припинення виплати пенсії позивачів з підстав, визначених статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційним Судом України у рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 зауважено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Також у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейським судом з прав людини вказано, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала ст. 14 Конвенції у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Як передбачено положеннями п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що у даному випадку припинення виплати пенсій позивачам: ОСОБА_2 з 01.02.2020 року та ОСОБА_1 з 01.01.2017 року, було здійснено не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV та фактично призвело до втручання у право власності позивачів, і таке втручання не було законним.

Як передбачено ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, враховуючи обставини того, що припинення виплати позивачам пенсії було здійснено за відсутності передбачених законами України підстав, то суд приходить до висновку, що вказане є порушенням прав позивачів на отримання такої пенсії, яке є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Водночас, суд зазначає, що представником відповідача на виконання приписів ч.2 ст. 77 КАС України не надано до суду жодних доказів на підтвердження правомірності таких дій, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначених доводів відповідача.

Стосовно заявленого представником позивачів клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили та зобов`язати надати звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України) суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не буде виконане рішення суду у даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання представника позивачів.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачам компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (надалі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).

Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії.

Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивачів не є порушеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачам компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.01.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити позивачу виплату пенсії за віком, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне від 09.07.2003 р. №1058- IV, з моменту припинення виплат - з 01.01.2017 р., як непрацюючому пенсіонеру, з проведенням перерахунку пенсії та виплачувати пенсію на визначений позивачем банківський рахунок.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 з 01.02.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити позивачу виплату пенсії за віком, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне від 09.07.2003 р. №1058-ІУ з моменту припинення виплат - з 01.02.2020р., як непрацюючому пенсіонеру та виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах виплати пенсії за один місяць.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.